
- •Питання до заліку з сімейного та спадкового права
- •Агнатське та когнатське споріднення. Види шлюбу за римським приватним правом.
- •Аліментні правовідносини батьків та дітей.
- •Визнання шлюбу неукладеним.
- •Визначення походження дітей. Оспорювання батьківства, материнства.
- •Виконання заповіту.
- •Відумерлість спадщини.
- •Джерела сімейного законодавства України.
- •Договірний режим майна подружжя. Шлюбний договір.
- •Заповідальний відказ та покладення.
- •Здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов’язків.
- •Зміст заповіту. Види заповітів.
- •Коло спадкоємців за заповітом.
- •Майнові та особисті немайнові відносини інших членів сім’ї та родичів.
- •Місце відкриття спадщини.
- •Місце сімейного права в системі права України.
- •Обов’язок повнолітніх дітей утримувати батьків та його виконання.
- •Основні засади (принципи) сімейного права.
- •Особливості російського дореволюційного спадкового права.
- •Особливості спадкування деяких видів майна.
- •Охорона спадкового майна.
- •Підпризначення спадкоємця.
- •Підстави виникнення та припинення патронату над дітьми. Договір про патронат.
- •Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин.
- •Поділ спадщини між спадкоємцями.
- •Позбавлення спадщини.
- •Поняття патронату над дітьми та його відмінність від інших форм влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування.
- •Поняття сімейних та спадкових правовідносин за римським приватним правом.
- •Поняття спадкового договору.
- •Поняття спадкового правонаступництва.
- •Поняття спадкування.
- •Поняття спадщини.
- •Поняття та види особистих немайнових прав і обов’язків подружжя.
- •Поняття та види сімейних правовідносин.
- •Поняття та значення спадкового права.
- •Поняття та ознаки заповіту. Види заповітів.
- •Поняття та підстави припинення шлюбу. Правові наслідки розірвання шлюбу.
- •Поняття та порядок встановлення опіки та піклування над дітьми.
- •Поняття та сутність усиновлення. Скасування усиновлення.
- •Поняття та умови спадкування за законом.
- •Поняття шлюбу. Умови укладення шлюбу.
- •Порівняльна характеристика сучасних спадкових правовідносин та спадкових правовідносин за часів римського приватного права.
- •Порядок вступу до шлюбу. Державна реєстрація шлюбу.
- •Порядок оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину.
- •Права дитини та обов’язки опікунів та піклувальників над дітьми. Припинення опіки та піклування над дітьми.
- •Права та обов’язки подружжя щодо утримання.
- •Право на обов’язкову частку в спадщині.
- •Правове значення шлюбу. Недійсність шлюбу.
- •Правове становище спадкодавців.
- •Правове становище спадкоємців.
- •Правовий режим роздільного майна подружжя.
- •Правовий режим спільного майна подружжя. Поділ майна подружжя.
- •Предмет та метод сімейного права.
- •Принципи спадкового права.
- •Режим окремого проживання подружжя.
- •Сімейні правовідносини з іноземним елементом. Застосування законів іноземних держав.
- •Скасування та зміна заповіту.
- •Спадкові правовідносини.
- •Спадкування за правом представлення.
- •Форми захисту сімейних прав.
- •Час відкриття спадщини.
- •Черговість одержання права на спадкування за законом.
Поняття та порядок встановлення опіки та піклування над дітьми.
Питання, пов’язані з встановленням і здійсненням опіки та піклування над дітьми регулюються гл. 19 СК “Опіка та піклування над дітьми” (статті 243—251). Опіка та піклування - це передача дітей, позбавлених батьківського піклування, іншим особам з метою виховання та захисту їх майнових і особистих прав. Позбавлення батьківського піклування означає, що батьки дитини померли, невідомі, визнані у судовому порядку безвісно відсутніми чи померлими. А також опіка встановлюється коли: 1) батьки даної дитини позбавлені батьківських прав. 2) батьки визнані у встановленому порядку недієздатними або обмежено дієздатними (психічно хворі, розумово відсталі тощо); 3) понад шість місяців не проживають разом з дитиною та без поважних причин не беруть участі в її вихованні та утриманні; 4) не виявляють щодо дитини батьківської уваги та турботи або підкинули дитину, і це підтверджено відповідними актами органів внутрішніх справ; 5) відмовилися від дитини у встановленому законом порядку; 6) перебувають під слідством; виїхали на постійне місце проживання або на постійне місце роботи за кордон чи перебувають у тривалому відрядженні. Встановлення опіки та піклування стосовно дитини, яка позбавлена батьківського піклування, не є обов'язковим. У випадках, передбачених законом, інші особи, насамперед, близькі родичі, можуть без встановлення над дитиною опіки і без призначення їх опікунами, звертатися з позовами до суду про захист прав та інтересів такої дитини або брати участь у її вихованні. Закон відносить до таких осіб діда, бабу, сестру, брата, мачуху, вітчима, особу, яка взяла у свою сім'ю таку дитину («фактичного вихователя»; статті 258, 260, 261, 262 СК). Опіка і піклування відрізняються за своїм змістом. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітньою особою) і має часткову цивільну дієздатність, тобто має право самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини, здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом, і не несе відповідальності за завдану нею шкоду. Виходячи з цього, опікун замінює її у здійсненні всіх інших прав і обов'язків, являючись її законним представником. Між тим, він не має права без дозволу органу опіки та піклування відмовитися від майнових прав підопічного; видавати письмові зобов'язання від імені підопічного; укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну жилого будинку, квартири; укладати договори щодо іншого цінного майна (ч. 1 ст. 71 ЦК). Піклування встановлюється над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітньою особою), яка має неповну цивільну дієздатність, тобто має право самостійно роз: поряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами, самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом, бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи, самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку). Така дитина особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону і самостійно на загальних підставах відповідає за завдану нею шкоду. Виходячи з цього, піклувальник дає згоду на вчинення інших правочинів неповнолітньою дитиною, за винятком випадків, передбачених законом. Орган опіки та піклування контролює діяльність опікунів (піклувальників) щодо умов утримання, виховання, навчання дитини, здійснюючи такий контроль у різні способи, зокрема, пе: ревіркою умов життя дитини, її виховання і навчання, перевіркою звітів опікунів (піклувальників) щодо діяльності за певний термін, співбесідами із сусідами опікунів (піклувальників), вчителями тощо. Підставою для оцінки діяльності опікуна (піклувальника) є акт, який складається після кожної планової перевірки. Опікуном (піклувальником) може бути тільки фізична особа, хоча функції опікунів можуть виконувати також дитячі заклади, заклади охорони здоров'я, а також самі органи опіки та піклування. Опікун (піклувальник) призначається виключно органом опіки та піклування, причому незалежно від того, ким встановлюється опіка або піклування — судом чи органом опіки та піклування. Фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві, як правило, з урахуван: ням бажання самої дитини. Таким чином, встановлення опіки та піклування — це юридичний акт, який є складним за своїм фактичним складом і включає волевиявлення опікуна (піклувальника) (ч. 1 ст. 244 СК) та рішення органу опіки та піклування (ст. 61 ЦК), або рішення суду (ч. 3 ст. 60 СК).