
- •§ 26. Простір Евкліда
- •3.14. Наслідок.
- •3.15. Наслідок.
- •3.16. Наслідок.
- •· Приклади просторів Евкліда
- •· Довжини векторів і кути між ними
- •3.22. Доведення нерівності Коші – Буняковського.
- •·Нерівність трикутника
- •§ 27. Ортонормовані системи векторів
- •· Символи Кронекера1
- •· Процес ортогоналізації
- •§ 28. Матриця Грама · Вираз скалярного добутку через координати векторів-співмножників
- •· Приклади матриць Грама і формул для обчислення скалярного добутку векторів
- •· Зв'язок між матрицями Грама різних базисів
- •· Ортогональні матриці
- •§ 29. Лінійна залежність і незалежність векторів у просторі Евкліда
- •· Узагальнення нерівності Коші – Буняковського
- •§ 30. Взаємні базиси · Означення взаємного базису, приклади
- •· Властивості взаємних базисів
- •· Координати вектора у взаємних базисах
- •§ 31. Унітарний простір
- •3.65. Наслідок.
- •3.66. Наслідок.
- •3.67. Наслідок. · Приклади унітарних просторів
- •· Властивості унітарного простору
· Координати вектора у взаємних базисах
Координати
вектора x у
базисі
будемо, як і раніше, позначати символом
і подавати у вигляді вектор-стовпчика
,
а у базисі
– символом
й об'єднувати у вектор-рядок
Тоді, розклад вектора x
за векторами базису виглядатиме як
(3.17)
або
(3.18)
Утворивши
скалярні добутки правих і лівих частин
рівностей (3.17) і врахувавши, що
одержуємо дуже зручні формули для
визначення координат векторів
(3.19)
та формули Гібса1 для розкладу вектора x за векторами базису. Ці формули мають такий вигляд:
(3.20)
Встановимо
зв'язок між координатами вектора в
базисі
і базисі, взаємному до нього. Із (3.19) і
(3.20) безпосередньо випливає, що
тобто
(3.21,
а)
У такий самий спосіб знаходимо, що
(3.22,
а)
Ці ж формули часто записують у вигляді матричних співвідношень
(3.21,
б)
(3.22,
б)
Формули (3.17), (3.18), (3.21) та (3.22) ведуть до таких виразів для скалярного добутку двох векторів:
(3.23,
а)
або еквівалентних до них матричних співвідношень:
(3.23,
б)
Дуже важливими для розв'язання широкого кола задач є формули, що пов'язують між собою координати одного й того самого вектора у двох різних базисах. Одну з таких формул вже було знайдено (див. (2.10) у § 12). Інші можуть бути знайдені у такий точно спосіб і записані у двох еквівалентних виглядах:
(3.24,
а)
або
(3.24,
б)
Корисно порівняти вирази (3.24) із формулами перетворення базисних ортів (3.15), які доцільно переписати у такому порядку:
(3.25,
а)
(3.25,
б)
Порівняння
веде до такого висновку: координати
перетворюються при заміні базису
однаково (коваріантно) з ортами
Водночас, якщо орти
перетворюються на
за допомогою елементів матриці Т,
то координати
перетворюються на
за допомогою елементів оберненої матриці
Тому кажуть, що величини
перетворюються контраваріантно з ортами
3.60. Означення. Величини називають коваріантними, а – контраваріантними координатами вектора x.
3.61. Означення. Базис називають контраваріантним, а взаємний до нього базис – коваріантним.
Згідно з виразами (3.17), контраваріантні координати є коефіцієнтами розкладу вектора в контраваріантному базисі, а коваріантні – у коваріантному, що й пояснює логіку даних означень.
3.62. Зауваження.
Якщо контраваріантний базис
є ортонормованим, то він збігається з
коваріантним базисом
,
а отже, контраваріантні координати
вектора в ортонормованому базисі не
відрізняються від відповідних коваріантних
координат:
3.63. Зауваження.
Дотепер
не згадувалось про такі важливі
математичні об'єкти, як тензори, але
зараз, для читачів, знайомих з поняттям
тензора, зазначимо, що коваріантні
координати вектора утворюють коваріантний
тензор першого рангу, а контраваріантні
координати – контраваріантний тензор
першого рангу. Елементи матриці Грама
утворюють два рази коваріантний метричний
тензор, а елементи оберненої матриці
складають два рази контраваріантний
тензор. Символи Кронекера утворюють
одиничний тензор або один раз коваріантний
і один раз контраваріантний метричний
тензор.