
- •§ 26. Простір Евкліда
- •3.14. Наслідок.
- •3.15. Наслідок.
- •3.16. Наслідок.
- •· Приклади просторів Евкліда
- •· Довжини векторів і кути між ними
- •3.22. Доведення нерівності Коші – Буняковського.
- •·Нерівність трикутника
- •§ 27. Ортонормовані системи векторів
- •· Символи Кронекера1
- •· Процес ортогоналізації
- •§ 28. Матриця Грама · Вираз скалярного добутку через координати векторів-співмножників
- •· Приклади матриць Грама і формул для обчислення скалярного добутку векторів
- •· Зв'язок між матрицями Грама різних базисів
- •· Ортогональні матриці
- •§ 29. Лінійна залежність і незалежність векторів у просторі Евкліда
- •· Узагальнення нерівності Коші – Буняковського
- •§ 30. Взаємні базиси · Означення взаємного базису, приклади
- •· Властивості взаємних базисів
- •· Координати вектора у взаємних базисах
- •§ 31. Унітарний простір
- •3.65. Наслідок.
- •3.66. Наслідок.
- •3.67. Наслідок. · Приклади унітарних просторів
- •· Властивості унітарного простору
· Ортогональні матриці
3.42. Означення. Матриця переходу від одного ортонормованого базису до іншого ортонормованого базису називається ортогональною.
3.43. Властивість.
Якщо матриця T
ортогональна, то
або, що те саме,
&
Якщо два базиси ортонормовані, то їх
матриці Грама дорівнюють одиничній
матриці. Тоді співвідношення (3.10) набуває
вигляду
а отже,
Тепер пригадаємо, що матрицею, оберненою
до матриці T,
за означенням називають
матрицю
,
яка задовольняє рівність
звідки й випливає подана властивість
(
оскільки, як відомо,
%
3.44. Властивість.
Визначник
ортогональної матриці дорівнює
.
&
Із попередньої властивості випливає,
що
а за відомими теоремами з теорії
визначників
Отже,
звідки стає очевидною вказана властивість.
3.45. Властивість.
Стовпчики
і рядки
ортогональної матриці
T
задовольняють співвідношення
&
Дані співвідношення є векторною формою
запису матричної рівності
Останнє стає очевидним, коли зважити
на те, що цю матричну рівність можна
записати у вигляді співвідношення між
елементами матриці:
%
§ 29. Лінійна залежність і незалежність векторів у просторі Евкліда
3.46. Означення.
Матрицею Грама системи векторів
називають матрицю
з елементами
3.47. Теорема. (Критерій лінійної залежності векторів у п-вимірному просторі Евкліда).
Для того, щоб вектори системи були лінійно залежними, необхідно й достатньо, щоб визначник матриці Грама цієї системи дорівнював нулю.
3.48. Теорема. (Критерій лінійної незалежності векторів у n-вимірному просторі Евкліда).
Для того, щоб вектори системи були лінійно незалежними, необхідно й достатньо, щоб визначник матриці Грама цієї системи не дорівнював нулю.
&
Необхідність
теореми
3.47:
нехай вектори системи лінійно залежні.
Тоді, існує нетривіальна лінійна
комбінація цих векторів, яка дорівнює
нульовому вектору, тобто
Скалярний добуток цієї лінійної
комбінації на вектор
системи
дорівнює нулю, а отже,
Остання рівність є умовою лінійної
залежності рядків
матриці Грама. Якщо рядки матриці лінійно
залежні, її визначник,
як відомо, дорівнює нулю %.
&
Необхідність
теореми
3.48:
нехай вектори системи
лінійно незалежні. Сукупність усіх
лінійних комбінацій векторів цієї
системи є простором вимірності
який називають лінійною
оболонкою
векторів системи (справедливість цього
твердження читачеві корисно провести
самостійно, виходячи з означення
лінійного простору). За означенням 2.43
система
є базисом лінійної оболонки. За властивістю
3.40
матриця Грама будь-якого базису є
додатньою, а отже, не дорівнює нулю %.
Достатність поданих вище теорем легко доводиться від супротивного.
· Узагальнення нерівності Коші – Буняковського
Поєднання
критеріїв лінійної залежності та
незалежності векторів дозволяє
сформулювати таке твердження: визначник
Грама будь-якої системи векторів
невід'ємний
причому дорівнює нулю тоді й лише тоді,
коли вектори системи лінійно залежні.
Наведемо приклад, який показує, що подане твердження можна вважати узагальненням нерівності Коші – Буняковського.
3.49. Приклад. Розглянемо систему двох векторів. Для такої системи
Розкриваючи визначник, одержуємо нерівність
що збігається з нерівністю (3.3).