- •1.Предмет та метод фін. Права.
- •2. Наука фінансового права.
- •3.Система фін.Права України.
- •4. Фінансово-правова відповідальність за порушення податкового законодавства
- •5. Поняття та зміст фінансового контролю.
- •6. Види і методи фінансового контролю.
- •7.Методи фінансового контролю.
- •8.Правова природа фінансових санкцій.
- •9. Поняття, структура та особливості фінансово-правових норм.
- •10.Класифікація фінансово-правових норм.
- •11.Фінансово-правові відносини:поняття, особливості,класифікація.
- •12.Структура фінансово-правових норм.
- •13.Стадії бюджетного процесу.
- •14.Непрямі податки:поняття,види,переваги
- •15.Джерела фінансового права України.
- •16. Проблеми систематизації фінансового законодавства.
- •17. Податки з доходів фізичних осіб.
- •18. Податкова система України: поняття, зміст, правові основи та принципи.
- •19. Поняття та ознаки податку.
- •20. Класифікація податків.
- •21. Фінансова система України.
- •22. Поняття та функції фінансів.
- •23. Фінансова діяльність держави: поняття, зміст, правові основи.
- •24. Фінансово-правова відповідальність банків за порушення банківського законодавства.
- •25. Податок на додану вартість.
- •26. Контрольно-наглядові функції нбу.
- •27. Елементи механізму оподаткування.
- •28. Напрямки удосконалення податкової системи України.
- •29. Податкові правовідносини: поняття, зміст, особливості.
- •30. Аудит, як вид недержавного фінансового контролю.
- •31. Державний нагляд за страховою діяльністю.
- •32.Податкові пільги.
- •33.Система державних органів, які здійснюють фінансову діяльність.
- •34.Фінансова діяльність органів законодавчої влади.
- •35.Фінансовий контроль органів дпс.
- •36. Взаємозв'язок фінансового права з іншими галузями права.
- •37.Рахункова палата вру в системі фінансового контролю.
- •38. Характеристика галузей та основних видів страхування.
- •39.Правове регулювання місцевих податків та зборів.
- •40.Ревізія та перевірка як методи фінансового контролю.
- •41.Структура доходів державног бюджету Укр.
- •42.Поняття та система державних видатків.
- •43. Бюджетна система України.
- •44.Міжбюджетні відносини.
- •45.Страхування: поняття, види, правові основи.
- •46.Форми державного внутрішнього кредиту.
- •50. Правові форми безготівкових розрахунків.
- •51. Бюджетна класифікація: поняття, зміст, призначення.
- •62.Правовий статус та функції Національного банку України
- •63.Відповідальність за порушення валютного законодавства.
- •64.Принципи банківського кредитування.
- •65.Порядок відкриття рахунків в банківських установах.
- •66. Порядок складання та затвердження кошторисів.
- •67. Дефіцит державного бюджету та шляхи його подолання.
- •68. Валютний контроль.
- •69. Кредитний договір: поняття, сутність, зміст та значення.
- •70. Комерційні банки: їх види та класифікація.
- •71. Поняття та принципи бюджетного фінансування.
- •Принципи та стадії бюдж. Процесу.
- •Класифікація ревізій, акти ревізій
- •Державний бюджет як екон., політ. Та правова категорія
- •Міжбюджетні трансферти
- •Митні платежі. Державне мито. Мито.
- •Види та форми банківського кредиту
- •Поняття валюти та валютних цінностей
- •Методи мобілізації, розподілу та використання централізованих фондів коштів
- •1. Методи мобілізації грошових ресурсів:
- •2. Методирозподілугрошовихресурсів:
15.Джерела фінансового права України.
Джерела фінансового права - зовнішні форми вираження норм фінансового права. Для фінансового права характерна множинність джерел різної юридичної природи. Завдяки мобільності відносин, які регулює . фінансове право, в Україні відсутній єдиний кодифікований акт, який би містив всі фінансово-правові норми. Також відсутні кодифіковані акти інститутів фінансового права, хоча на сьогоднішній день іде робота над створенням Податкового кодексу України.
На сьогоднішній день джерелами фінансового права України є:
- Конституція України;
- Закони України ("Про Державний бюджет на 2007 рік", "Про державну податкову службу в країні", "Про податок на додану вартість" тощо);
- Регламент Верховної Ради України;
- Укази та розпорядження Президента України;
- Постанови, розпорядження, декрети Кабінету Міністрів України.
- Нормативні акти міністерств, державних комітетів, органів виконавчої влади зі спеціальним статусом (Міністерства фінансів України, Державного казначейства, НБУ тощо).
Для джерел фінансового права характерна поширеність підзаконних нормативно-правових актів. Продовжують діяти правові акти СРСР у частині, що не суперечить Конституції України та законам України до прийняття аналогічних документів державними органами України (згідно з положенням Закону України "Про правонаступництво"). Також діють міжнародні акти, ратифіковані Верховною Радою України.
Для фінансового права характерна ще одна особливість джерел, а саме: актів, які б містили суто фінансово-правові норми досить мало ("джерел у чистому вигляді"), в основному зустрічаються нормативно-правові акти комплексного характеру, які поряд з нормами фінансового права містять норми й інших галузей права.
16. Проблеми систематизації фінансового законодавства.
Система законодавства складається в результаті видання правових норм, закріплення їх в офіційних актах та систематизації цих актів і має складну структуру. Частіше під системою законодавства мають на увазі сукупність нормативно-правових актів, в яких об'єктивуються внутрішні змістові та структурні характеристики права. Збіг між системою права і системою законодавства в межах від окремої норми до права в цілому не є абсолютним. В цих межах вони існують самостійно, оскільки мають свою специфіку та власні тенденції розвитку.
Залежно від підстав (критеріїв) виділяють кілька видів систем законодавства: горизонтальну, вертикальну, федеративну, комплексну. Горизонтальна (галузева) побудова системи законодавства обумовлена предметом правового регулювання - фактичними суспільними відносинами. На основі цього критерію відокремлюються галузі законодавства, що відповідають галузям системи права (конституційне право - конституційне законодавство, трудове право - трудове законодавство, фінансове право - фінансове законодавство тощо).
Вертикальна (ієрархічна) побудова відображає ієрархію органів державної влади та нормативно-правових актів за їх юридичною силою. Серед сучасних тенденцій розвитку системи права можна назвати процес поступового нагромадження нормативного матеріалу та розподіл його за структурними блоками (інститутами, галузями). Наявна тенденція до уніфікації зазначених блоків дає підстави для підвищення ефективності правового регулювання. При цьому зазначений процес тягне за собою утворення нових інститутів (банківське, податкове право). У свою чергу тенденції вдосконалення законодавства пов'язують зі створенням нових комплексних галузей законодавства (зокрема, банківського законодавства, приватизаційного, податкового тощо), що є значним чинником впливу на реальне розв'язання економічних та соціальних питань. У зв'язку з удосконаленням законодавства, яке тягне за собою зменшення розриву між чинним правом та зміненими суспільними відносинами, система законодавства наближається до власного ідеалу - системи права, від чого все чіткішою стає відповідність останньої системи системі суспільних відносин.
Якщо система права - це внутрішня форма права, його будова за галузями та інститутами, то система законодавства його зовнішня форма; це система нормативно-правових актів, у яких галузі та інститути права знайшли свій вираз. Внутрішня та зовнішня форми права нерозривно пов'язані і не можуть існувати одна без одної. Система права і система законодавства діалектичне пов'язані, їх не можна ні протиставляти, ні ототожнювати.
Для системи права первинним елементом є правова норма, структуру якої створюють гіпотеза, диспозиція та санкція. Для системи законодавства первинним елементом є стаття нормативно-правового акта, яка не обов'язково має містити всі три структурні елементи правової норми. Характерною рисою нормативно-правових актів є і те, що в них, як правило, є норми різних галузей права і тому вони регулюють різні за змістом види суспільних відносин. Отже, можна стверджувати, що даний нормативно-правовий акт не може мати єдиного предмета та методу правового регулювання. Доцільно , підтримати професора П. С. Пацурківського, який вважає, що предметний підхід і структурний аналіз змісту права та законодавства є головним для пізнання об'єктивної структури права, створення на основі цього її ідеального образу (побудови структури права) та вираження її у законодавстві.