Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
фінансове право_.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
600.06 Кб
Скачать

11.Фінансово-правові відносини:поняття, особливості,класифікація.

Особливості фінансово-правових відносин: 1) їх змістом є діяльність уповноважених державних органів по розподілу, перерозподілу та використанню державних коштів та здійсненню контролю за дотриманням законності у цій сфері; 2) одним із обов' язкових суб' єктів цих відносин є держава в цілому або уповноважені нею органи і, насамперед, фінансові та кредитні органи, які реалізують у цих відносинах свої владні повноваження, а з іншого боку суб' єктами цих відносин виступають приватні фізичні та юридичні особи, які є споживачами державних коштів, і джерелом їх накопичення через податкові правовідносини, якщо мають самостійне джерело доходу; 3) суб'єкти фінансових правовідносин завжди нерівноправні, оскільки держава та її органи виступають у них як такі, що наділені владними повноваженями, а інші їх учасники є об' єктами підпорядкування; 4) об' єктом фінансових правовідносин є гроші або зобов' язання в зв' язку з утворенням, розподілом або використанням централізованих чи децентралізованих фондів коштів; 5) вони носять публічний та імперативний характер, оскільки їх виникнення, зміни та припинення визначені законом і від волі сторін не залежать.

Види фінансово-правових відносин:

1) - залежно від функцій, що виконуються:- регулятивні;- правоохоронні.

2) залежно від галузевої належності:- матеріальні; процесуальні.

3) за галузевою діяльністю: бюджетні;податкові; валютні;у галузі державних видатків; у галузі державних доходів;страхування; у галузі державного кредиту; у галузі грошового обігу тощо.

4) за направленістю:- зовнішні;- внутрішні.

5) за механізмом захисту: ті, що захищаються у судовому порядку; ті, що захищаються у адміністративному порядку, тощо.

12.Структура фінансово-правових норм.

Фінансово-правові норми - це встановлені державою, загальнообов'язкові приписи щодо мобілізації, розподілу, перерозподілу та використання централізованих та децентралізованих фондів, виражені у категоричній формі та забезпечені примусовою силою держави у разі недодержання. Структура фінансово-правової норми традиційна, тобто гіпотеза , диспозиція і санкція. Гіпотеза - частина норми, яка вказує на умови за яких виникають у суб' єктів фінансових правовідносин права та обов' язки (якщо має декілька джерел доходу). Диспозиція - основна частина норми, яка вказує на модель поведінки суб'єктів фінансових правовідносин (подання декларації, сплата податку). Санкція - частина норми, яка вказує на негативні наслідки у разі порушення фінансово-правових приписів (застосування фінансових санкцій тощо).

Особливості фінансово-правових відносин: 1) їх змістом є діяльність уповноважених державних органів по розподілу, перерозподілу та використанню державних коштів та здійсненню контролю за дотриманням законності у цій сфері; 2) одним із обов' язкових суб' єктів цих відносин є держава в цілому або уповноважені нею органи і, насамперед, фінансові та кредитні органи, які реалізують у цих відносинах свої владні повноваження, а з іншого боку суб' єктами цих відносин виступають приватні фізичні та юридичні особи, які є споживачами державних коштів, і джерелом їх накопичення через податкові правовідносини, якщо мають самостійне джерело доходу; 3) суб'єкти фінансових правовідносин завжди нерівноправні, оскільки держава та її органи виступають у них як такі, що наділені владними повноваженями, а інші їх учасники є об' єктами підпорядкування; 4) об' єктом фінансових правовідносин є гроші або зобов' язання в зв' язку з утворенням, розподілом або використанням централізованих чи децентралізованих фондів коштів; 5) вони носять публічний та імперативний характер, оскільки їх виникнення, зміни та припинення визначені законом і від волі сторін не залежать.

Функції фінансово-правових відносин вказують на коло осіб, на яких розповсюджується дія певної фінансово-правової норми; визначають конкретну модель поведінки у сфері фінансової діяльності держави; виступають умовою забезпечення реалізації прав і обов' язків суб' єктів фінансово-правових відносин.