
- •1.Предмет та метод фін. Права.
- •2. Наука фінансового права.
- •3.Система фін.Права України.
- •4. Фінансово-правова відповідальність за порушення податкового законодавства
- •5. Поняття та зміст фінансового контролю.
- •6. Види і методи фінансового контролю.
- •7.Методи фінансового контролю.
- •8.Правова природа фінансових санкцій.
- •9. Поняття, структура та особливості фінансово-правових норм.
- •10.Класифікація фінансово-правових норм.
- •11.Фінансово-правові відносини:поняття, особливості,класифікація.
- •12.Структура фінансово-правових норм.
- •13.Стадії бюджетного процесу.
- •14.Непрямі податки:поняття,види,переваги
- •15.Джерела фінансового права України.
- •16. Проблеми систематизації фінансового законодавства.
- •17. Податки з доходів фізичних осіб.
- •18. Податкова система України: поняття, зміст, правові основи та принципи.
- •19. Поняття та ознаки податку.
- •20. Класифікація податків.
- •21. Фінансова система України.
- •22. Поняття та функції фінансів.
- •23. Фінансова діяльність держави: поняття, зміст, правові основи.
- •24. Фінансово-правова відповідальність банків за порушення банківського законодавства.
- •25. Податок на додану вартість.
- •26. Контрольно-наглядові функції нбу.
- •27. Елементи механізму оподаткування.
- •28. Напрямки удосконалення податкової системи України.
- •29. Податкові правовідносини: поняття, зміст, особливості.
- •30. Аудит, як вид недержавного фінансового контролю.
- •31. Державний нагляд за страховою діяльністю.
- •32.Податкові пільги.
- •33.Система державних органів, які здійснюють фінансову діяльність.
- •34.Фінансова діяльність органів законодавчої влади.
- •35.Фінансовий контроль органів дпс.
- •36. Взаємозв'язок фінансового права з іншими галузями права.
- •37.Рахункова палата вру в системі фінансового контролю.
- •38. Характеристика галузей та основних видів страхування.
- •39.Правове регулювання місцевих податків та зборів.
- •40.Ревізія та перевірка як методи фінансового контролю.
- •41.Структура доходів державног бюджету Укр.
- •42.Поняття та система державних видатків.
- •43. Бюджетна система України.
- •44.Міжбюджетні відносини.
- •45.Страхування: поняття, види, правові основи.
- •46.Форми державного внутрішнього кредиту.
- •50. Правові форми безготівкових розрахунків.
- •51. Бюджетна класифікація: поняття, зміст, призначення.
- •62.Правовий статус та функції Національного банку України
- •63.Відповідальність за порушення валютного законодавства.
- •64.Принципи банківського кредитування.
- •65.Порядок відкриття рахунків в банківських установах.
- •66. Порядок складання та затвердження кошторисів.
- •67. Дефіцит державного бюджету та шляхи його подолання.
- •68. Валютний контроль.
- •69. Кредитний договір: поняття, сутність, зміст та значення.
- •70. Комерційні банки: їх види та класифікація.
- •71. Поняття та принципи бюджетного фінансування.
- •Принципи та стадії бюдж. Процесу.
- •Класифікація ревізій, акти ревізій
- •Державний бюджет як екон., політ. Та правова категорія
- •Міжбюджетні трансферти
- •Митні платежі. Державне мито. Мито.
- •Види та форми банківського кредиту
- •Поняття валюти та валютних цінностей
- •Методи мобілізації, розподілу та використання централізованих фондів коштів
- •1. Методи мобілізації грошових ресурсів:
- •2. Методирозподілугрошовихресурсів:
43. Бюджетна система України.
Бюджетна система України – це об’єднання всіх ланок державного бюджету на єдиних принципах. Правові засади бюджетної системі становлять Конституція України, виданий на її основі Закон “Про бюджетну систему України”, інші законодавчі акти.
Економічною основою бюджетної системи України виступає народногосподарський комплекс. Складовими елементами бюджетної системи є її структура, принципи побудови і організація функціонування. Структура бюджетної системи визначається бюджетним устроєм. Він ґрунтується на адміністративно-державному устрої України. Бюджет України об’єднує 13,3 тис. самостійних бюджетів.
Бюджетна система України складається з державного бюджету України, республіканського бюджету АРК та місцевих бюджетів.
Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системі України, є зведеним бюджетом України. Він викорис-товується для аналізу і визначення засад державного регулювання економічного і соціального розвитку України.
Бюджет АРК об’єднує республік-канський бюджет та бюджети районів і міст республіканського підпорядкування АРК.
До місцевих бюджетів належать обласні, районні в містах, селищні та сільські бюджети. Бюджет області об’єднує обласний бюджет, бюджети районів і міст обласного підпорядкування.
Бюджет району містить районний бюджет, бюджети міст районного підпорядкування, селищні та сільські бюджети. Останні створюються за рішенням районних, міських Рад народних депутатів за наявності необхідної фінансової бази. Районні та міські Ради визначають доходи відповідних селищних і сільських бюджетів. Бюджет міста, яке має районний поділ, об’єднує міський бюджет та бюджети районів, що входять до його складу.
Бюджетний устрій – це організація і принципи побудови бюджетної системи, її структури, взаємозв’язок між окремими ланками бюджетної системи. Він визначається державним устроєм і адміністративно-територіальним поділом України.
Бюджетний устрій ґрунтується на принципах єдності, повноти, достовірності, гласності, наочності та самостійності усіх бюджетів, що входять до бюджетної системи України.
Держбюджет України, республіканський бюджет АРК, обласні, міські, районні, районні в містах, селищні, сільські бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю власних доходних джерел і правом визначення напрямів їх використання відповідно до законодавства.
Держбюджет – це система грошових відносин, що виникають між державою з однієї сторони та підприємствами, організаціями, установами, населенням з іншої сторони. За допомогою цих відносин формується, розподіляється та використовується центральний фонд державних фінансових ресурсів; це головний фінансовий план держави на поточний рік, який має силу закону.
За матеріальним змістом – це центральний державний фонд грошових коштів.
За соціально-економічним змістом – це основний засіб перерозподілу національного доходу.
Бюджет складається з двох взаємопов’язаних частин: доходів і видатків. Держава регулює відтворювальні процеси через обидві частини. Бюджет стає важливим інструментом економічної політики, впливаючи на соціально-економічні процеси: ділову активність, зайнятість, ринок споживчих товарів. Все це робить бюджет об’єктом напруженої боротьби – через нього задовольняються інтереси різних груп бізнесу, військово-промислових монополій, профсоюзів.
Держбюджет є найдійовішим механізмом здійснення фінансової політики держави. У доходах бюджету відображається податкова політика держави, а у видатках – пріоритетні напрямки вкладень коштів. Основні напрямки бюджетної політики визначаються ВРУ в спеціальній постанові, яка має назву бюджетної резолюції.
До проекту Закону про Держбюджет України Каб.Мін. України додає техніко-економічне обґрунтування відрахувань, дотацій і субвенцій бюджетам АРК, областей, міст Києва та Севастополя.
Кошти держбюджету України витрачаються лише на цілі та в межах, затверджених Законом про Держбюджет України.
Збалансованість бюджетів, які входять до складу бюджетної системи України, є необхідною умовою фінансово-бюджетної політики. Перевищення доходів над видатками становить надлишок, перевищення видатків над доходами – дефіцит бюджету. При визначенні розміру дефіциту бюджету кредити і позики в джерело доходів не враховуються. Дефіцит бюджету покривається за рахунок внутрішніх державних позик, позик іноземних держав та інших фінансових інституцій.
До місцевих належать обласні, районні, міські, селищні та сільські бюджети. Це фонди фінансових ресурсів, що зосереджені в розпорядженні місцевих Рад народних депутатів та органів місцевого та регіонального самоврядування. Компетенція кожного з них в галузі бюджету розмежована. Всього бюджетів в Україні понад 13 тисяч. Найчисельніша група – це сільські, селищні та міські бюджети.
Місцеві Ради народних депутатів самостійно визначають напрями використання коштів своїх бюджетів. Ці бюджети містять видатки на фінансування підприємств та організацій місцевого господарства, на фінансування здійснюваних місцевими органами заходів у сфері освіти, культури, охорони здоров’я, фізичної культури, соціального забезпечення, на утримання місцевих органів влади та управління.