Глава 4 Верховний суд Нідерландів

§ 1. Організація

Крім президента і шести віце-президентів до Верховного суду (гол. de Hoge Raad der Nederlanden) входять 25 суддів обох статей. Більшість з них призначається, коли їм випов­нилося 50 років, а пенсійний вік для них — 70 років. Офіс державного міністерства при Верховному суді представ­лений в даний час Генеральним прокурором і 12 Держав­ними адвокатами. Члени Верховного суду призначаються Правлінням. У разі наявності вільної вакансії судом на під­ставі підрахування більшості голосів членів суду в алфавіт­ному порядку складається список з шести кандидатів і Ге­неральним прокурором спрямовується в нижню палату Гене­ральних штатів. Остання, звичайно, висуває три кандидату­ри в правління, яке зробить остаточний вибір. Цей спосіб заповнення вакансій Верховного суду може бути охаракте­ризований як система контрольованої кооптації (ротації). Ва­кансії на посаду Президента і Віце-президента заповнюються без висунення судом або нижньою палатою. Старший Віце-президент і Старший суддя, переважно, призначаються. Чле­ни офісу державного міністерства також призначаються без висунення. Неможливо подавати заяви про призначення до Верховного Суду робітників державного міністерства; ці по­сади не є частиною звичайної кар'єри суддів. На момент їх призначання більшість членів у Верховному суді й офісі дер­жавного міністерства вже мають досвід суддівської професії

чи в службі судового переслідування; деякі переходять до Верховного суду з міністерства юстиції, адвокатури чи юри­дичних факультетів університетів.

Верховний суд складається з трьох відділів: у цивільних справах, у кримінальних справах, у податкових справах та примусового відчуження. Кожний відділ має секції, які скла­даються з п'яти або трьох суддів. Ці секції обговорюють справи один з одним на пленумах відділів або інформують один одного в межах свого відділу про постанови, які мають бути зробленими, консультуючи один одного, якщо це необ­хідно.

Якщо відділ приймає рішення, то передбачається, що во­но буде прийнято Верховним судом. Не існує ніякої офіцій­ної структури для проведення консультацій між відділами або членами різних відділів при підготовці рішень. Закон не передбачає пленумів суду, за винятком питань церемонії. Проте відділ може неофіційно обговорювати важливу поста­нову щодо закону, до винесення такої постанови. Таким чи­ном, зберігається одноманітність закону наскільки це мож­ливо в суді навіть у разі відсутності спеціального законодав­ства, яке це гарантує. Склад відділів визначається щорічно загальними зборами Верховного суду. Як відділенням, так і членам офісу Державного міністерства допомагають в їх ро­боті юристи, які працюють при судах на рівні "аудиторів су­ду". У 1988 році їх нараховувалось 40 осіб.

Рішення Верховного суду трактуються як прецеденти: якщо Верховний суд висвітив свою думку в рішенні, то кож­ний може з нею ознайомитись і нижчі суди мижуїь брати її до уваги, виносячи рішення в подібних ситуаціях.