§ 6. Суди присяжних

Система судів присяжних в Італії існує автономно від ви­кладеної ієрархії суддів загальної юрисдикції, хоч за призна­ченням належить до цієї гілки судової влади. До компетенції цих судів належать справи, що стосуються найбільш серйоз­них кримінальних злочинів. Суд присяжних (італ. Giudire di popolari) в Італії за методологією організації і функціонуван­ня віддзеркалює французький погляд на цей вид судо­чинства. Відмінність лише у тому, що ці утворення діють як у першій, так й у другій інстанції.

Відповідно до ст. 60 Уложення, в межах апеляційного ок­ругу окремо створюються судові округи для судів присяж­них, яких в Італії існує 94. До складу цього суду входять шість народних суддів, один магістрат трибуналу і один апе-

ляційний магістрат (головуючий). Усі вони становлять єдину колегію і ухвалюють рішення на спільній нараді. Вироки цього суду оскаржуються в апеляційному порядку до апеля­ційного суду присяжних (італ. Corte di Assise di Appelo).

В Італії, на відміну від інших країн, створені окремі апе­ляційні судові округи для суду присяжних — їх існує 34. В апеляційному суді присяжних засідання також відбува­ються у складі восьми суддів, з яких: шість народних суддів, один апеляційний магістрат і один касаційний магістрат (го­ловуючий). Цей склад суду проведе нове слухання справи з дослідженням доказів, що не дослідив суд присяжних першої інстанції, але у тому й є особливість, що докази передослі-джує також суд присяжних.

Магістрати, які повинні виконувати суддівські обов'язки у судах присяжних обох ієрархічних рівнів, щорічно призна­чаються Декретом Глави держави при збереженні порядку, визначеного для заміщення посад в судах і для створення відділень у судах. Призначення вдруге не виключається.

Вимоги до кандидатів на посади народних суддів, їхній правовий статус (права, обов'язки, гарантії), порядок їх об­рання, формування і склад конкретної судової колегії, їх ат­рибути в судовому засіданні встановлює спеціальний закон, прийнятий 10 квітня 1951 р., та деякі інші акти.

Виконання функцій народного судді є обов'язковим для обраних громадян і повністю прирівнюється до виконання громадянином іншої виборної державної посади. Під час ви­конання своїх функцій народні судді судів присяжних і апе­ляційних судів присяжних прирівнюються за протоколом від­повідно до магістратів трибуналу і до апеляційних магістра­тів. За виконання функцій присяжних обрані особи одер­жують матеріальну винагороду та інші компенсаційні виплати, що встановлено законом.

§ 7. Верховний касаційний суд

Верховний касаційний суд (італ. Corte Suprema di Cassa-zione) є верховним органом правосуддя у системі судів за­гальної юрисдикції і забезпечує точне застосування і однако­ве тлумачення законів, єдність національного об'єктивного права, дотримання сфер компетенції судів різних юрисдик­цій, а також вирішує колізії компетенцій і функцій, виконує

256

Розділ IV

Судова система Італії

257

інші завдання, покладені на нього законом. Юрисдикція цього суду поширюється на всю територію Італії, а місцем його розташування є місто Рим.

Верховний касаційний суд має три відділення з кримі­нальних справ і три відділення з цивільних справ, які розгля­дають у касаційному порядку судові рішення, що були схва­лені судами першої та апеляційної інстанцій. До складу суду входять перший Президент, його заступник, президенти від­ділень і радники (члени суду). Склад відділень формується щорічно на початку судового року.

До їх складу призначається як мінімум один магістрат, якого наділено функціями Голови відділення. Перший Пре­зидент головує на спільних засіданнях відділень, на урочис­тих зборах і під час проведення урочистих актів, а крім того, інколи може головувати на засіданнях певних відділень.

Засідання проводяться у відділеннях складом з п'яти суд­дів. З метою вирішення складних питань може бути проведе­но спільне засідання галузевих відділень складом судової ко­легії з дев'яти суддів. Для спільних засідань відділень у ци­вільних справах судова колегія утворюється із магістратів, які належать до відділень з цивільних справ, а під час спіль­них засідань відділень у кримінальних справах судова коле­гія складається із магістратів, які належать до відділень з кримінальних справ.

У Касаційному суді утворюються також управління з під­готовки збірників постанов і судових рішень (максимаріїв) у питаннях штатів

І представництва

Глава З Інститути обвинувачення

Підтримку обвинувачення в судах Італії покладено на прокуратуру, яка є ієрархічно організованою структурою, що функціонує під загальним керівництвом міністра юстиції.

Відповідно до ст. 70 вказаного Уложення, функції проку­рора при Верховному касаційному суді і при Апеляційному суді виконуються генеральними прокурорами Республіки, а при трибуналах — прокурорами Республіки. Згідно зі ст. 59 Уложення, при місцевих відділеннях апеляційних судів

функції генерального прокурора виконує генеральний адво­кат. Усі зазначені прокурори виконують свої функції безпо­середньо або через підпорядковані їм магістрати, закріплені за органами прокуратури.

У претуріях претор може безпосередньо виконувати про­курорські функції — поновлювати кримінальні переслідуван­ня у справах, що є сферою його компетенції; вживати захо­дів щодо виконання своїх же постанов та інші функції проку­рора відповідно до процесуальних законів. У всіх інших ви­падках поза компетенцією претора поновлює і здійснює кримінальне переслідування прокурор. Представник проку­ратури зобов'язаний брати участь у всіх судових засіданнях у кримінальних справах, що розглядаються в судах і прету­ріях. У його відсутність засідання не може відбутися, у цьому є прояв принципів змагальності і диспозитивності.

Функції прокурора при підготовчих діях до судового засі­дання і в самому засіданні суду присяжних виконує Гене­ральний прокурор республіки при Апеляційному суді, який здійснює ці обов'язки безпосередньо або через іншого ма-гістрата з органів прокуратури.

У випадках, визначених законом, прокурор може відкри­ти цивільну справу і взяти участь у судовому процесі під час її розгляду. У переважній більшості це стосується правовід­носин, при виникненні яких особа самостійно не може забез­печити реалізацію своїх прав або їх захист при порушенні (права дітей, недієздатних та інші).

На стадії кримінального переслідування і під час слухан­ня справ у суді захист у кримінальному процесі здійснюєть­ся професійним адвокатом, якого наймає на свій розсуд об­винувачений або якого призначає суд у порядку безоплатної для малозабезпеченої категорії населення юридичної допо­моги. Але ця процедура має багато формальностей. Відповід­но до закону обвинувачений може мати не більше двох за­хисників.

Судовий розгляд цивільних справ також потребує обов'язкової участі представника сторін — адвоката, за ви­нятком певної незначної категорії справ на рівні претурії і ті, що розглядають мирові судді. До участі в судах апеляційної і касаційної інстанцій допускаються лише адвокати, яких включено до елітного списку, затвердженого Вищою Радою магістратури.

17 - 1-3102

258

Розділ IV

Судова система Італії

259