§ 6. Суд присяжних

Слухання кримінальної справи в суді присяжних (ісп. Tribunal del Jurado) проходить у межах сфери діяльності Су­ду провінції або інших судів у порядку, встановленому зако­нодавством. Склад і компетенція суду присяжних регу­люються Органічним законом про Суд присяжних.

Слухання Судом присяжних були запроваджені законом 1995 року і вперше відбулись у 1996 році. Вимога ст. 125 Конституції про забезпечення участі пересічних громадян у функціонуванні системи кримінального судочинства¹ спри­чинила жваві дебати і навіть протистояння між прибічника­ми двох різних позицій — у пресі, в наукових колах, у спе­ціальних виданнях. Відмінність сповідуваних поглядів пробу­дила застарілу конфронтацію між прихильниками більшої змагальності кримінального процесу і адептами старої, більш інквізиційної системи, закладеної в КПКІ. У середині 1980-х років, коли стало очевидним, що уряд готовий прийняти нові закони, з'явилося чимало пропозицій та ініціатив. Дехто вва­жав за краще запровадити слухання справ професійними суддями разом з непрофесійними народними засідателями (як у Франції та Німеччині); інші пропагували англо-амери-канську модель незалежного журі присяжних, на яку начеб­то натякали відповідні положення Конституції. Більш попу­лярним виявився другий варіант; проект Основного Закону про суди присяжних був опублікований в 1994 р. для обго­ворення всіма зацікавленими сторонами. Після деяких пер-

Як записано в Конституції, "громадянам дозволяється брати особисту участь в судочинстві шляхом формування журі присяжних відповідно до ви­значених у законах вимог щодо кримінального процесу..."; про попередні спроби запровадження судів присяжних в Іспанії див.: Gleadow, op. cit.; Burros, N. G. The Spanish Jmy 1888 — 1923.14 Case Western Reserve Journal of Internati­onal Law, 1982. - pp. 157-182.

турбацій, додатково ускладнених виборами, Основний Закон про суди присяжних був остаточно прийнятий 22 травня 1995 року, а процедура їхньої діяльності встановлена Зако­ном №8 від 16 листопада 1995 року.

Новий закон передбачав слухання справ журі присяжних у складі 9 осіб разом із суддею суду провінції. Суд присяж­них слухає справи лише з кількох визначених категорій зло­чинів: убивство, навмисна відмова в наданні допомоги, по­грози, хабарництво, корупція. Очевидно, що від нововведен­ня найбільш виграли обвинувачувані в убивствах. Прова­дження у справах, що слухатимуться судами присяжних, змінилося на попередній стадії дізнання: процес набув біль­шої змагальності, а матеріали, подані на слухання, набули простіших процесуальних форм, що полегшило сприйняття їх присяжними. Слід підкреслити, що справи слухаються су­дами присяжних дуже рідко — минулого року таких справ було лише 70 — і відповідне провадження не може вважати­ся "звичайним".

Присяжних обирають зі списку виборців на прилюдних слуханнях, що проводяться в іспанських провінціях відділка­ми Управління з перепису населення, і завчасно повідом­ляють¹ про місце і час виконання обов'язків у суді. Загальна кількість кандидатів у присяжні на слухання конкретної справи становить принаймні 20 осіб. Присяжними не мо­жуть бути обрані особи, молодші 25 років, політики, військо­вослужбовці й особи, яких визнавали винними у скоєнні кримінальних злочинів.

Журі з дев'яти присяжних визначається в день слухання справи, коли судовий клерк витягає папірці з прізвищами із спеціальної урни. Кожний підсудний має право без будь-яких пояснень відхилити чотири кандидатури присяжних; обвину­вачення такого права не має. Відвід присяжних на об'єктив­них підставах здійснюється з огляду на запитання, які став­ляться кандидатам через головуючого суддю, але складної процедури, схожої на американську voir dire, в Іспанії не іс­нує. Потім кожний конкретний член журі приводиться до присяги.

¹ Ст. 13 LOTJ. Також див. Lorca Navarrete, op. cit., pp. 157 — 182.

214

Розділ III

Судова система Іспанії

215

Іспанські присяжні виконують свої обов'язки незалежно, подібно до американських колег, хоч відмінності між розгля­дом фактів по справі та розглядом правових питань виявили­ся доволі проблемними для представників континентальної правової традиції. Журі присяжних проводить нараду за за­критими дверима і визначає підсудного винним або невину­ватим. Слід підкреслити, що справи слухаються судами при­сяжних дуже рідко — минулого року було лише 70 — і від­повідне провадження не може вважатися "звичайним".

Для встановлення несприятливого для підсудного факту необхідна більшість у сім голосів присяжних (із дев'яти), а для встановлення факту, який іде на користь підсудного — більшість у п'ять голосів. Критерій доведеності в суді при­сяжних не відрізняється від критерію доведеності при слу­ханні справи у звичайному суді першої інстанції, але необ­хідність приведення моделі незалежного суду присяжних у відповідність із положенням Конституції Іспанії про право на оскарження привела до запровадження деяких новел, котрі надали іспанській процедурі слухань справи присяжними не­повторних рис. Зокрема, суддя формулює список питань сто­совно фактів справи, які мають бути вирішені присяжними, а присяжні повинні докладно аргументувати свої рішення. Наведені присяжними аргументи мають бути оскаржені. Крім того, практика зумовила схвалення деяких доволі фор­мальних досудових і судових процедур, яких раніше не існу­вало, саме заради полегшення обов'язків присяжних. Основ­ними змінами стали вимога щодо підтвердження обвинува­ченням до початку судових слухань наявності достатньо вагомих доказів для початку кримінального проваджен­ня, вимоги відносно повної неупередженості судді-слідчого (з відповідним зростанням повноважень прокурора¹) і обов'язкове започаткування провадження іншою стороною (а не суддею-слідчим).

Див. Perez-Cruz Martin, A.—J. La Instruction en el Nuevo Proceso Penal Ante el Tribunal del Jurado, in Perez-Cruz Martin, A.—J. 9et al) (eds.). Comentarios Systematicos a la Ley del Jurado у la Reforma de la Prision Preventiva. Institute del Estudios Penales, Grenada, 1996, pp. 127 — 160.