Глава 5 Інститут магістратури

§ 1. Магістрати

Французька наукова правка доктрина визначила магіст­ратуру (фр. magistrature) як нормативну сукупність носіїв судової влади, які беруть участь у здійсненні судочинства з різними функціональними повноваженнями, а саме: безпосе­редньо суддів (фр. Magistrats du siege) та прокурорів (фр. Magistrats du parquet) (див. табл. 5).

Статус магістратів

Усі статусні положення цієї категорії осіб, що пере­бувають на службі у держави, регулюються Ордонансом №58-1270 від 22 грудня 1958 p., який містить органічний За­кон "Про статус магістратури" (фр. Le Statut de la Magistra­ture) з усіма наступними змінами (разом близько 90 статей). Корпус магістратів обіймає усіх професійних суддів, проку­рорів і слухачів Національної школи магістратури.

Встановлено два ступені в ієрархії судового корпусу. Всередині кожного ступеня є ще відповідні ранги. Порядок роботи магістратів у кожному ступені, пересування заміщен­ня, умови, функціональні межі, кількісне співвідношення -усе це регулюється положенням вказаного закону. Необхід­но зазначити, що в статусі суддів і прокурорів мають місце відмінності, зумовлені їх процесуальним і конституційним положенням. Виходячи з того, що судді є не змінюваними, вони не можуть бути переміщені без їхньої згоди, навіть і то­ді, коли йтиметься про підвищення. Прокурори підпорядко­вані організаційно тільки міністрові юстиції, їх вільний ста­тус має прояв у судовому засіданні, де позиція визначається

752

Розділ II

\

Установи правосуддя у Франції

153

обставинами судового розгляду справи й вимогами проце­суального закону.

Виконання магістратом обов'язків несумісне з іншою публічною діяльністю, виконанням інших професійних функ­цій або оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової, літературної, творчої діяльності. Посада магістрата несумісна з мандатом члена парламенту, уряду, асамблеї Єв­ропейських асоціацій, економічної чи соціальної ради та ін­ших представницьких органів.

Є ще одна заборонна умова, не притаманна Україні та деяким іншим країнам. Жодна особа не може бути призначе­ною магістратом або залишається у цьому службовому ста­тусі в судовій інстанції, якщо в межах територіальної юрис­дикції цієї судової установи ця особа займала протягом попе­редніх п'яти років будь-яку публічну виборну посаду на кшталт перерахованих або в попередні три роки висувала свою кандидатуру для отримання подібного мандату. Зазна­чені умови не стосуються магістратів Касаційного суду.

Магістратам заборонено займатися політичною діяльніс­тю й навіть брати участь в обговоренні питань політичного характеру чи вдаватися до інших дій, які апріорі компроме­тують діяльність судових установ або заважають їм викону­вати свої функції. Але магістрати не відповідають за свої професійні помилки особисто, відповідальність у таких ви­падках покладається на державу в порядку позовного прова­дження.

Магістрати користуються захистом держави від будь-яких Ішгриз, зазіхань, пов'язаних з їхньою професійною діяльністю, правом отримання компенсації за шкоду, запо­діяну ними під час виконання службових обов'язків. Вони не залучаються до іншої державної служби, крім військової. Магістрати зобов'язані проживати в місці розміщення судо­вої установи, в якій він обіймає посаду або до якого його до­лучено. Виключення з цього правила можуть бути зроблені лише міністром юстиції за позитивною рекомендацією керів­ника суду й можуть мати індивідуальну та тимчасову ознаку.

Професійна підготовка магістрів

У Франції, як і в деяких інших країнах світу, судові сис­теми яких вивчаються в межах зазначеної навчальної дис­ципліни (США, Німеччина, Іспанія), регламентовано на за-

конодавчому рівні форми та методи підготовки осіб, які ба­жають зайняти посаду судді чи прокурора. До заняття вказа­них посад можуть бути допущені, як правило, тільки ті осо­би, які отримали диплом і рекомендацію Національної школи магістратури (фр. Есоїе Nationale de la Magistrature).

Закон передбачає вказані умови зарахування до цієї шко­ли. Кандидати у слухачі вказаної установи повинні в першу чергу мати диплом про другий цикл вищої освіти або інший документ чи диплом такого самого рівня, а також відповіда­ти іншим вимогам, вказаним у ст. 16 Закону. До школи мо­жуть бути зараховані особи певної категорії державних службовців, які відповідають вимогам, вказаним у ст. 22 цього Закону. За результатами конкурсу міністр юстиції кан­дидатів призначає слухачами школи, їм сплачується вста­новлене щомісячне утримання. Для поєднання отриманих теоретичних навичок з практичною діяльністю передбачена участь слухачів у допомозі судді-слідчому у здійсненні всіх дій щодо збору інформації, у допомозі магістрату прокурату­ри у провадженні в кримінальній справі; дозволяється бути присутнім з правом дорадчого голосу під час винесення рі­шення суду в цивільних і виправних справах, а також суду присяжних. Під час навчання слухач може стажуватися в будь-якого адвоката. Слухачі складають присягу службовця, зобов'язуються зберігати службову таємницю.

Після завершення строку навчання всі слухачі, незалеж­но під того. r якому порядку їх зараховано до школи магіст­ратури, конкурують на однакових умовах у процедурі зара­хування до переліку осіб з метою просування по службі у магістратському корпусі. Кваліфікаційне журі надає слуха­чам певну кваліфікацію, якщо вони пройшли конкурс і вва­жаються підготовленими до виконання суддівських або про­курорських функцій. Дублікат переліку прізвищ таких ви­пускників подається міністрові юстиції, який приймає рішен­ня про його оприлюднення в Офіційному віснику. У разі неналежного складання конкурсного іспиту журі відсторо­нює слухача від призначення на суддівську чи прокурорську посаду і може зобов'язати його знову пройти навчальний курс, якщо вважає, що він (вона) здатні його опанувати.

154

Розділ II

Установи правосуддя у Франції

155

Колегії магістратів і комісії у справах служби

Колегії магістратів виконують деякі функції суддівського самоврядування, у тому числі функції, пов'язані зі створен­ням органів, що здійснюють добір кадрів для суддівського корпусу. Такі колегії утворюються у певному порядку. Відпо­відно до ст. 13.2 Закону, в кожному апеляційному окрузі всі магістри за винятком голови апеляційного суду і генерально­го прокурора, вносяться до єдиного списку. Магістрати пер­шого та другого ступенів Касаційного суду зараховуються до списків магістратів округу апеляційного суду Парижа. Ма­гістрати, які перебувають на службі в інших структурах і те­риторіях, також залучаються до відповідного списку за вста­новленою системою. Усі члени колегії призначаються з ука­заних списків магістратів за порядком, визначеним у ст. 13.3 Закону. Колегії магістратів складають списки магістратів су­дового корпусу, які пропонуються до складу членів комісії щодо добору кандидатів на суддівські посади, просування суддів по службі, або до складу членів дисциплінарної комісії прокуратури. Такі члени колегії призначаються таємним го­лосуванням строком на три роки.

Колегія збирається у Касаційному суді на запрошення Голови цього суду і під його головуванням. Колегія зобов'я­зана протягом трьох днів визначитися відносно формування списків осіб, що подаються на затвердження суддям. Якщо колегія упродовж вказаного строку це не зробить, її повно­важення для реалізації передаються загальним зборам Каса­ційного суду, який зважаючи на обставини складає заново або доповнює наявні списки комісії.

Після завершення формування комісій щодо зайняття службової посади і просування по службі суддів колегії до­ручається складання і затвердження списків осіб-кандидатів на посади суддів, а також списків щодо просування суддів ієрархічними сходинками. Ця комісія є загальною для суддів і прокурорів. Про список вказаних осіб повідомляється Ви­щій Раді магістратури для висновків, перед тим як список буде поданий на підпис Президентові республіки.

Дисциплінарна відповідальність магістратів

Будь-яке порушення з боку магістратів службових обов'язків, а також умов, що стосуються честі й гідності та раніш перерахованих заборон, розглядається як дисциплі-

карний проступок. Тоді до них застосовуються такі санкції: догана із занесенням в особову справу, переміщення по низ­хідній по службі, відсторонення від виконання деяких служ­бових функцій, пониження у ранзі, пониження у посаді, від­ставка, звільнення з зупиненням або без зупинення права на

пенсію.

Дисциплінарна судова рада утворюється відповідно до СТ.13 Закону про Вищу Раду магістратури. Міністерство юс­тиції повідомляє Вищу Раду магістратури про факти, які є підставою для відкриття дисциплінарного переслідування. Голова Касаційного суду, який є одночасно головою дисцип­лінарної ради, призначає доповідача з числа членів Ради і до­ручає проведення службового розслідування, якщо для цього є підстави. Голова Касаційного суду одночасно може заборо­нити такому магістратові виконувати службові обов'язки до ухвалення остаточного рішення в його справі, але така забо­рона не позбавляє магістрата права на отримання службової платні. Рішення про вказані дії не може бути оголошено. За­кон про магістратуру встановлює регламентну процедуру дисциплінарного провадження (статті 52—58). Дисциплінар­на рада виносить рішення в режимі закритого засідання. Та­ке рішення має бути мотивованим і оскарженню не підлягає. Воно може бути ухвалене й у тому разі, якщо магістрат не з'явився, за винятком випадків непереборної сили. Рішення повідомляється зацікавленому магістратові в адміністратив­ному порядку. Воно є чинним від дня повідомлення.

Для притягнення до дисциплінарної відповідальності про­курорів утворюється дисциплінарна прокурорська комісія при міністерстві юстиції. Ця комісія складається з Генераль­ного прокурора Касаційного суду, який діє як голова цієї ко­місії, одного радника і двох заступників Генерального проку­рора Касаційного суду, 15 магістратів-прокурів при судах. Члени цієї комісії призначаються постановою міністра юсти­ції на три роки. Комісія може розглядати справу в законному порядку, якщо присутні не менш як п'ять її членів. Висновок приймається більшістю голосів. Неявка магістрата не має значення для розгляду справи. Такі засідання є закритими і мотивувальний висновок про покарання надсилається мініст­рові юстиції. Міністр юстиції приймає остаточне рішення.

156

Розділ II

Установи правосуддя у

157

Припинення службових обов'язків магістратів

Припинення виконання службових обов'язків, звільнен­ня з посади і втрата статусу магістра наступає у разі:

1. обов'язкової відставки або відставки, що приймається в офіційно встановленому порядку;

2. звільнення у відставку або припинення виконання службових обов'язків у разі втрати магістратом права на пенсію;

3. звільнення за'дисциплінарний проступок;

4. призначення на іншу посаду в іншій установі.

Крім вказаних обставин, може бути також відставка за письмовою заявою заінтересованої особи. Відставка вва­жається прийнятою, якщо з цим погодився орган влади, який має право призначати на посаду магістрата.

У Франції для осіб, що займають посади магістратів, встановлена вікова межа — 68 років. Якщо інше не передба­чено, то магістрат звільняється з посади в будь-який день після виповнення його вказаного віку за його бажанням, але не пізніше ЗО червня, якщо день народження у першій поло­вині року, й не пізніше 31 грудня, якщо день народження у другій половині року. Кожному магістратові, який йде у від­ставку, дозволяється користуватися почесним статусом від­повідно до його посади. Проте, щодо суддів, то в такому пра­ві може бути відмовлено вмотивованим рішенням органу влади, який прийняв рішення про відставку на підставі вис­новку Вищої Ради магістратури. Почесні магістрати вва­жаються такими, що зараховані до резерву.