Тема 5. Статистика і агротехніка

1. Значення, предмет і завдання статистики агротехніки

2. Статистичні показники агротехніки

3. Показники метеорологічних умов, що впливають на агротехнічні заходи і врожайність сільськогосподарських культур

4. Джерела статистичних даних про агротехніку

5. Економіко-статистичний аналіз даних про агротехніку (сторінки

1. Значення, предмет і завдання статистики агротехніки

Під агротехнікою розуміють встановлену агрономічною наукою і передовою практикою сукупність, або комплекс прийомів вирощування сільськогосподарських культур, спрямованих на одержання високих сталих урожаїв, ефективне використання землі, збереження і примноження родючості ґрунту, забезпечення зниження собівартості одиниці продукції, зростання продуктивності праці та рентабельності виробництва продукції землеробства.

Статистика агротехнічних заходів, розробляє систему показників, що характеризують розміри поширеність різних агротехнічних заходів, їх комплексність, месо ліку виконаних робіт і прийоми економіко-статистичного аналізу даних про агротехніку,

Основними завданнями статистики агротехніки є: збирання, розробка й аналіз абсолютних і відносних показників, які характеризують обсяги та якість найважливіших агротехнічних заходів; визначення ефективності як окремих, так і комплексу агротехнічних заходів у конкретних природно-кліматичних умовах; розробка науково обґрунтованої системи показників агротехніки; аналіз впливу проведених окремих агротехнічних заходів на рівень урожайності сільськогосподарських культур; вивчення ступеня поширеності найбільш передових агротехнічних прийомів, що забезпечують високий рівень урожайності; контроль за виконанням планів агротехнічних заходів; виявлення резервів підвищення культури землеробства та ін.

2. Статистичні показники агротехніки

До агротехнічних передумов відносять наявність і ступінь освоєння сівозмін, меліоративне освоєння земель, забезпечення ярих культур зябом і озимих культур парами, раціональну організацію земельних угідь, добір відповідних попередників для кожної культури, ступінь забезпеченості технікою, рівень кваліфікації працівників, форми організації та оплати праці тощо.

За призначенням і складом культур розрізняють польові, кормові та спеціальні сівозміни. Тип сівозміни визначається за головним продуктом у сівозміні. Польовою називається сівозміна, призначена в основному для виробництва зерна, технічних культур і картоплі. Кормовою називається сівозміна, призначена переважно для виробництва соковитих та грубих кормів. Спеціальною називається сівозміна, в якій виділяються культури, що вимагають спеціальних умов і агротехніки їх вирощування.

Під введеною сівозміною розуміють сівозміну, проект якої перенесений на територію землекористування господарства (є нарізані поля у натурі й прийнятий план чергування культур, поля сівозмін мають чіткі межі, сівозміни затверджені і зареєстровані в належному порядку).

До освоєних сівозмін відносять сівозміни, в яких дотримуються прийнятих границь полів, а розміщення культур в полях і попередниках відповідає прийнятій схемі.

Показник забезпеченості ярих культур зябом розраховується як процентної відношення площі піднятого зябу до площі ярих культур, досіяних весною поточного року, не враховуючи площі пересівання загиблих посівів озимих культур і посіви ярих культур по парах.

Показник забезпечення озимих посівів парами визначається як процентне відношення площ озимих, посіяних по дарах, до загальної площі посівів,озимих культур.

Агротехнічні роботи - це заходи, спрямовані на формування і збереження врожаю, забезпечення сприятливих умов для розвитку і росту рослин.

Передпосівний обробіток ґрунту включає, комплекс, агротехнічних робіт, пов'язаних із підготовкою ґрунту до сівби ярих культур; підйом парів для сівби озимих культур; лущіння стерні; дискування; боронування; передпосівну культивацію тощо.

Під основним обробітком ґрунту розуміють механічні дії ґрунтообробними машинами з перегортанням скиби на повну глибину орного шару, але не менше ніж на 18-20 см, при цьому ця оброблена площа призначена для посіву сільськогосподарських культур.

Для підготовки ґрунту під посів сільськогосподарських культур залежно від їх вимог і ґрунтово-кліматичних умов застосовують різні системи обробітку ґрунту, під якими розуміють сукупність заходів обробітку ґрунту в певній послідовності для забезпечення найкращих умов росту одержання високих урожаїв у конкретних природних умовах.

Пар, або парове поле, - поле сівозміни, вільне від посівів сільськогосподарських культур протягом усього або частини вегетаційного періоду, яке систематично оброблюється, щоб очистити його від бур'янів, зберегти вологу в ґрунті, забезпечити накопичення в ньому поживних речовин.

Розрізняють дві групи парів: чисті (незайняті) і зайняті. Чисті пари поділяються на два види: 1) чорний пар, піднятий влітку або восени за рік до посіву озимих; 2) ранній пар, піднятий навесні у рік сівби озимих культур.

У зайнятих парах вирощують люпин, викоовсяну суміш, кукурудзу на зелений корм, олійну редьку та інші культури. Різновидом зайнятих парів є сидеральний пар - це пар, засіяний сидеральними культурами (люпин, олійна редька, ріпак, гірчиця біла і жовта тощо), які заорюються як зелені добрива за кілька тижнів до посіву озимих культур, і кулісні пари — пари, на яких смугами (кулісами) посіяні високостебельні культури (кукурудза, соняшник тощо).

У системі показників агротехнічних робіт важливе місце належить показникам, що характеризують процеси догляду за посівами та роботи, пов'язані зі збиранням урожаю.

Важливе значення має показник щільності агротехнічних робіт, який характеризує їх обсяг з розрахунку на 1 або 100 га посівів (наприклад, кількість міжрядних обробітків, боронувань, прополок тощо на 1 га площі відповідної культури).

Якість робіт характеризується відповідними показниками диференційовано для кожного виду агротехнічних заходів.

Велике значення для підвищення врожайності сільськогосподарських культур мають строки проведення агротехнічних заходів.

Для узагальнення характеристики строків проведення робіт (сівба, збирання врожаю тощо) по групі господарств, де різні господарства починають і закінчують одні й ті самі роботи у різні терміни, визначають показники середньої тривалості тих чи інших робіт за формулою середньої арифметичної зваженої, беручи кількість календарних днів, що минули від умовно прийнятої дати (звичайно перше число місяця початку даної роботи) у кожному господарстві за варіанти (х) і кількість господарств за частоту (f):

X=

Матеріально-речовинні вкладання безпосередньо впливають на величину врожаю сільськогосподарських культур і являють собою конкретні вкладання матеріальних засобів у процесі виконання агротехнічних робіт, що сприяє створенню умов формування і підвищення врожаю.

До речовинних вкладань, що впливають на урожай, передусім відносять насіння.

Схожість насіння визначається як процентне відношення кількості насіння, яке зійшло, до загальної кількості насіння у пробі.

Чистота насіння визначається як процентне відношення маси здорового і цілого насіння даної культури до загальної маси здорового і цілого насіння у пробі.

Коефіцієнт господарської придатності насіння визначається як добуток показника схожості на показник чистоти. Якщо схожість насіння ячменю дорівнює 96%, а чистота - 95%, то коефіцієнт господарської придатності насіння дорівнюватиме: 0,96 0,95 = 0,912, або 91,2 %.

Вологість насіння визначається відношенням маси води до маси насіння у пробі. Натурою, або абсолютною масою насіння називається маса об'ємної одиниці — 1 л зерна.

Органічні добрива - це добрива, які містять необхідні для рослин поживні речовини переважно в органічній формі.

Мінеральні, або штучні добрива - це продукти неорганічного походження, які виробляють заводським способом (аміачна селітра, суперфосфат, хлористий калій тощо) або механічною обробкою неорганічної сировини (наприклад, подрібнюючи руду одержують фосфоритне борошно, каїніт, доломітове борошно тощо).

Мінеральні добрива передусім поділяють на азотні, фосфорні та калійні. Азотні добрива у свою чергу поділяють на: 1) амонійні (сульфат амонію, хлористий амоній); 2) аміачні (аміак рідкий (безводний) і аміак водний (аміачна вода); 3) нітратні (натрієва селітра, кальцієва селітра, аміачна селітра, сечовина, ціанамід кальцію та ін.).

До фосфорних добрив відносять суперфосфат простий порошкоподібний і гранульований, концентрований (подвійний або потрійний), преципітат, фосфатшлак, томасшлак, термофосфат, фосфоритне борошно та ін.

До калійних добрив відносять хлористий калій, сульфат калію, калімаг, сульфат калімагнію, калійну сіль, каїніт, сильвініт та ін.

За складом мінеральні добрива поділяють на дві групи: однокомпонентні та комплексні.

Однокомпонентними називають такі добрива, до складу яких входить один елемент живлення (азот, фосфор, калій, мідь, цинк та ін.).

Комплексні добрива містять два і більше необхідних для рос лин елементів живлення і бувають подвійними (нітрофос, амофос та ін.) і потрійними (нітрофоска, нітроамофоска, карбоамофоска, рідкі комплексні добрива та ін.).

Залежно від вмісту елементів живлення всі однокомпонентні мінеральні добрива поділяють на прості - з невеликим вмістом основного елемента живлення - до 20-25% (сульфат амонію, простий суперфосфат, каїніт тощо) та концентровані - з підвищеним вмістом основних елементів живлення.

За агрегатним станом мінеральні добрива бувають: тверді, рідкі, суспензовані, а за будовою — порошкоподібні, кристалічні та гранульовані.

До бактеріальних добрив належать азотобактерії, нітрагін, фосфоробактерії та ін., а до мікродобрив — марганець, молібден, бор, цинк, мідь, кобальт, йод та ін.

Умовно до мінеральних добрив відносять вапно, яке вноситься в кислі ґрунти для пониження їх кислотності, і гіпс, який вноситься в солончакові й солонцюваті ґрунти для нейтралізації підвищеної їх лужності.

Та частина добрив, яка може бути використана рослинами, називається поживною речовиною.

При проведенні економіко-статистичного аналізу даних про агротехніку розраховують такі показники агротехніки: загальні, які характеризують рівень агротехніки в цілому по рільництву, часткові, які відносяться до окремих груп культур, і специфічні, які відносяться до конкретних сільськогосподарських культур.