6. Показники виробництва продукції тваринництва на 100 га земельних угідь

У статистиці тваринництва важливе значення мають показники виробництва продукції з розрахунку на одиницю земельної площі та душу населення. Ці показники характеризують рівень виробництва продукції тваринництва, ступінь використання земельних угідь, динаміку виробництва тваринницької продукції. Зіставлення виходу продукції тваринництва із земельними угіддями пояснюється тим, що базою розвитку тваринництва є рослинництво і виробництво кормів.

Показники виходу продукції тваринництва поділяють на натуральні й вартісні. Натуральні показники характеризують виробництво конкретних видів продукції тваринництва (молока, вовни, яєць, продукції вирощування) на одиницю загальної площі або душу населення. Виробництво молока, яєць, продукції тваринництва на душу населення визначається діленням обсягу їх виробництва на середньорічну чисельність населення.

Вартісні показники є узагальнюючими показниками і використовуються для характеристики виробництва продукції тваринництва в цілому по всіх видах.

Натуральні й вартісні показники виробництва продукції тваринництва на 100 га земельних угідь і душу населення статистичні органи розраховують у розрізі окремих адміністративно-територіальних утворень і в цілому по країні.

Серед натуральних показників найбільше застосовуються такі: 1) виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь; 2) виробництво продукції вирощування худоби в живій або забійній вазі на 100 га земельних угідь (сільськогосподарських угідь, ріллі тощо); 3) виробництво товарної продукції різних видів на 100 га земельних угідь; 4) виробництво яєць і м'яса птиці на 100 га посіву зернових культур та ін.

При розрахунку натуральних показників, як видно, може бути взята загальна база розрахунку (сільськогосподарські угіддя) і спеціальна (рілля, посівна площа зернових культур тощо). У статистичній практиці для деяких видів худоби використовується специфічна база розрахунку виходу продукції. Так, для свиней - це рілля, для птиці - посівна площа зернових культур. Така диференціація пояснюється різною роллю тих або інших видів земельних угідь у виробництві відповідного виду продукції. При цьому для розрахунків використовується такий вид земельних угідь або культур, який є найбільш важливим джерелом кормовиробництва для даного виду худоби або птиці. Так, наприклад, кормова база для великої рогатої худоби і овець створюється в основному за рахунок усіх видів сільськогосподарських угідь, для свиней - за рахунок культур, вирощуваних на ріллі (зернові, картопля, буряки), для птиці основним джерелом кормів є посіви зернових культур.

При порівняльному аналізі виходу продукції тваринництва в натуральному виразі в різних господарствах слід мати на увазі, що цей вихід значною мірою залетить від структури і розмірів земельних угідь, а також від того, за рахунок яких кормів власного виробництва та покупних досягнуто той або інший результат. Так, при порівняно невеликій питомій вазі ріллі та зернових культур господарство може забезпечити високий вихід свинини і птиці на 100 га ріллі й зернових культур, хоча в цілому воно може недостатньо виробляти не тільки продукції вирощування а й продукції цих видів.

При аналізі виробництва продукції тваринництва в натуральному виразі на 100 га земельних угідь суттєве значення має зіставлення одержаної продукції з фактичною кормовою площею.

При аналізі виходу продукції тваринництва у вартісному виразі на 100 га сільськогосподарських угідь важливе значення має вибір цін на всі види тваринницької продукції. В якості таких цін звичайно беруть або фактичні ціни реалізації або порівнянні. В зв'язку з тим, що для різних видів продукції ціни відхиляються від сукупних витрат виробництва неоднаково, то це призводить до не завжди правильних висновків. Цей недолік можна усунути за рахунок застосування цін на рівні суспільних (дійсних) витрат виробництва, під якими розуміють повні затрати живої і уречевленої праці на виробництво одиниці продукції.