- •Тема 4. Статистика багаторічних насаджень
- •1. Поняття про багаторічні насадження. Завдання статистики багаторічних насаджень.
- •2.Класифікація багаторічних насаджень.
- •3. Система показників статистики багаторічних насаджень.
- •4. Джерела статистичних даних про багаторічні насадження.
- •5. Економіко-статистичний аналіз даних про багаторічні насадження
- •Тема 5. Статистика і агротехніка
- •1. Значення, предмет і завдання статистики агротехніки
- •2. Статистичні показники агротехніки
- •3. Показники метеорологічних умов, що впливають на агротехнічні заходи і врожайність сільськогосподарських культур
- •4. Джерела статистичних даних про агротехніку
- •5. Економіко-статистичний аналіз даних про агротехніку
- •Тема 6. Статистика врожаю і врожайності
- •1. Значення і завдання статистики врожаю і врожайності
- •2. Показники врожаю і врожайності та способи їх визначення
- •3. Облік втрат урожаю.
- •4. Показники факторів урожайності.
- •5. Джерела даних про врожай і врожайність.
- •6. Економіко-статистичний аналіз даних про врожай і врожайність.
- •Посівні площі, валовий збір і врожайність зернових культур
- •Тема 7. Статистика чисельності, складу і відтворення сільськогосподарських тварин.
- •1. Зміст і завдання статистики тваринництва
- •2. Показники складу і чисельності сільськогосподарських тварин.
- •3. Показники обороту стада і відтворення тварин.
- •Тема 8. Статистика продукції тваринництва і продуктивності сільськогосподарських тварин
- •1. Поняття продукції тваринництва і продуктивності сільськогосподарських тварин. Завдання статистики продукції тваринництва і продуктивності сільськогосподарських тварин
- •2. Показники продукції молока і молочної продуктивності тварин
- •3. Показники продукції вирощування тварин, виробництва м'яса і м'ясної продуктивності тварин
- •4. Показники виробництва яєць і яйценосності птиці
- •5. Показники виробництва продукції бджільництва та звірівництва
- •6. Показники виробництва продукції тваринництва на 100 га земельних угідь
- •7. Джерела статистичних даних по тваринництву
- •8. Економіко-статистичний аналіз даних по тваринництву
- •Тема 9. Статистика кормової бази і кормових ресурсів
- •1. Основні поняття і завдання статистики кормової бази і кормових ресурсів
- •2. Класифікація кормових ресурсів та методи вимірювання їх поживної цінності
- •3. Показники стану кормової бази, наявності та забезпеченості тварин кормами. Кормовий баланс.
- •4. Економіко статистичний аналіз даних про корми. Індексний аналіз витрат кормів на виробництво продукції тваринництва
- •Тема 10. Статистика основних і оборотних фондів сільського господарства
- •1. Предмет і завдання статистики основних і оборотних фондів сільського господарства.
- •2. Класифікація основних фондів.
- •3. Оцінка і переоцінка основних фондів.
- •Результати переоцінки виробничого об'єкта основних фондів станом на кінець року, грн.
- •4. Амортизація основних фондів.
- •5. Показники наявності стану, руху, забезпеченості та використання основних фондів.
- •6. Показники розміру, структури й ефективності капітальних.
- •8. Джерела статистичних даних про основні та оборотні фонди сільського господарства.
- •9. Економіко-статистичний аналіз даних про основні та оборотні фонди сільського господарства.
- •Тема 11 .Статистика енергетичного і виробничого устаткування , механізації та електрифікації сільського господарства
- •1.Предмет і завдання статистики устаткування, механізації та електрифікації сільського господарства
- •2.Показники наявності та складу устаткування
- •3.Показники наявності та використання тракторів
- •4.Показники наявності та використання комбайнів
- •5. Показники наявності та використання вантажного автотранспорту
- •6.Показники механізації та електрифікації сільського господарства
- •Тема 12. Статистика праці в сільському господарстві
- •1 Предмет і завдання статистики праці в сільському господарстві.
- •2. Показники наявності, чисельності, складу і руху робочої сили.
- •Спискова та явочна чисельність робітників за місяць
- •Показники складу робочої сили
- •Молодший обслуговуючий персонал.
- •Пожежно-сторожова охорона.
- •Показники руху робочої сили
- •3. Статистика зайнятості та трудового безробіття
- •4. Показники складу і використання робочого часу
- •5. Показники продуктивності праці
- •6. Статистика оплати в сільському господарстві
- •Тема 13. Статистика витрат виробництва і собівартості сільськогосподарської продукції
- •1. Предмет і завдання статистики витрат і собівартості сільськогосподарської продукції.
- •2. Показники витрат виробництва і собівартості продукції.
- •3. Склад витрат виробництва і собівартості продукції.
- •4. Джерела даних про витрати виробництва і собівартості сільськогосподарської продукції.
- •5. Економіко-статистичний аналіз даних про витрати виробництва і собівартість сільськогосподарської продукції.
- •Тема 14. Статистика продукції сільського господарства
- •1. Предмет і завдання статистки продукції сільського господарства.
- •2. Валова продукція, її склад і методи визначення.
- •3. Показники руху і реалізації продукції сільського господарства.
- •4. Показники доходів і рентабельності.
- •5. Джерела даних про продукцію сільського господарства.
- •6. Економіко – статистичний аналіз даних про продукцію сільського господарства.
2. Показники продукції молока і молочної продуктивності тварин
Молоко і молочні продукти є одними з найважливіших продуктів харчування людини. Молоко сільськогосподарських тварин - високопоживний і легкозасвоюваний організмом продукт, широко використовується у харчуванні людей і є основною сировиною молочної промисловості. З молока виготовляють масло, сир, сметану, вершки, кефір, ряжанку та інші молочні продукти.
Одним з найважливіших показників продукції тваринництва є обсяг виробництва молока. Облік його ведеться за окремими видами (коров'яче, овече, козяче, кобиляче, буйволове та ін.) і в цілому в натуральному (фізичному) ваговому виразі.
Найбільше значення для продовольчих цілей та харчування людей і найбільшу питому вагу у виробництві молока займає коров'яче молоко, тому його вивченню приділяється особлива увага.
Для характеристики обсягу виробництва молока використовують показники валового виробництва (надою) молока. У валове виробництво молока включається все фактично надоєне молоко від усіх корів молочного і м'ясного стада, ялових корів, корів на відгодівлі, та нагулі, розтелених телиць незалежно від того, чи було воно реалізоване або частина його, використана в господарстві для виробничих потреб (на випій телятам, поросятам, курчатам та іншим тваринам), а також втрати при зберіганні й транспортуванні. Молоко, випоєне телятам при їх підсисному вирощуванні, у валовий надій молока не включають, оскільки точне визначення його обсягу практично неможливе.
Крім того, окремо визначають показник валового надою молока від корів молочного стада, в який включають молоко, надоєне тільки від корів молочного стада, ялових корів, корів на відгодівлі та нагулі і розтелених телиць.
Якщо молоко обліковується у літрах, то для перерахунку в кілограми потрібно його обсяг помножити на коефіцієнт 1,03.
Молочна продуктивність корів характеризується такими показниками удійності корів: 1) надоєм молока з розрахунку на одну корову молочного стада; 2) надоєм на дійну корову; 3) надоєм на дійну корову за період лактації.
Основним показником молочної продуктивності є надій молока з розрахунку на одну корову молочного стада. Цей показник одержують діленням валового надою молока на середнє за досліджуваний період (день, місяць, рік) поголів'я корів молочного стада. Для оцінки молочної продуктивності корів у господарстві визначають надій на дійну корову. Розраховують його як відношення валового надою молока до середнього за досліджуваний період поголів'я дійних корів. До дійних корів відносяться корови, що дали приплід і доїлися у досліджуваному періоді Поголів'я дійних корів завжди менше поголів'я корів молочного стада. Пояснюється це тим, що корови перед отеленням протягом певного періоду (60 днів), який називається сухостійним періодом, не дояться.
Надій на дійну корову може бути розрахований двояко: 1) діленням валового надою молока на середньорічне поголів'я дійних корів і 2) діленням валового надою молока на середньогрупове поголів'я дійних корів. Середньорічну кількість дійних корів визначають діленням загальної кількості дійних корово-днів на календарну тривалість року (365 або 366 днів). Середньогрупову кількість дійних корів знаходять діленням загальної кількості дійних корово-днів на нормальну тривалість лактаційного періоду (805 днів).
Ступінь господарського використання корів для одержання молока характеризує показник питомої ваги дійних корів у стаді. Він може бути знайдений як відношення кормо-днів дійних корів до загальної кількості кормо-днів усіх корів за звітний період. Взаємозв'язок показників надою на корову молочного стада, надою на дійну корову і частки дійних корів у стаді виражається такою рівністю:
Надій на одну корову молочного стада |
= |
Надій на одну дійну корову |
∙ |
Частка дійних корів у стаді |
Відповідно, при однаковому надої на одну дійну корову надій на одну корову молочного стада буде тим вище, чим вища частка дійних корів у стаді.
До показника надою на середньогрупову дійну корову близький використовуваний для зоотехнічної оцінки молочної продуктивності корів показник надою на дійну корову за період лактації. Його розраховують діленням валового надою молока, одержаного від корів, що закінчили в даному році лактацію, на їх кількість.
Молочна продуктивність корів залежить від кількості та якості згодованих кормів, забезпеченості приміщеннями, породного складу і живої ваги корів, догляду за тваринами, а також наявності в стаді ялових корів, продуктивність яких значно нижча та ін. Молочна продуктивність корів залежить також від їхнього віку (кількості отелення) і періоду лактації. Підвищення надоїв молока за лактацію найбільш часто спостерігається до 4-6 отелень, після чого продуктивність поступово знижується. Максимальний надій молока протягом лактації припадає на другий місяць, потім продуктивність корів знижується (на 7-8% щодо попереднього місяця). Тому при порівнянні надоїв за два періоди або двох стадах необхідно надої привести до одного місяця лактації.
Великий вплив на рівень продуктивності корів мають біологічні фактори: порода, вік першого парування, жива вага та розвиток первісток, кратність доїння.
Для корів з кількома отеленнями має значення вік, тривалість сервіс-періоду (період від отелення до плідного осіменіння, як правило, 60-70 днів), сухостійний період (період від запуску корови до її отелення, оптимальним вважається період від 45 до 60 днів). Яловість корів негативно впливає на їхню продуктивність і призводить до зниження темпів відтворення стада.
Основним показником, який характеризує рівень виробництва молока і розвиток молочного скотарства, є вихід молока з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. Величина цього показника безпосередньо залежить від двох факторів:
Виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь |
= |
Надій на одну корову |
∙ |
Щільність корів |
Органи державної статистики обчислюють показниками виробництва молока і продуктивності молочного стада тільки на основі фізичної ваги молока. Проте в зв'язку з тим, що молоко, одержане від різних корів, відрізняється за складом поживних речовин, особливо за кількістю молочного жиру, для повної й усесторонньої характеристики молочної продуктивності корів необхідно враховувати і якість молока. Тому при оцінці молочної продуктивності корів, поряд з показниками надоїв на одну корову, важливе значення мають показники якості молока (калорійність, вміст жиру, білка, сухих речовин, молочного цукру та ін.). Підвищення якості молока веде до збільшення виробництва і більш повного задоволення потреб суспільства в молочній продукції.
Основним показником, що характеризує якість молока, є його жирність. Під показником жирності розуміють кількість жиру, що міститься в 100 грамах молока. Середні значення жирності молока залежно від порід корів коливаються від 3,2 до 6,5%. Для порівняння показників молочної продуктивності ферм, господарств або групи господарств з урахуванням якості молока звичайно проводиться перерахунок одержаного молока на базисну (стандартну) жирність. Чим вища жирність молока, тим більше продукції може бути одержано при його переробці. Якість молока характеризується його сортом (І, II сорти і несортове), жирністю, вмістом білка, а також кислотністю, чистотою, свіжістю, смаком, запахом, вмістом бактерій тощо.
Середня жирність молока визначається за формулою середньої арифметичної зваженої:
де
х - жирність молока;
f — кількість надоєного молока.
Жирність молока залежить від тих самих факторів, що й молочна продуктивність корів.
На практиці широко застосовується перерахунок молока рівної жирності в базисну, або як її ще називають стандартну жирність. Для цього все молоко потрібно перевести в молоко однопроцентної жирності
Вміст жиру в молоці залежить від породи, віку тварин, кормового раціону, місяця лактації, умов утримання і т.д. Утворенню жиру молока сприяють корми з достатньою кількістю білка, жиру, мінеральних речовин і вітамінів. Основним джерелом утворення молочного жиру є корми з легкозасвоюваними вуглеводами - цукром і крохмалем.
