- •Тематичний план науки
- •Зміст науки за темами
- •Модуль 1
- •Тема 1. Предмет і методологія історико-правової науки. Первісне (додержавне) право
- •Тема 2. Східна державно-правова традиція. Особливості формування держави і права в країнах Стародавнього Сходу.
- •Тема 3. Виникнення європейської державно-правової традиції. Історія держави і права Стародавньої Греції та Риму.
- •Тема 4. Формування романо-германської традиції держави і права
- •Тема 5. Романська правова традиція. Історія держави і права Франції.
- •Модуль іі
- •Тема 6. Германська правова традиція. Історія держави і права Німеччини.
- •Тема 7. Англо-американська історико-правова традиція. Загальне право та право справедливості.
- •Тема 8. Історія держави і права Великобританії
- •Тема 9. Історія держави і права Сполучених Штатів Америки.
- •Тема 10. Історичний розвиток некласичних правових систем
- •Плани семінарських занять
- •Такі цільові установки реалізуються за такою
- •Семінар-дискусія:
- •Семінар-тренінг:
- •Приклади типових завдань, які виносяться на іспит
- •3 Чому виведення за міські ворота рабів каралося смертною карою? з якою метою встановлювалося це правило? Поясніть чи реалізується ця мета в сучасному праві?
- •Карта самостійної роботи студента
- •9.1. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань
- •9.1.1. Принципи і види контролю знань студентів
- •9.1.2. Порядок оцінювання знань студентів денної форми навчання
- •Оцінювання поточної роботи студента в семестрі проводиться за трьома основними напрямками:
- •Порядок оцінювання поточної роботи
- •І. Об’єкти оцінювання:
- •Зразок завдань, що виносяться на кожен з модульних контролів
- •Підсумковий контроль знань
- •Умови переведення даних 100–бальної шкали оцінювання у 4–бальну та шкалу ects
- •Порядок ліквідації академічної заборгованості
- •9.1.3. Порядок оцінювання знань студентів заочної форми навчання
- •Критерії оцінювання знань на письмовому іспиті
- •Умови переведення даних 100–бальної шкали оцінювання у 4– бальну та шкалу ects
- •Для реєстрації оцінки за шкалою ects в екзаменаційних відомостях вводиться спеціальна графа «Оцінка за шкалою ects». Порядок ліквідації академічної заборгованості
Плани семінарських занять
Семінарське заняття – вид навчальних занять практичного характеру, спрямованих на поглиблення, розширення, деталізацію і закріплення теоретичного матеріалу. При організації семінарських занять в науці «Історія держави і права зарубіжних країн» застосовується компетентісний підхід. На кожному такому заняття передбачається опанування студентами певних компетентностей (спеціально структурованих (організованих) наборів знань, умінь, навичок і ставлень, що їх набувають у процесі навчання, які дозволяють людині визначити, тобто ідентифікувати і розв’язувати, незалежно від контексту (від ситуації) проблеми, характерні для певної сфери діяльності). З цією метою під час семінарських занять застосовуються різні види робіт, зокрема дискусія, диспут, евристична бесіда, ілюстрація, індивідуалізація навчання.
Орієнтація на грунтовне вивчення процесів виникнення та становлення сучасних правових систем зумовлює проведення семінарських занять двох типів: семінари-дискусії, у ході яких відбувається поглиблене вивчення матеріалів лекції відповідної тематики, та семінари-тренінги, робота на яких спрямована на опрацювання безпосередньо першоджерел (аналіз тексту, роз’вязання ситуаційних задач, виконання навчальних завдань).
Нижче наводяться плани семінарських занять та перелік компетентностей та літератури, рекомендованої для використання студентами в процесі підготовки до семінарського заняття. Також сформульовані запитання, відповіді на які студент повинен знати і які можуть бути поставлені студентам під час заняття.
За своїм змістом кожне семінарське заняття націлене на закріплення знань, отриманих на лекціях, і формування навичок історико-правового аналізу відповідних питань. Допоміжною метою семінару є контроль за ступенем засвоєння певного навчального матеріалу.
Семінарські заняття спрямовані на формування наступних загальних компетентностей:
здатність до аналізу і синтезу, базові загальні знання, навики управління інформацією (уміння знаходити та аналізувати інформацію з різних джерел), усне і письмове спілкування рідною мовою, здатність до критики та самокритики, взаємодія (робота в команді), міжособистісні навики та уміння, позитивне ставлення до несхожості та інших культур, здатність застосовувати знання на практиці, дослідницькі навики і уміння, здатність до навчання, здатність пристосовуватись до нових ситуацій, здатність породжувати нові ідеї (креативність), лідерські якості, розуміння культури та звичаїв інших країн, здатність працювати самостійно.
Семінарські заняття спрямовані на формування наступних глобальних компетентностей:
знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку, вміння проводити дослідження міжнародного характеру та масштабу, критично мислити і генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі, бути обізнаним та ставитись з повагою до культурного різноманіття народів.
Спеціальні (фахові) компетентності зазначені безпосередньо в планах семінарських занять.
Такі цільові установки реалізуються за такою
структурою семінарського заняття:
