- •Тематичний план науки
- •Зміст науки за темами
- •Модуль 1
- •Тема 1. Предмет і методологія історико-правової науки. Первісне (додержавне) право
- •Тема 2. Східна державно-правова традиція. Особливості формування держави і права в країнах Стародавнього Сходу.
- •Тема 3. Виникнення європейської державно-правової традиції. Історія держави і права Стародавньої Греції та Риму.
- •Тема 4. Формування романо-германської традиції держави і права
- •Тема 5. Романська правова традиція. Історія держави і права Франції.
- •Модуль іі
- •Тема 6. Германська правова традиція. Історія держави і права Німеччини.
- •Тема 7. Англо-американська історико-правова традиція. Загальне право та право справедливості.
- •Тема 8. Історія держави і права Великобританії
- •Тема 9. Історія держави і права Сполучених Штатів Америки.
- •Тема 10. Історичний розвиток некласичних правових систем
- •Плани семінарських занять
- •Такі цільові установки реалізуються за такою
- •Семінар-дискусія:
- •Семінар-тренінг:
- •Приклади типових завдань, які виносяться на іспит
- •3 Чому виведення за міські ворота рабів каралося смертною карою? з якою метою встановлювалося це правило? Поясніть чи реалізується ця мета в сучасному праві?
- •Карта самостійної роботи студента
- •9.1. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань
- •9.1.1. Принципи і види контролю знань студентів
- •9.1.2. Порядок оцінювання знань студентів денної форми навчання
- •Оцінювання поточної роботи студента в семестрі проводиться за трьома основними напрямками:
- •Порядок оцінювання поточної роботи
- •І. Об’єкти оцінювання:
- •Зразок завдань, що виносяться на кожен з модульних контролів
- •Підсумковий контроль знань
- •Умови переведення даних 100–бальної шкали оцінювання у 4–бальну та шкалу ects
- •Порядок ліквідації академічної заборгованості
- •9.1.3. Порядок оцінювання знань студентів заочної форми навчання
- •Критерії оцінювання знань на письмовому іспиті
- •Умови переведення даних 100–бальної шкали оцінювання у 4– бальну та шкалу ects
- •Для реєстрації оцінки за шкалою ects в екзаменаційних відомостях вводиться спеціальна графа «Оцінка за шкалою ects». Порядок ліквідації академічної заборгованості
Зразок завдань, що виносяться на кожен з модульних контролів
Тестове завдання:
Виконання індивідуальних (домашніх) завдань здійснюється студентами планомірно протягом семестру.
Кожен студент опрацьовує завдання відповідно до номеру свого прізвища в журналі групи. Текст завдань див. додаток 1 до робочої програми з науки, або у навчально-методичному посібнику для самостійного вивчення науки (Шульженко Ф.П., Гайдулін О.О., Перепадя О.В. Історія держави і права зарубіжних країн: Навч.–метод. посіб. для самост. вивч. дисц.: КНЕУ, 2007. –С. 75 – 131).
Виконані індивідуальні завдання подаються викладачу, що веде семінарські заняття, студентом особисто перед початком кожного семінару. Завдання визнаються зарахованими за умови їх якісного змістовного виконання, охайного оформлення і вчасного подання. При порушенні якоїсь із цих умов таке завдання може бути зараховане після його захисту на належному рівні в години індивідуально-консультативної роботи викладача згідно з графіком. Необхідність захисту роботи визначається викладачем. За наявності поважних причин – захист може ініціюватися студентом.
Підсумковий контроль знань
Підсумковий контроль знань студентів включає результати оцінювання поточної роботи та семестровий іспит. Метою підсумкового контролю знань є визначення дійсного рівня і змісту знань студентів з історії держави і права за обсягом, якістю, глибиною та вмінням застосовувати одержані знання у практичній діяльності у відповідності до моделі конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Загальна підсумкова оцінка з науки складається з суми балів за результати поточного контролю знань (0–50) та за виконання письмової екзаменаційної роботи (30–50). При цьому загальна підсумкова оцінка з науки не може перевищувати 100 балів.
Екзаменаційний білет загалом складається з 5–ти завдань, відповідь на кожне з яких оцінюється окремо з диференціацією в 10, 8, 6, 0 балів.
До складу кожного білета входять наступні види завдань:
Перший вид: завдання за програмою науки;
Другий вид: блок із тестових завдань.
Третій вид: 3 проблемних питання, об'єднаних єдиною умовою або історичною ситуацією, відповідь на які вимагає творчого опрацювання нормативних документів або текстів історичних першоджерел.
Кожен білет комплектується додатками до проблемних питань – витяги з текстів першоджерел, що мають аналізуватися.
Зразок екзаменаційного білета
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА Напрям підготовки: ПРАВОЗНАВСТВО Навчальний предмет: ІСТОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН
|
|||
ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1 1. Дайте відповідь на запитання Предмет і метод вивчення історії держави і права зарубіжних країн
|
|||
БЛОК ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ: 2. Вкажіть правильну відповідь на кожне тестове завдання:
|
|||
БЛОК ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ: Зверніться до тексту Законів Хаммурапі (витяг додається: Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник. – К..: Центр навчальної літератури, 2004. – С. 74-77) і обґрунтуйте відповіді на такі запитання:
|
|||
Затверджено на засіданні кафедри теорії та історії держави і права Протокол № ___ від __ ______________ 2013 року Екзаменатор Завідувач секції Завідувач кафедри
|
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ НА ПИСЬМОВОМУ ІСПИТІ
Відповідь на кожне з питань (окрім тестових) оцінюється в:
10 балів – якщо відповідь студента:
– містить повний, розгорнутий, правильний виклад матеріалу з поставленого питання;
– демонструє знання основних понять і категорій та взаємозв'язку між ними;
– знання назв і змісту передбачених програмою нормативно–правових актів;
– знання та вірне розуміння змісту правових корм. їх характерних рис та особливостей;
– вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм;
– знання різних наукових концепцій та підходів щодо певної науково–теоретичної чи науково–практичної проблеми, пов'язаної з поставленим питанням;
– здатність
робити власні висновки в разі
неоднозначності., спірного чи проблемного
характеру
поставленого
питання чи
проблеми.
8 балів – якщо студент дав відповідь на поставлене запитання, але відповідь містить наступні недоліки:
– недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при поясненні того чи іншого аспекту питання;
– містить посилання не на всі основні нормативно–правові акти, що регулюють відповідні суспільні відносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками.
6 балів Студент дав відповідь на поставлене питання, однак допустив суттєві помилки як змістовного характеру, так і при оформлені відповіді на питання, а саме:
зміст відповіді свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання;
відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання.
відповідь викладена недостатньо аргументовано та/або з порушенням правил логіки при поданні матеріалу;
відповідь не містить аналізу проблемних аспектів поставленого питання, свідчить про недостатню обізнаність з основними науковими теоріями і концепціями, що стосуються відповідного питання;
у роботі багато грубих орфографічних помилок.
0 балів – Студент взагалі не відповів на питання, або його відповідь є неправильною, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною.
Блок тестових завдань оцінюється таким чином:
-
3 правильних відповіді
– 10 балів;
2 правильних відповідей
– 8 балів;
1 правильна відповідь
– 6 балів;
0 правильних відповідей
– 0 балів;
Результат письмового іспиту складається з суми балів, одержаних за всі завдання, кожне з яких оцінюється максимально у 10 балів. У разі, коли відповіді студента оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів)
Загальне підсумкове оцінювання знань студентів здійснюється з урахуванням результатів оцінювання поточної роботи в семестрі (в діапазоні від 0 до 50 балів) та результатів письмового іспиту (не менше 30 і не більше 50 балів) за 100–бальною системою з подальшим переведенням в традиційну систему за 4–бальною шкалою та шкалою ECTS для фіксації оцінки в нормативних документах.
