- •Фольклор
- •Тема: Умови суспільного життя українського народу в останні десятиріччя хіх ст. План
- •Короткий літопис життя і творчості і. С. Нечуя-Левицького
- •Тематична спрямованість творчості і.С.Нечуя-левицького
- •Тематика художнього набутку
- •Життєвий і творчий шлях панаса мирного (панаса рудченка)
- •Проблеми, які порушував Панас Мирний у своїх творах
- •Кілька зауважень про селянську тему в творчості Панаса Мирного
- •Історія написання та публікації соціально-психологічного роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного та Івана Білика
- •Мотивація характеру чіпки Варениченка у романі „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Боротьба добра і зла у людині і в суспільстві.
- •Теорія літератури
- •Причини гальмування розвитку українського театрального мистецтва
- •Композитори
- •Тематика творів
- •Риси театру і драматургії
- •Творча спадщина Михайла Старицького
- •Мотиви лірики м, Старицького
- •Опорні тези аналізу драми „Не судилося”
- •Молоде покоління інтелігенції
- •Наслідки кріпацтва, російської кабали в Україні
- •Селянство
- •Тема: і. Карпенко-Карий „Хазяїн”, „Сава Чалий”. План
- •Творча спадщина Івана Карпенка-Карого
- •Естетичні принципи і. Карпенка-Карого. Погляди на театр і драматургію.
- •Життєвий і творчий шлях Івана Франка
- •Творча спадщина Івана Франка
- •Мотиви збірки
- •Структура збірки
- •Розділи поділяються на цикли
- •Образ жінки в інтимній ліриці і.Франка (збірка „Зів’яле листя”)
- •Образ суспільства
- •Образ жінки
- •Образ природи
- •Жіночі образи в розділах – „жмутках”
- •Т ворче переосмислення життєвого досвіду, перепущення його через художню уяву, співвідношення пережитого і пізніного з естетичним ідеалом
- •Поема “Мойсей” . Високий патріотичний пафос та філософська глибина твору.
- •Цитатний план до прологу поеми “Мойсей”
- •Проблематика поеми
- •Проблеми, порушені у драмі „Украдене щастя”
- •Причини написання новели „Intermezzo”
Риси театру і драматургії
Етнографізм, інтерпретація усної народної творчості.
Наслідування естетичних засад реалізму (орієнтація на викриття суспільних вад, захист знедолених, сатиричне осміяння визискувачів тощо).
Переважання творів із сільської тематики.
Зв’язок із творчим досвідом попередників (І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Костомарова, П. Куліша, Т. Шевченка).
Жива народна мова.
Мелодраматизм.
Життєвий і творчий шлях Михайла Старицького
14 грудня 1840 |
Народився М. Старицький у родині дрібного поміщика-дворянина, відставного ротмістра в с. Клішенцях на Полтавщині. Рано осиротівши, виховувався під опікою дядька – В. Лисенка. Отримав добру домашню освіту. |
З 1851 |
Навчається в Полтавській гімназії. Як сам свідчить „пробував тоді віршувати”. |
1858 |
Разом із троюрідним братом М. Лисенком вступає до Харківського університету. |
1860 |
Обидва переходять до Київського університету, де М. Старицький спочатку навчається на фізико-математичному факультеті, а потім на юридичному. Участь у Громаді. |
1861 |
Повертається до Клішенців – вступає у володіння батьківською спадщиною. |
1862 |
Одружується з Софією Віталіївною – сестрою Лисенка. |
1864 |
Повертається до Києва на навчання. |
1865 |
Закінчення університету. |
1868 |
Купує маєток в с. Карпівці на Поділлі і переїжджає з родиною. |
1871 |
Знову у Києві. Разом із Лисенком організовують Товариство українських акторів. Ставлять „різдвяну ніч” за мотивами повісті М.Гоголя. поновлює діяльність у Громаді. |
1873-1876 |
Пише вірші, перекладає з Г. Андерсена, І. Крилова, М. Лермонтова, сербські народні думи та пісні. |
Поч. 80-х р. |
Домагається видання літературно-художнього журналу. Два видання альманаху „Рада” (1883 і 1884 рр.). за словами І. Франка, це було „...мов перший весняний грім по довгих місяцях морозу, сльоти і занепаду”. Старицький очолює першу українську професійну трупу. Продає маєток у Карпівці, щоб зміцнити трупу матеріально. Створив новий хор і оркестр, обновив декорації, костюми і реквізит, дбав про репертуар. Розкол трупи на два колективи: М. Старицького і М. Кропивницького. Зі Старицьким залишилася молодь (М. Садовська-Барілотті, О.Вірина) |
1886-1887 |
Трупа з успіхом гастролює в Москві та Петербурзі, потім – у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тифлісі. |
1893 |
Залишає трупу через стан здоров’я. |
1894 |
Російська Академія наук призначає йому персональну пенсію „За літературні праці рідною мовою”. Брав участь у створенні Всеросійського театрального товариства. |
1897 |
Перший Всеросійський з’їзд діячів сцени, на якому виступив М. Старицький. У Києві керує драматичним гуртком Літературно-артистичного товариства, продовжує літературну діяльність. |
1903 |
Готує видання альманаху „Нова рада”, але за його життя альманах так і не вийшов. |
27 квітня 1904 |
Помер М. Старицький. Похований на Байковому кладовищі. |