- •Фольклор
- •Тема: Умови суспільного життя українського народу в останні десятиріччя хіх ст. План
- •Короткий літопис життя і творчості і. С. Нечуя-Левицького
- •Тематична спрямованість творчості і.С.Нечуя-левицького
- •Тематика художнього набутку
- •Життєвий і творчий шлях панаса мирного (панаса рудченка)
- •Проблеми, які порушував Панас Мирний у своїх творах
- •Кілька зауважень про селянську тему в творчості Панаса Мирного
- •Історія написання та публікації соціально-психологічного роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного та Івана Білика
- •Мотивація характеру чіпки Варениченка у романі „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Боротьба добра і зла у людині і в суспільстві.
- •Теорія літератури
- •Причини гальмування розвитку українського театрального мистецтва
- •Композитори
- •Тематика творів
- •Риси театру і драматургії
- •Творча спадщина Михайла Старицького
- •Мотиви лірики м, Старицького
- •Опорні тези аналізу драми „Не судилося”
- •Молоде покоління інтелігенції
- •Наслідки кріпацтва, російської кабали в Україні
- •Селянство
- •Тема: і. Карпенко-Карий „Хазяїн”, „Сава Чалий”. План
- •Творча спадщина Івана Карпенка-Карого
- •Естетичні принципи і. Карпенка-Карого. Погляди на театр і драматургію.
- •Життєвий і творчий шлях Івана Франка
- •Творча спадщина Івана Франка
- •Мотиви збірки
- •Структура збірки
- •Розділи поділяються на цикли
- •Образ жінки в інтимній ліриці і.Франка (збірка „Зів’яле листя”)
- •Образ суспільства
- •Образ жінки
- •Образ природи
- •Жіночі образи в розділах – „жмутках”
- •Т ворче переосмислення життєвого досвіду, перепущення його через художню уяву, співвідношення пережитого і пізніного з естетичним ідеалом
- •Поема “Мойсей” . Високий патріотичний пафос та філософська глибина твору.
- •Цитатний план до прологу поеми “Мойсей”
- •Проблематика поеми
- •Проблеми, порушені у драмі „Украдене щастя”
- •Причини написання новели „Intermezzo”
Життєвий і творчий шлях Івана Франка
Не пора, не пора, не пора
Москалеві й ляхові служить!
Довершилась України кривда стара –
Нам пора для України жить.
І. Франко
27 серпня 1856 |
Народився І. Я, Франко в с. Нагуєвичі на Галичині у сім’ї коваля. |
1862 |
Пішов до початкової школи у с. Ясениця Сільна. |
1864-1867 |
Навчався у нормальній школі отців-василіян. |
1865 |
Помер батько. Мати виходить заміж вдруге. |
1867 |
Вітчим віддає Франка до польської Дрогобицької гімназії. Тут з’являються перші Франкові твори та записи фольклору. |
1872 |
Померла мати. |
1875 |
Закінчує гімназію та вступає на філософський факультет Львівського університету. В університеті І. Франко долучається до роботи „Академічного кружка” студентів і його друкованого органу – журналу „Друг”, в якому публікуються Франкові твори. |
12 червня 1877 - 5березня 1878 |
Франка заарештували й ув’язнили, звинувативши у причетності до таємного соціалістичного товариства. У тюрмі Франко продовжує літературну діяльність, нотує життєві історії в’язнів. |
1878 |
Зусиллями І.Франка та М. Павлика виходять журнали „Громадський друг”, пізніше „Дзвін”, „Молот”. Далі Франко і Павлик співпрацюють у газеті „Praca” („Праця”). |
Березень 1880 |
Другий арешт і тримісячне ув’язння (спроби звинуватити Франка у підбурюванні селян Косова до бунту та вбивства війта). Після звільнення Франка відправляють по етапу до Нагуєвичів. |
1881-1882 |
Повість „Борислав сміється”. Історичний роман „Захар Беркут”. |
Січень 1883 |
Франко у Львові. Стає співробітником газети „Діло”. |
1885, 1886 |
Відвідує Київ. Зустрічі з родинами Лисенків, Старицьких, Косачів. |
Травень 1886 |
Під час другої поїздки до Києва одружується з Ольгою Хорунжинською. |
1887 |
Виходить друком збірка „З вершин і низин”. |
1889 |
Третій арешт. Звинувачення: агітація за приєднання Галичини до Росії. За два з половиною місяці ув’язнення Франко написав „тюремні” і „вільні” сонети, низку оповідань. |
1890 |
Франко і Павлик організовують Русько-українську радикальну партію (друкований орган – журнал „Народ”). Партія видавала також газети „Хлібороб”, „Громадський голос”, „Громада”. |
1892 |
Повість „Для домашнього огнища”. |
1890-1893 |
Франко здобуває вищу освіту в Чернівецькому та Віденському університетах. |
1липня 1893 |
філософії за дослідження „Повість про Варлама і Йосаафа і притча Отримує науковий ступінь доктора про єдинорога”. |
1893 |
Соціально-психологічна драма „Украдене щастя”. |
1894 |
Пробна лекція Франка про „Наймичку” Шевченка у Львівському університеті проходить з успіхом, але посаду викладача він не отримує. Приступає до створення нового журналу „Житє і слово”. |
1896, 1911 |
Перше та друге видання збірки „Зів’яле листя”. |
1898 |
Починає працювати у „Літературно-науковому віснику”. Підтримує діяльність Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Укладає збірку „Мій Ізмарагд”. Пише наукову студію „Із секретів поетичної творчості”, в основі якої – знання з літературознавства та психології. |
1899 |
Збірка „Поеми”. |
1900 |
Поема „Іван Вишенський”. „Перехресні стежки” – новітній суспільно-психологічний роман. Збірка „Із днів журби”. |
1903 |
Казки для дітей „Коли ще звірі говорили”. |
1905 |
Поема „Мойсей”. |
1906 |
Рада Харківського університету присвоїла І. Франкові почесний ступінь доктора російської словесності. Збірка „Semper tiro”. |
1908 |
Франко захворів, але в найближчі роки продовжує працювати: пише „Нарис історії української літератури до 1908 р.”, випускає збірки „Давнє й нове”(1911), „Із літ моєї молодості” (1913), п’ятитомне видання „Апокрифи і легенди з українських рукописів”, шеститомне – „Галицько-руські народні приповідки”, перекладає з літератур народів світу. |
28 травня 1916 |
Помер І.Франко. Похований на Личаківському кладовищі у Львові. |
