Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МАРКЕТИНГ ГЛАВНИЙ ПАКЕТ ЛЕКЦІЙ .doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.06 Mб
Скачать

2. Чинники, які зумовлюють попит.

На ринковий попит впливають 2 групи чинників:

1. Зовнішні (що не контролюються):

- соціально-культурні чинники;

- економічні чинники;

- демографічні чинники;

- інші чинники.

2. Внутрішні (що контролюються): різні заходи, що проводяться підприємством в рамках про­грами маркетингу (функції, елементи, бюджет маркетингу, ефективність маркетингу).

Чинники формування попиту (детермінан­ти) - це конкретні умови, під впливом яких формується і розвивається платоспроможний попит населення.

Оскільки попит на більшості ринків харак­теризується певною еластичністю, пов'язаною з ціною, погіршенням якості виробів, з витратами на рекламу і товарорух, розглянемо детально обидві групи.

Крім чинників макросередовища на попит впливають і деякі чинники мікросередовища (безпосереднього оточення), які також не контролюються і які являють собою обмеження з боку конкурентів і посередників.

Розглянуті чинники визначають різні види попиту.

Другу групу чинників складають чинники, що контролюються (внутрішні).

По мірі активізації маркетингової діяль­ності ринковий попит зростає. Маркетингові зусилля (сукупні витрати підприємства на марке­тингові заходи) мають три аспекти:

- комплекс заходів в області маркетингу -прикладені зусилля і методи маркетингу, які використовує підприємство в певний період;

- розподіл заходів в області маркетингу по районах збуту - розподіл підприємством зусиль по маркетингу;

- ефективність заходів в області маркетингу -ефективність використання підприємством коштів, призначених для маркетингової діяль­ності.

Можливу ефективність маркетингових зусиль показує різниця між ринковим мінімумом і ринковим потенціалом.

Ринковий попит, відповідний маркетинговим зусиллям, що намічаються у перспективі, називається прогнозом ринку. Цей прогноз показує не максимально можливий ринковий попит, а очікуваний попит, який сформується внаслідок маркетингових зусиль в конкретному ринковому середовищі і в певному періоді часу.

Попит на товари підприємства являє собою частину су­купного ринкового попиту (частку під­приємства в загаль­ному ринковому по­питі).

Попит на товари підприємства являє собою частину сукупного ринкового попиту (частку підприємства в загальному ринковому попиті) і виражається формулою:

де:

- попит на товари підприємства,

- ринкова частка підприємства,

Р - загальний ринковий попит.

Чинники, що визначають попит на товари підприємства:

- чинники, що впливають на загальний ринковий попит;

- чинники, що визначають частку товарів під­приємства у загальному обсязі продажу това­рів на даному ринку (витрати на маркетинг, ефективність маркетингу, еластичність марке­тингу, комплекс маркетингу в підприємстві).

Ринкова частка товарів підприємства, як правило, пропорційна маркетинговим зусиллям даного підприємства, виражається формулою:

де: Мі - маркетингові зусилля (сукупні витрати підприємства на стимулювання попиту) підприємства,

- спільні (всіх підприємств) маркетинго­ві зусилля.

Є формули, що дозволяють врахувати чоти­ри головних чинники, які впливають на частку підприємства на ринку: витрати на маркетинг, комплекс заходів маркетингу, ефективність маркетингу і еластичність маркетингу.

Подальша деталізація показників може сто­суватися територіального розподілу маркетинго­вих зусиль, ефективності витрат на маркетинг і сінергитичного ефекту від маркетингових рішень.

Попит на товари підприємства характе­ризує передбачуваний обсяг продажу підприєм­ством своєї продукції при різному рівні витрат на маркетинг. Цей вибраний рівень маркетинго­вих зусиль зумовлює обсяг реалізації, який мож­на назвати прогнозом продажу товарів даного підприємства.

Прогноз продажу підприємства - це перед­бачуваний обсяг продажу товарів даного підпри­ємства, заснований на урахування чинників рин­кового середовища і плані маркетингу.

Послідовність зв'язку між прогнозом продажу товарів підприємства планом маркетингу часто розуміється неправильно. Так, висловлю­ється думка, що підприємство повинно планува­ти свої витрати на маркетинг, виходячи з прогно­зу можливого обсягу реалізації. Перехід від про­гнозу до плану реальний, якщо прогноз означає оцінку економічної кон'юнктури або якщо рин­ковий попит не зростає. Однак цей зв'язок пору­шується, якщо ринковий попит збільшується або якщо прогноз означає оцінку обсягу продажу то­варів підприємства. Прогнозування обсягу про­дажу не дає підстави для прийняття рішення від­носно обсягу маркетингових витрат і характеру заходів в області маркетингу. Прогноз є резуль­татом передбачуваної програми маркетингу. Об­сяг продажу, що прогнозується, потрібно розгля­дати як залежну змінну, на яку серед інших чин­ників впливає і планування маркетингової діяль­ності підприємства.

Розглядаючи прогноз продажу товарів під­приємства, потрібно зупинитися на таких понят­тях, як завдання по реалізації продукції (квота на продаж) і кошторис витрат на реалізацію (бюд­жет продажу).

Завдання по реалізації продукції визнача­ється як сукупність завдань по реалізації окре­мих товарів різним підрозділам і посередникам підприємства. Воно являє собою, головним чи­ном, управлінський засіб для визначення і стиму­лювання діяльності по реалізації продукції і вста­новлення трохи вище, ніж прогноз продажу.

Кошторис витрат на реалізацію повинен враховувати прогноз обсягу збуту і сприяти зменшенню витрат у випадку, якщо прогноз не реалізовується. Це приводить до того, що в кошторисі об'єм витрат встановлюється трохи менший, ніж в прогнозі продажу товарів.

Потенціал продажу (потенційні можливості збуту) підприємства - це граничний рівень продажу, який залежить: від рівня попиту на його товари і від зусиль по маркетингу. Абсолютною межею попиту на товари підприємства є ємність ринку. При рівності цих двох показників частка товарів підприємства на ринку досягла б 100%. У більшості випадків потенційні можливості збуту для підприємства менше ємності ринку, навіть якщо витрати підприємства на маркетинг значно вище в порівнянні з витратами його конкурентів. Причина полягає в тому, що у кожного підпри­ємства є постійні (етичні) покупці, які нечутливі до зусиль інших підприємств, направлених на те, щоб переконати їх змінити свої переваги.