1.1.4 Вимоги до якості, маркування, пакування та зберіганий виробів із

пластичних мас

Упакування пластмасових виробів має дуже важливе значення для зберігання їхньої якості при транспортуванні і збереженні. При недбалому упаковуванні вироби можуть бути подряпані, забруднені або розбиті. Можлива деформація і перекручування форми деяких виробів (наприклад, полівінілхлоридних, целулоїдних і поліетиленових іграшок). Тому їх упаковують за видами і розміром у картонні коробки або паперові пачки. Особливо старанно упаковують вироби, схильні до бою та деформації. Число виробів у пачці або коробці залежить від їхнього розміру.

При упаковуванні в контейнери між пачками і коробками ставлять прокладки, що запобігає ушкодженню виробів. При поганому упаковуванні і недбалому транспортуванні виробів із пластмас виникають значні втрати. Для ряду виробів (господарські, галантерейні) установлені визначені граничні норми бою, що залежать від крихкості пластмас. Так, ці норми вищі для виробів із полістиролу (неударотривкого), фенопластів і амінопластів, але нижчі - для виробів з органічного скла й ін. В міру удосконалювання упаковування й умов транспортування ці норми втрат повинні переглядатися.

Зберігають неупаковані й упаковані вироби з пластмас у сухих закритих приміщеннях із температурою 10—15 °С і відносною вологістю повітря 55— 70 %. На відстані не менше 1 м від опалювальних приладів. Збереження деяких виробів у сирому помешканні призводить до втрати блиску їхньої поверхні. Можливі і мікробіологічні ушкодження. У ряді випадків шкідливий вплив може зробити підвищена температура. Так, у приміщеннях із дуже підвищеною температурою деякі вироби з пластифікованих термопластів (полі­вінілхлорид) можуть злипатися, що викликає їхнє ушкодження. Вироби з ряду пластмас (целулоїд, полівінілхлорид) при зниженій температурі стають дуже крихкими і легко ламаються. Збереження виробів на світлі часто призводить до зміни їхнього забарвлення і старіння.

Контрольні запитання:

1. Дайте визначення пластичних мас?

2. Як співвідносяться між собою полімер і мономер?

3. Чим відрізняються реакція полімеризації та реакція поліконденсації?

4. Які функції у складі пластмас виконує наповнювач?

5. Класифікуйте наповнювачі за спектром їх дії?

6. Чи може барвник одночасно виконувати функцію наповнювача?

7. Чим відрізняється поліетилен високого тиску від поліетилену низького тиску?

8. В чому сутність процесу.литгя під тиском?

9. Охарактеризуйте процес екструзії? 10.Дайте визначення дефекту - облой?

43

Тести:

1. Подряпини і відколи на виробах із пластичних мас виникають при:

а) литтєвому методі переробки;

б) гарячому штампуванні;

в) склеюванні деталей;

г) механічній обробці.

2. Характерними рисами виробів із пластичних мас, перероблених методом гарячого штампування, є:

а) дзеркальний блиск поверхні, складність форми виробу, слід від литника;

б) однаковий профіль виробу по всій довжині;

в) простота форми, невелика висота, діаметр нижньої поверхні менше або дорівнює діаметру верхньої;

г) наявність слідів від місць з'єднання рознімних частин форми на бічних поверхнях виробів.

3. Найбільш міцними і твердими є:

а) шаруваті пластики;

б) плівкові матеріали;

в) пінопласти;

г) поропласти.

4. В залежності від складу пластичні маси бувають:

а) термопластичні та термореактивні;

б) полімеризаційні та поліконденсаційні;

в) однорідні та неоднорідні;

г) прості та композиційні.

5. Поролон - це:

а) поліетилентерефталат;

б) пенополіуретан;

в) амінопласт;

г) поліметилметакрилат

6. Органічне скло - це:

а) поліетилентерефталат;

б) полістирол;

в) поліметилметакрилат;

г) поліакрилонітрил

7. При виготовленні посуду для гарячої їжи використовують:

а) поліетилен;

б) полістирол;

в) полікарбонат;

г) фенопласт

44

8. До жорстких пластиків належить:

а) поліетилен низького тиску;

б) полівінілхлорид;

в) фенопласт;

г) все, перераховане вище

9. У якості наповнювачів пластичних мас використовують:

а) каолін (білу глину);

б) мінеральні пігменти;

в) складні ефіри фосфорної кислоти;

г) низькомолекулярні поліефірні смоли.

10. Дія наповнювачів у складі пластичних мас проявляється у:

а) підвищенні теплостійкості;

б) покращенні електроізоляційних властивостей;

в) полегшенні процесу формування виробів;

г) зниженні жорсткості.

11. Стабілізатори вводять до складу пластичних мас з метою:

а) підвищення хімічної стійкості;

б) підвищення жорсткості;

в) полегшення процесу формування виробів;

г) уповільнення процесу старіння.

12. При виготовленні виробів з термореактивних пластичних мас використовують:

а) метод лиття під тиском;

б) метод гарячого пресування;

в) метод гарячого штампування;

г) метод вакуум-формування.