- •1 Товари господарчого вжитку
- •1.1 Пластичні маси та вироби з них
- •1.1.1 Пластичні маси як фактор формування асортименту і якості готових
- •1.1.2 Методи переробки пластичних мас у вироби
- •1.1.4 Вимоги до якості, маркування, пакування та зберіганий виробів із
- •1.2 Товари побутової хімії
- •45 1.2.1 Клейові засоби
- •1.2.2 Лакофарбові товари
- •1.2.3 Мийні засоби
- •1.2.5 Вимоги до якості, маркування, пакування та зберігання товарів
- •1.3 Скляні побутові товари
- •1.3.1 Загальні відомості про скло. Стан виробництва та споживання склиних побутових товарів
- •1.3.2 Фактори, що впливають на формування асортименту і споживних властивостей побутових товарів зі скла
- •1.3.4 Вимоги до якості виробів зі скла
- •1.3.5 Маркування, пакування, транспортування, зберігання виробів зі
- •103 1.4 Керамічні побутові товари
- •1.4.1 Загальні відомості про керамічні товари
- •1.4.2. Споживні властивості керамічних товарів
- •1.4.3 Фактори, що впливають на формування асортименту та споживних властивостей керамічних виробів
- •1.4.4 Вироби з фарфору
- •1.4.5 Вироби з фаянсу
- •1.4.6 Вироби з майоліки
- •1.4.7 Якість побутових виробів з кераміки
- •1.4.8 Маркування, пакування, транспортування і зберігання керамічних виробів
- •126 1.5 Металогосподарчі товари
- •1.5.1. Загальні відомості про металогосподарчі товари
- •1.5.2 Фактори формування асортименту та споживних властивостей металогосподарчих товарів
- •1.5.3 Класифікація і групова характеристика асортименту металогосподарчих товарів
- •1.5.4 Контроль якості, маркування, пакування, догляд за металогосподарчими товарами
- •1.6 Електропобутові товари і домашні машини
- •1.6.2 Вимоги до якості, маркування, пакування, транспортування, зберігання і догляд за побутовими електротоварами і домашніми
- •183 1.7 Будівельні матеріали
- •1.7.1 Загальна характеристика і класифікація будівельних матеріалів
- •1.7.2 Органічні в'яжучі речовини і вироби на їх основі
- •1.7.6 Вироби для облицювання фасадів
- •1.7.9 Будівельна кераміка Загальні відомості та класифікація
- •1.8. Меблеві товари
- •1.8.1. Загальні відомості про меблі
- •1.8.3 Класифікація і групова характеристика асортименту меблів
- •1.8.5 Маркування, пакування та зберігання меблевих виробів
1.4.7 Якість побутових виробів з кераміки
Вимоги до якості фарфорових виробів регламентовані в ГОСТ 28390-89 «Изделия фарфоровьіе. Технические условия», фаянсових виробів ГОСТ 28391-89 «Изделия фаянсовьіе. Технические условия». Обидва стандарти мають зміни, які прийняті міждержавною радою зі стандартизації, метрології та сертифікації, за які проголосувала Україна. Зміни опубліковані в ІУС №1, 2000 р.
Ці стандарти нормують три групи показників: розмірні, фізико-технічні і загального вигляду. Фарфорові і фаянсові вироби поділяють за розмірами на дрібні (діаметром або довжиною менше 175 мм і ємністю менше 250 см'), середні (діаметром або довжиною 175-250 мм включно, ємністю 250-600 см" включно) і великі (діаметром або довжиною більше 250 мм і ємністю більше 600 см3).
120
Вироби для напоїв в залежності від ємності поділяються на дрібні і великі:
- дрібні - не менше 500 см3;
- великі - від 500 см і більше.
За товщиною черепка фарфорові вироби поділяють на звичайні і тонкостінні (товщина черепка чашок не більше 1,6 мм, блюдця - не більше 1,8 мм, інших виробів - не більше 2,5 мм).
За формою вироби з фарфору і фаянсу поділяються на плоскі (посуд глибиною не більше 25 мм, вимірюваної від найнижчої точки до горизонтальної площі, що проходить точку переливу) і порожнисті (посуд глибиною більше 25 мм, вимірюваної від найнижчої точки до горизонтальної площі, що проходить точку переливу).
Розміри і форма посуду є показниками функціональних властивостей і до того ж враховуються при сортуванні виробів.
Стандарти регламентують такі фізико-технічні показники: водопоглинання, білизну, термостійкість, механічну міцність, просвічуваність (для фарфору).
Водопоглинання для фарфорового посуду повинно бути не більше 0,2 %, фаянсового посуду - не більше 12 %.
Білизна фарфорового посуду повинна складати для виробів 1-го сорту -не менше 64 %, 2-го сорту - не менше 58 %. Білизна фаянсового посуду кількісно не нормується. Вказується, що фаянсові вироби, покриті безкольоровою глазур'ю, можуть мати незначний відтінок - голубуватий, жовтуватий чи сіруватий.
Термостійкість фарфорового посуду повинна складати 185 °С, фаянсового з безкольоровою глазур'ю - 125 °С, з кольоровою глазур'ю -115 °С.
Фарфоровий і фаянсовий посуд повинен бути міцним і не руйнуватися при зберіганні в стопах із 100 тарілок або блюдець протягом 5 днів. Приставні деталі повинні бути міцно з'єднані з корпусом і витримувати одноразове навантаження заповненням кварцовим піском, маса якого вдвічі перевищує масу води, що заповнює виріб.
Просвічуваність фарфорового посуду повинна спостерігатися в шарі товщиною не більше 2,5 мм і складати ЗО % для виробів 1-го сорту і 15 % для виробів 2-го сорту.
Вимоги до зовнішнього вигляду фарфорового і фаянсового посуду такі. Посуд повинен відповідати вимогам стандартів і затвердженим зразкам-еталонам. Посуд повинен бути стійким на горизонтальній площі і не перевертатися, коли ємність заповнена водою, при нахилі площі в 10° до горизонталі (посуд для організацій громадського харчування - при нахилі на 15°).
Всі матеріали, що використовуються для виготовлення фарфорового і фаянсового посуду, повинні бути не шкідливими і допущеними до застосування Міністерством охорони здоров'я України.
121
Внутрішня поверхня виробу, яка може мати контакт з харчовими продуктами, не повинна виділяти свинцю і кадмію більше:
- для плоских виробів: свинець - 1,7 мг/дм2; кадмій - 0,17 мг/дм2;
- для порожнистих виробів дрібних і середніх: свинець - 5,0 мг/дм3; кадмій - 0,5 мг/дм";
- для порожнистих великих виробів: свинець - 2,5 мг/дм3; кадмій -0,25 мг/дм3.
Неглазуровані ніжки, край виробів, місце посадки кришки й торець пробки повинні бути зашліфовані.
Відтінок виробів з кольоровим черепком або покриттям кольоровою глазур'ю, що входять до комплекту, набору чи сервізу, повинен бути однаковим. Відтінок кришок виробів повинен відповідати зразку-еталону. В некомплектній продукції допускається невелике відхилення тону виробу від зразка-еталону.
Кришка повинна мати щільну посадку і не випадати при нахилі чайника, кавника на 70°.
Нормується показник зливної здатності - зливний отвір повинен бути таким, щоби рідина виливалася нероздільним вузьким струменем і не підтікала на корпус виробу.
Плівка з дорогоцінних металів повинна бути міцно прикріплена до поверхні виробів.
Поверхня виробів, що контактують з харчовими продуктами, повинна бути кислотостійкою.
В залежності від наявності дефектів зовнішнього вигляду фарфоровий і фаянсовий посуд поділяється на вироби 1 і 2 сорту. Сортування здійснюється за обмежувальною системою з урахуванням розміру, форми виробів і виду, розміру, кількості, місцезнаходження дефектів (лицьовий, зворотний бік). В стандарті для виробів фаянсових особливо відокремлюються обмеження дефектів для виробів з безкольоровою і кольоровою глазур'ю.
На виробах не повинно бути дефектів, які перевищують вказані в таблицях ГОСТ 28390-89, 28391-89.
На фарфоровому посуді не допускаються дефекти: підрив носика чайника, кавника, недопалення фарби; на поверхнях, що контактують з харчовими продуктами, - відкол неглазурований, кипіння фарби, відшарування (політ) фарби, пузир.
На фаянсовому посуді не допускаються і переводять виріб до браку такі дефекти: підрив носика у чайників і кавників, пузир, провисання дну, тріщини на лицьовому боці, відкол неглазурований, недопалення фарби; на поверхнях, Що контактують з харчовими продуктами, - плішина і збірка глазурі, зліпиш, кипіння фарби, летілий край.
Кількість найменувань дефектів на одному виробі не повинно перевищувати: для 1-го сорту - 3, для 2-го сорту - 6.
122
123