Тема: курація хворого (vііі). Захист історії хвороби.

Актуальність теми. Розпізнання хвороби ґрунтується на обстеженні хворого і вивченні проявів, або симптомів хвороби. Дані, одержані при розпитуванні пацієнта, його огляді, можуть стати ключовими в подальшому визначенні діагнозу. Методично правильно послідовно проведене розпитування хворого дає 70% підстави для встановлення попереднього діагнозу. Для виявлення симптомів хвороб і спостереження за лікуванням хворого відпрацьований спеціальний метод: складання історії хвороби. Історія хвороби найважливіший інструмент лікарського дослідження.

Мета: Вміти обґрунтувати діагноз.

Конкретне завдання. Вміти згруповувати симптоми у синдроми, провести диференціальний діагноз і обґрунтувати діагноз. Обґрунтувати заходи по профілактиці та принципи терапії.

Практична робота студентів. Провести обґрунтування діагнозу (або його фрагменту), пояснюючи патогенез виявлених ознак, обґрунтувати принципи терапії і заходи профілактики захворювання.

ЗАВДАННЯ ПО НДРС.

1. Види алергенів.

2. Правила проведення опитування хворого.

3. Складання спадкового анамнезу (родоводу) хворого.

4. Проведення об’єктивного обстеження конкретного хворого (огляду, пальпації, перкусії, аускультації).

5. Скласти алгоритм діагностики захворювання у куруємого хворого.

6. Нові методи діагностики захворювання, виявленого у пацієнта.

7. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювнь внутрішніх органів.

8. Опрацювати монографію по темі захворювання згідно списку рекомендованої літератури (підготувати реферат).

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ - див. попередню тему.

Тестові завдання

Деякі питання можуть мати дві і більше відповідей.

1. Історія хвороби - це: 1) Агоритм дослідження хворого; 2) Робочий документ лікаря, який містить необхідні відомості, спостереження за перебігом хвороби, результати досліджень, усі призначення хворому; 3) Важливий науковий документ, який дозволяє вивчати особливості перебігу внутрішніх хвороб залежно від різних умов та обставин; 4) Юридичний документ, що може бути використаний органами правосуддя у випадку скарг на лікаря з боку хворого або його родичів; 5) *Усе перераховане; 6) Правильної відповіді немає.

2. Схема історії хвороби складається із: 1) *Паспортної частини, анамнезу, об’єктивного обстеження, попереднього діагнозу, даних лабораторних та інструментальних досліджень і консультацій суміжних спеціалістів, щоденників, епікризу; 2) Паспортної частини, анамнезу, об’єктивного обстеження, даних лабораторних та інструментальних досліджень і консультацій суміжних спеціалістів, щоденників, відомості про етіологію та патогенез захворювання, виписного епікризу; 3) Паспортної частини, анамнезу, об’єктивного обстеження, даних лабораторних та інструментальних досліджень, відомості про патогенез захворювання, виписного епікризу; 4) Паспортної частини, об’єктивного обстеження, даних лабораторних та інструментальних досліджень і консультацій суміжних спеціалістів, диференціальний діагноз, щоденників, обґрунтування фармакотерапії; 5) Усе перераховане.

3. Діагноз – це: 1) Проведення медичного обстеження хворого; 2) статистичний облік хвороби; 3) *Короткий медичний висновок про хворобу; 4) Методи клінічного обстеження; 5) *Термінологічне визначення хвороби; 6) Усе перераховане;

4. Клінічній діагноз - це : 1) 1. *Формулюється не пізніше третьої доби перебування хворого в стаціонарі; 2) Може бути підтверджений або змінений повністю; 3) Встановлюється сімейним лікарем на до госпітальному етапі; 4) *Діагноз, встановлений у стаціонарних умовах на підставі клінічного обстеження хворого; 5) Усі відповіді правильні; 6) Жодна відповідь не правильна.

5. Диференціальний діагноз – це діагноз, що встановлюється: 1) Методом порівняння ознак недуги з подібними або відмінними при деяких інших хворобах; 2) Методом виключення не подібних ознак; 3) Методом порівняння всіх даних про хворого з відомими подібними за симптоматикою захворюваннями; 4) *Усі відповіді правильні; 5) Жодна відповідь не правильна

6. Що не належить до медичної документації? 1) історія хвороби; 2) амбулаторна карта; 3) *паспорт; 4) виписка з історії хвороби; 5) Усі відповіді правильні; 6)Жодна відповідь не правильна.

7. Що таке синдром? 1) Знання походження симптомів; 2) *Сукупність симптомів, які пов’язані патогенетично; 3) Сукупність симптомів, у конкретного хворого; 4) Ознаки, які відрізняють хвору людину від здорової; 5) Усі відповіді правильні; 6) Жодна відповідь не правильна.

8. Що таке виписний епікриз? 1) *Висновок лікаря про стан хворого, діагноз і прогноз захворювання, що включає лікувально-трудові рекомендації; 2) Записується в історії хвороби кожні 10 14 діб; 3) *Записується в історії хвороби при виписці з стаціонару; 4) Висновок лікаря про підсумковий діагноз, встановлений в клініці на підставі всебічного аналізу всіх необхідних діагностичних даних; 5) Висновок лікаря про симптомокомплекс, яким проявляється основний патологічний процес.

9. Які основні методи встановлення діагнозу? 1) Метод клінічного обстеження; 2) Діагностика симптомів в синдромів хвороби; 3) Етіологія та патогенез хвороби; 4) Семіологія; 5) Діагностичний висновок про хворобу; 6) *Усі відповіді правильні.

10. Що таке скарги хворого?1) Ознака патологічного стану, характерна для даної хвороби; 2) Прояв хвороби, який виявляється під час об’єктивного дослідження; 3) *Нарікання хворого на неприємні відчуття; 4) усе перераховане; 5) Правильної відповіді немає.

11. Які скарги хворого називаються основними?1) Скарги, які не відіграють вирішальної ролі у діагностуванні хвороби; 2) *Скарги, що найбільше турбують хворого; 3) Скарги, пов’язані з функціональними розладами нервової системи; 4) *Скарги, які змушують хворого звернутись до лікаря; 5) Усе перераховане.

12. Які скарги хворого називаються загальними?1) Скарги, які змушують хворого звернутись до лікаря; 2) Скарги, що найбільше турбують хворого; 3) *Скарги, які не відіграють вирішальної ролі у діагностуванні хвороби; 4) *Скарги, пов’язані з функціональними розладами нервової системи; 5) Усе перераховане.

13. Деталізація болю включає вияснення: 1) Характер, локалізація, іррадіація, інтенсивність, 2) У зв’язку з чим виникає, 3) Від чого зменшується чи припиняється, чим супроводжується, 4) Тривалість, періодичність; 5) *Усе перераховане.

14. Основні легеневі скарги хворих: 1) Задишка; 2) Кашель; 3) Мокротиння; 4) Кровохаркання; 5) Біль в грудній клітці; 6) *Усе перераховане.

15. До основних серцевих скарг належить усе, крім:1) Біль за грудиною чи в ділянці серця; 2)* Експіраторна задишка; 3) Серцебиття, перебої в роботі серця; 4) Набряки; 5) Усі відповіді правильні; 6) Жодна відповідь не правильна.

16. Що таке анамнез захворювання?1) *З’ясування причин виникнення наявного захворювання; 2) *З’ясування умов виникнення наявного захворювання; 3) *Відомості про симптоми хвороби в динаміці їхньої появи та розвитку; 4) Загальні відомості про хворого; 5) Усі відповіді правильні; 6) Жодна відповідь не правильна.

17. Що таке анамнез життя? 1) Відомості про симптоми хвороби в динаміці їхньої появи та розвитку; 2) З’ясування умов виникнення наявного захворювання; 3) З’ясування причин виникнення наявного захворювання; 4) Загальні відомості про хворого; 5) Усі відповіді правильні; 6) *Жодна відповідь не правильна.

18. Основні скарги характерні для захворювання печінки та жовчних шляхів? 1) *Біль в правому підребер’ї; 2) *Жовтяниця; 3) Печія; 4) *Свербіж шкіри; 5) *Геморагічні прояви.

19. До основних скарг характерних для патології сечовидільної системи належать усі, крім? 1) Біль в поперековій ділянці; 2) Набряки; 3) Зміни ритму виділення сечі; 4) Гарячка; 5) *Свербіж шкіри.

20. Яким буває загальний стан хворого? 1) *Задовільний, середньої тяжкості, тяжкий, вкрай тяжкий; 2) Задовільний, середньої тяжкості, тяжкий, вкрай тяжкий, агональний; 3) Легкий, середньої тяжкості, тяжкий, агональний; 4) Задовільний, легкий, середньої тяжкості, тяжкий;

21. Який показник індексу маси тіла свідчить про надмірне ожиріння? 1) 25-29,9 кг/м²; 2) 18,5-24,9 кг/м²; 3) *понад 40 кг/м²; 4) понад 25 кг/м²; 5) Правильної відповіді немає.

22. Положення хворого в ліжку може бути: 1) основне положення; 2) *активне положення; 3) лежаче положення; 4) *вимушене положення; 5) *пасивне положення.

23. Про який патологічний стан може свідчити запах ацетону з рота? 1) гостра ниркова недостатність; 2) виразкова хвороба шлунка; 3) *діабетична кома; 4) отруєння алкоголем; 5) укуси бджіл; 6) усе перераховане;

24. Які основні конституціональні ознаки астенічного типу?1) високе стояння діафрагми; 2) тупий епігастральний кут; 3) *значне переважання поздовжніх розмірів тіла над поперечними; 4) *переважання кінцівок над тулубом; 5) Усі відповіді правильні; 6) Жодна відповідь не правильна.

25. На що звертають увагу під час огляду шкіри хворого?1) колір; 2) наявність висипань, рубців, крововиливів; 3) вологість; 4) еластичність; 5) *Усі відповіді правильні; 6) Жодна відповідь не правильна.

26. У яких випадках над легенями виникає тимпанічний перкуторний звук? 1) *пневмоторакс; 2) бронхіальна астма; 3) *абсцес легені після прориву; 4) пневмонія; 5) *кавернозний туберкульоз; 6) Усі відповіді правильні.

27. Що таке акроціаноз? 1) *це синюшне забарвлення дистальних частин тіла; 2) рефлекторне розширення шкірних судин; 3) шкіра на дотик тепла; 4) *шкіра на дотик холодна; 5) відсутність пігменту на окремих ділянках тіла; 6) * синюшнє забарвлення губ, кінчика носа, мочки вух.

28. Умовою виникнення вологих хрипів у легенях є: ) Підвищення повітряності легеневої тканини; 2) ателектаз частини легені; 3) нерівномірне звуження бронхів; 4) *наявність у бронхах, кавернах, абсцесах рідини (рідка мокрота, набрякова рідина, кров); 5) спазм бронхів.

29. У яких випадках над легенями виникає тимпанічний перкуторний звук? 1) *пневмоторакс; 2) бронхіальна астма; 3) абсцес легені після прориву; 4) пневмонія; 5) кавернозний туберкульоз; 6) Усі відповіді правильні.

30. Які основні скарги при синдромі ураження міокарда?1) задишка; 2) серцебиття; 3) перебої в роботі серця; 4) біль у ділянці серця; 5) загальна слабкість; 6) *усі відповіді правильні.

31. Наявність слизу на поверхні калу свідчить про: 1) *запальний процес нижніх відділів товстого кишечника; 2) запальний процес верхніх відділів товстого кишечника; 3) запальний процес верхніх відділів тонкого кишечника; 4) запальний процес нижніх відділів тонкого кишечника; 5) запальний процес шлунка.

32. Кольоровий показник – це: 1) зменшення обєму еритроцита; 2) зміна форми еритроцита; 3) *величина, яка показує ступінь насичення еритроцита гемоглобіном; 4) збельшення кількості еритроцитів у периферичній крові; 5) фізіологічне збільшення кількості еритроцитів.

33. Зміна кількості яких компонентів лейкоцитарної формули свідчить про зсув лейкоцитарної формули вліво? 1) збільшення кількості еозинофілів; 2) зменшення кількості моноцитів; 3) зменшення кількості лімфоцитів; 4) *збільшення кількості паличкоядерних нейтрофілів; 5) збільшення кількості моноцитів.

34. Для яких станів характерна лейкопенія? 1) *грип; 2) бактеріальний ендокардит; 4) *хронічна променева хвороба; 4) *черевний тиф; 2) пневмонія.

35. При якому захворбюванні сеча набуває кольору мясних змивів? 1) гострий пієлонефрит; 2) *гострий гломерулонефрит; 3) хронічна ниркова недостатність; 4) діабетичній нефропатії; 5) механічній жовтяниці.

36. Дьогтеподібний стілець є ознакою: 1) гострий панкреатит; 2) цироз печінки; 3) *виразкова хвороба шлунка, ускладнена кровотечею; 4) неспецифічний виразковий коліт; 5) хронічний холецистит.

37. Диференціальна діагностика госпітальної і негоспітальної пневмонії проводять на основі виявлення: 1) Збудника пневмонії; 2) *Місця де і коли виникла пневмонія; 3) Місця де розвинулась пневмонія; 4) Важкості пневмонії; 5) Rtg-дослідження легень.

38. При проведенні диференціальної діагностики між бронхіальною астмою і серцевою астмою в користь бронхіальної астми є дані: 1) Молодий вік, лівограма на ЕКГ, «скловидне мокротиння», коробковий звук в легенях, приступи ядухи. 2) Пінисте рожеве мокротиння, експіраторна задуха, коробковий звук, право грама на ЕКГ; 3) *«Скловидне мокротиння», експіраторна задуха, дистанційні свистячі хрипи, коробковий звук; 4) Клекочуче дихання.

39. Для постановки діагнозу гіпертонічна хвороба проводять диференціальну діагностику з усіма захворюваннями, крім: 1) Хронічний гломерулонефрит; 2) *Мікседема; 3) Феохомоцитома; 4) Тіреотоксикоз; 5) Хвороба Іценко – Кушинга.

40. Для диференціальної діагностики інфекційного міокардиту з гарячкою іншої етіології найважливішим є проведення:1) загальний аналіз крові, ЕКГ; 2) *Посів крові на стерильність, ЕхоКГ; 3) ЕхоКС, ЕКГ; 4) ЗАК, посів крові на стерильність; 5) ЕКГ, посів крові на стерильність.

41. Вирішальними для диференціальної діагностики між хронічним гастритом та виразковою хворобою є проведення: 1) Rtg-дослідження шлунку; 2) визначення H. pylori; 3) *ЕГФДС; 4) КТ шлунку; 5) опитування хворого.

42. При виникненні больового синдром в ділянці серця проводять диференціальну діагностику стенокардії з: 1) Інфарктом міокарду; 2) Плевритом; 3) Аортальними вадами серця; 4) Міжреберною невралгією; 5) *З усіма вище перерахованими захворюваннями.

43. Вирішальним лабораторним тестом для диференціальної діагностики імфаркту міокарда та стенокардії є визначення рівнів:1) СРБ; 2) АсАТ, АлАТ; 3) Титр антистрептолізину«О»; 4) *Тропоніни крові; 5) Білкові фракції крові.

44. При виникненні жовтяниці проводять диференціальну діагностику з усіма захворюваннями крім: 1) Цироз печінки; 2) *Виразкова хвороба; 3) Хронічний гепатит; 4) Рак головки підшлункової залози; 5) Жовчевокам’яна хвороба.

45. Для диференціальної діагностики між хронічним гастритом типу А і Б вирішальним є: 1) ЕГФДС; 2) *визначення H. pylori; 3) КТ шлунку; 4) Ph- метрія; 5) Біопсія слизової шлунку.

46. При збільшенні підщелепних лімфовузлів проводять диференціальну діагностику між такими захворюваннями: 1) Лейкемія; 2) Лімфогранулематоз; 3) Інфекційний мононуклеоз; 4) Запльними захворюваннями ротової порожнини; 5) *Всіма вище перерахованими захворюваннями.

47. При виникненні набряків на нижніх кінцівках проводять диференціальну діагностику з: 1) Серцевою недостатністю; 2) Нирковою недостатністю; 3) Хронічним легеневим серцем; 4) Цирозом печінки; 5) *Усіма вище перерахованими захворюваннями.

48. При появі кровохаркання проводять диференціальну діагностику з усіма вище перерахованими захворюваннями, крім: 1) Мітральні вади серця; 2) *гострий бронхіт; 3) рак легень; 4) туберкульоз легень; 5) бронхоектатична хвороба.

49. Основним принципом лікування хворих на пневмонію є: 1) *Антибіотикотерапія; 2) Сульфаніламіди; 3) Глюкокортикостероїди; 4) Відхаркуючі; 5) Нестероїдні протизапльні.

50. Для лікування бронхіальної астми застосовують все, крім: 1) Інгаляційні β₂-агоністи; 2) *β-адреноблокатори; 3) Інгаляційні глюкокортикостероїди; 4) Системні глюкокортикостероїди; 5) Теофіліни.

51. Основою для лікування ХОЗЛ І та II стадії є: 1) *Інгаляційні бронхолітики; 2) Антибіотикотерапія; 3) Глюкокортикостероїди; 4) Відхаркуючі; 5) Оксигенотерапія.

52. До препаратів першої лінії для лікування ГХ відносять все, крім: 1) Інгібітори АПФ; 2) *Спазмолітики; 3) β-адреноблокатори; 4) Інгібітори рецепторів до ангіотензину ІІ; 5) Антагоністи кальцію.

53. Для лікування гіпертензивного кризу найкраще використати: 1) Еналаприл 10 мг, всередину; 2) Аспірин 500 мг, всередину; 3) Нітрогліцерин 0,5 мг, під язик; 4) *Фармадипін 2-5 крапель; 5) Корвалол 20 крапель, всередину.

54. Для лікування стенокардії застосовують препарати, крім: 1) β-адреноблокатори; 2) Нітрати; 3) *Блокатори кальцієвих каналів; 4) *Серцеві глікозиди; 5) Антиагреганти (аспірин).

55. Для лікування хронічноїсерцевої недостатності застосовують препарати, крім:1) Інгібітори АПФ; 2) Діуретики; 3) Серцеві глікозиди; 4) *Антагоністи кальцію; 5) Все перераховане.

56. До кислотознижуючих препаратів відносяться: 1) М-холінолітики; 2) Антациди; 3) Блокатори протонової помпи; 4) Блокатори Н2 гістамінових рецепторів; 5) *все вище перераховане.

57. Для лікування хронічного гепатиту використовують: 1) β -блокатори; 2) *гепатопротектори; 3) серцеві глікозиди; 4) сечогінні; 5) все перераховане.

58. До антибіотиків групи β-лактамів відносяться всі, крім:1) *Левофлоксацин; 2) Пеніцилін; 3) Амоксицилін; 4) Цефтріаксон; 5) Біцилін-5.

59. При виникненні набряків на нижніх кінцівках проводять диференціальну діагностику з: 1) Серцевою недостатністю; 2) Нирковою недостатністю; 3) Хронічним легеневим серцем; 4) Цирозом печінки; 5) *Всіма вище перерахованими захворюваннями.

60. До антиаритмічних препаратів відносяться всі, крім:1) Кордарон; 2) *Кордіамін; 3) Новокаїнамід; 4) Лідокаїн; 5) Атенолол.

61. Невідкаладна допомога при гіпертонічному кризі включає все, КРІМ: 1) Каптопріл 25 мг, сублінгвально; 2) Фармадипін 3-4 краплі на цукор, всередину; 3) *Строфантину 0,05% – 0,5 мл в/в (на 5% р-ні глюкози); 4) Нітропрусид натрію в/в 50-10 мг в 250-500 мл 5% р-ну глюкози; 5) Фуросемід в\в 200-400 мг.

62. Для зняття нападу бронхіальної астми використовують: 1) 10 мл 2,4% р-ну еуфіліну; 2) Інгаляції 0,5% (2,5-5 мг) р-ну вентоліну (сальбутамолу); 3) 60-90 мг преднізолону в/в;

4) Інгаляції беклометазону(100-200 мг – 250 мкг в 1 дозі); 5) *Усе вищеперечислене.

63. Для невідкладної допомоги при анафілактичному шоці використовують усе, КРІМ: 1) 0,5-1 мл 0,1% р-ну адреналіну в/в; 2) *Каптоприл 25 мг, під язик; 3) 125-250 мг гідрортизону гемісукцинату в/в; 4) 2%-2мл р-ну супрастину; 5) 90-120 мг преднізолону.

64. Слово анамнез походить від грецького «anamnesis», що означає: 1) опитування; 2) *згадування; 3) збирання; 4) обстеження; 5) огляд.

65. Для лікування анафілактичного шоку використовують всі препарати, крім: 1) *кордарон;

2) гідрокортизон; 3) адреналін; 4) мезатон; 5) супрастин.

66. При підозрі на тромбоемболію легеневої артерії найважливіший лабораторним тестом є визначення: 1) тромбоцитів крові; 2) ШОЕ; 3) рівня АлТ, АСТ; 4) *д-димера в крові;

5) час згортання крові.

67. До тромболічної терапії, яку застосовують при гострому інфаркті міокарда і ТЕЛА відноситься усе, крім: 1) *гепарин; 2) стрептокіназа; 3) урокіназа; 4) актилізе; 5). фібринолізин.

68. Для зняття нападу шлуночкової пароксизмальної тахікардії використовують: 1) кордарон; 2) новокаїнамід; 3) вагусні проби; 4) соталол; 5) *усі відповіді правильні; 6) правильної відповіді немає.

69. Діагностичні критерії кардіогенно шоку: 1) Систолічний АТ при двох послідовних вимірювання нижче 110 мм рт.ст.; 2) підвищення діурезу; 3) суха шкіра; 4) усі відповіді правильні; 5) *правильної відповіді немає.

70. Невідкладна допомога при шлунково-кишковій кровотечі включає: 1) Суворий постільний режим і цілковитий спокій; 2) Голодування; 3) Міхур з льодом на живіт, ковтками пити крижану воду чи харчовий лід; 4) Відновлення об’єму циркулюючої крові; 5) *усі відповіді правильні; 6) правильної відповіді немає.