Добавил:
dipplus.com.ua Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1099384766_Basics of Ecological-Economics.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
08.02.2020
Размер:
674.82 Кб
Скачать

15

Магістеріум НаУКМА з екологічної науки та політики

Курс “Екологічна Економіка” (Ecological Economics)

ЕКОЛОГІЧНА ЕКОНОМІКА ЯК СУЧАСНА ІНТЕГРАЛЬНА НАУКА.

СІМЕЙНЕ ДЕРЕВО ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ЇЇ ЗАСАДНИЧІ ПРИНЦИПИ.

В.І. Вовк, к.Ф.-м.Н., доцент НаУкма Лекція 1. Історія економічної думки і витоки “екологічної економіки” Історичний контекст виникнення економічної науки

Поняття “економікс” в значенні наближеному до сучасного розуміння, тобто як економічна наука, виникло близько 1790 року, хоча його використання для означення мистецтва управління домашнім господарством почалося принаймні на 400 років раніше. Корисно спочатку розглянути історичний контекст, в якому виникла та еволюціонувала економічна наука як дисципліна.

1. Ще якихось триста-чотириста років тому філософи будували свої системи, що охоплювали природу космосу, суспільний устрій та моральний обов’язок індивіда. Наука виникла як поєднання такого системного мислення з емпіричним аналізом природного світу. Протягом століть дослідники продовжували працювати в рамках інтегрального підходу, що охоплював широку сферу знань (метафізику). Ньютон писав на теми релігії, моралі та фізики. Джон Лок зробив внесок у відродження давньогрецької ідеї атомів та розвиток медичних знань, але найбільше відомий роботами з моральної філософії та суспільного устрою. Тож економічна наука виникла у 18 ст. також в рамках цієї інтегральної / міждисциплінарної традиції.

2. В рамках релігійного мислення матеріальний добробут розглядався як одна з винагород за моральну поведінку. Однак після епохи Ренессансу дедалі більше поширювалася думка, що матеріальний добробут є не винагорода, а головна передумова моральної поведінки. В рамках модерного світогляду вважалося, що бідність та дефіцит породжують жадібність та війни, і в цілому перешкоджають людям вести моральне життя. Тож новий погляд полягав у тому, що моральний прогрес вимагає матеріального прогресу. Це означало радикальну зміну поглядів щодо моральності матеріалізму.

Таким чином, економічна наука виникла в епоху, коли індивідуальне прагнення матеріальних благ стало виправданим в суспільній свідомості, виходячи з припущення, що після забезпечення базових матеріальних потреб в їжі, житлі та одязі у людей будуть більш сприятливі умови для морального та суспільного удосконалення. Слід зазначити, що на сьогодні, матеріальний прогрес для більшості людей перетворився на самоціль, а його обгрунтування з позицій суспільної та індивідуальної моралі в основному міцно забуте.

3. На 18 ст. прийшовся початок розквіту природничої науки і її практичного впровадження у вигляді технологій. Індустріальна революція породила надію, що союз науки та технології призведе до панування над природою, започаткує епоху достатку і матеріального добробуту. Наукові і технологічні оптимісти припускали, що фундаментальних законів природи існує не так вже й багато, і що їх пізнання радикально зменшить залежність людей від природи. Зазначимо, що ідея про те, що науковий прогрес неминуче веде до контролю над природою та матеріального достатку, поширена і сьогодні.

Тож економічна думка розвинулася в контексті зазначених моральних, матеріальних та наукових поглядів, або вірувань, а також під впливом великих суспільних зрушень, таких як Американська і Французська революції, що сприяли бурхливому розвитку ринкових механізмів в практичній економіці. Коли економічна наука, що спочатку називалася “політична економія” еволюціонувала з моральної філософії у другій половині 18 ст. головне питання, що стояло перед нею було таке: яким чином індивідуальне прагнення досягти приватних інтересів впливає на досягнення більших суспільних цілей? Іншими словами, чи можуть особисті бажання людей та їх задоволення працювати на інтереси суспільства в цілому? Відповідь, що її дала класична економіка полягала в тому, що ринок срямовує індивідуальну поведінку, начебто “невидимою рукою”, до спільного добра, тобто суспільного блага.

Приблизно через сто років, у другій половині 18 ст., з біології та “історії природи” виникла формальна дисципліна “екологія”. Аналогічно до ранньої економічної науки, екологія переймалася питанням: як екологічні системи в цілому можуть працювати на спільне благо усіх біологічних видів, що їх складають? Тож на початку ці дві науки єднало схоже фундаментальне питання. Як ці дві, концептуально доповнюючі дисципліни, опинилися в сучасному гострому конфлікті, є частково предметом нашого розгляду.