Добавил:
dipplus.com.ua Написание контрольных, курсовых, дипломных работ, выполнение задач, тестов, бизнес-планов Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Підручник з МЕ

.pdf
Скачиваний:
33
Добавлен:
08.02.2020
Размер:
2.21 Mб
Скачать

ТЕМА 13. МІЖНАРОДНА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ

сили з промислово розвинутих країн до країн, що розвиваються; міграція з країн, що розвиваються, та постсоціалістичних країн до розвинутих.

12.Який тип міграції населення передбачає щоденні поїздки до місця за кордони країни:

а) постійна; б) тимчасова; в) сезонна; г) маятникова.

13.Валова міграція відображає:

а) різницю між потоками імміграції та еміграції; б) суму потоків еміграції та імміграції;

в) кількість мешканців держави, що залишили кордони країни та змінили її громадянство протягом року;

г) кількість громадян країни, які прибули з інших держав та отримали її громадянство та (або) право на тимчасове місце проживання протягом року.

14. Чиста міграція відображає:

а) різницю між потоками імміграції та еміграції; б) суму потоків еміграції та імміграції;

в) кількість мешканців держави, що залишили кордони країни та змінили її громадянство протягом року;

г) кількість громадян країни, які прибули з інших держав та отримали її громадянство та (або) право на тимчасове місце проживання протягом року.

15.Громадянин Сидорчук, який залишив Україну та отримав дозвіл на постійне місце проживання у Канаді, вважається:

а) у Канаді — емігрантом, а в Україні — іммігрантом; б) у Канаді — іммігрантом, а в Україні — емігрантом; в) туристом.

16.Відомо, що у 2009 р. з країни А емігрувало 5000 чол., а іммігрувало — 6000 чол. Визначте, чому дорівнювали у 2009 р. показники валової та чистої міграції у країні А:

261

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

а) валова міграція — 1000 чол., чиста міграція — 1000 чол.; б) валова міграція — 6000 чол., чиста міграція — 5000 чол.; в) валова міграція — 1000 чол., чиста міграція — 1000 чол.; г) валова міграція — 11000 чол., чиста міграція — 1000 чол.

17. Міжнародний ринок трудових ресурсів охоплює: а) національні ринки робочої сили;

б) національні ринки робочої сили та взаємозв’язки між ними; в) національні і регіональні ринки робочої сили; г) національні й регіональні ринки робочої сили та взаємозв’язки

між ними.

18. Традиційні центри імміграції — це:

а) Пакистан, Південна Корея, Тайвань, Японія; б) Кувейт, Південно-Африканська Республіка, Росія; в) Австралія, Німеччина, США; г) країни Латинської Америки.

19. Сучасні країни найбільшої імміграції:

а) Пакистан, Південна Корея, Тайвань, Японія; б) Кувейт, Південно-Африканська Республіка, Росія; в) Австралія, Німеччина, США; г) країни Латинської Америки.

20.Домінуючу частку сучасних міграційних потоків становлять: а) робітники; б) підприємці; в) службовці;

г) менеджери середньої ланки управління; д) менеджери вищої ланки управління.

21.Якщо необхідною умовою імміграції є отримання статусу біженця, то це:

а) сімейна міграція; б) економічна міграція;

в) гуманітарна міграція.

262

ТЕМА 13. МІЖНАРОДНА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ

22.Який з наведених наслідків міграції робочої сили є позитивним для окремої фірми:

а) розширення місткості внутрішнього ринку; б) омолодження нації;

в) економія коштів на освіту та перекваліфікацію робочої сили; г) оплата іноземної робочої сили за порівняно меншими ставка-

ми, зменшення витрат на виробництво продукції; д) спрощення структурних зрушень в економіці.

23.Визначте непрямий інструмент еміграційної політики держави: а) кваліфікаційні вимоги до суб’єктів трудової міграції; б) митна політика, що передбачає пільги для реемігрантів; в) лімітування видачі закордонних паспортів; г) заборона на виїзд певних категорій працівників;

д) встановлення термінів обов’язкової роботи в країні після отри-

мання освіти за державний кошт.

24. Визначте прямий інструмент еміграційної політики держави: а) надання пільг за валютними вкладами; б) митна політика, що передбачає пільги для реемігрантів;

в) заборона на виїзд певних категорій працівників; г) валютна та банківська політика, орієнтована на заохочення ва-

лютних переказів з-за кордону.

Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке — помилкове.

1.У країні в’їзду внаслідок трудової міграції рівень заробітної плати знижується.

2.У країні в’їзду внаслідок трудової міграції рівень заробітної плати підвищується.

3.Унаслідок трудової міграції підприємці країни в’їзду виграють.

4.Унаслідок трудової міграції підприємці країни в’їзду програють.

5.Унаслідок трудової міграції працівники країни в’їзду програють.

6.Унаслідок трудової міграції працівники країни в’їзду виграють.

7.Унаслідок трудової міграції працівники країни виїзду виграють.

8.Унаслідок трудової міграції працівники країни виїзду програ-

ють.

9.Унаслідок трудової міграції підприємці країни виїзду виграють.

263

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

10.Унаслідок трудової міграції підприємці країни виїзду програють.

11.Країна в’їзду в цілому програє внаслідок трудової міграції.

12.Країна виїзду в цілому виграє внаслідок трудової міграції.

13.Країна виїзду в цілому програє внаслідок трудової міграції.

14.Країна в’їзду в цілому виграє внаслідок трудової міграції.

Література до теми 13

1.Міжнародна економіка: підручник / за ред. В. М. Тарасевича. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — С. 99–106.

2.Миклашевская Н. А. Международная экономика: учебник / Н. А. Миклашевская, А. В. Холопов. — М.: МГУ им. М. В. Ломоносова: Дело и Сервис, 2000. — С. 108–116.

3.Одягайло Б. М. Міжнародна економіка: навч. посібник / Б. М. Одягайло. — 2-ге вид., випр. і доп. — К.: Знання, 2006. — С. 203–204.

4.Солонінко К. С. Міжнародна економіка: навч. посібник / К.С. Солонінко. К.: Кондор, 2008. — С. 217–227.

5.Світова економіка: підручник / А. С. Філіпенко, О. І. Рогач, О. І. Шнирков та ін. — 2-е вид., стереотип. — К.: Либідь, 2001. — С. 132–144.

264

ТЕМА 14.

ТЕОРІЇ ВАЛЮТНИХ КУРСІВ

Основні питання для вивчення

14.1. Поняття валюти та її види. Резервні валюти.

14.2. Валютний курс. Валютний паритет. Фактори, що впливають на валютний курс. Теорії валютного курсу.

14.3. Конвертування валют та його види. Режим валютного курсу.

14.4. Валютно-курсові проблеми монетарної політики у сучасних умовах.

14.1. Поняття валюти та її види. Резервні валюти

Валюта грошова одиниця країни з відкритою економікою, яка використовується для вимірювання величини вартості товарів.

Валюти або світовий грошовий матеріал можна класифікувати за певними ознаками і виділити основні відповідні види (табл. 14.1).

Країна, валюта якої є ключовою, резервною, має значні вигоди, переваги на світових ринках, у тому числі можливість здійснювати розрахунки за своїми зовнішніми зобов’язаннями власною валютою; покривати дефіцит платіжного балансу національною валютою шляхом автоматичного отримання зовнішніх запозичень.

Динаміка міжнародних накопичень валютних резервів свідчить про домінування американського долара як резервної валюти. Водночас, відбувається стрімке збільшення частки і ролі євро у формуванні валютних резервів світової банківської системи (табл. 14.2).

Для того, щоб національна валюта стала резервною, в даній країні повинні підтримуватися певні умови:

1. Валюта повинна бути вільно конвертованою і досить стабільною.

265

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

 

Таблиця 14.1

 

Види валют

 

 

Критерій

Види

класифікації

 

Емітентська

– національна валюта — грошова одиниця, що емітується

належність

національною банківською системою і використовується

 

у зовнішньоекономічних зв’язках і міжнародних розра-

 

хунках з іншими країнами;

 

– іноземна валюта — грошові знаки іноземних держав, а та-

 

кож кредитні і платіжні документи, виражені в іноземних

 

грошових одиницях;

 

– колективна (наднаціональна) валюта — умовна розра-

 

хункова одиниця, яка не має матеріальної форми (існує

 

у вигляді не монет, банкнот, а проводок за банківськими

 

рахунками), не має власної вартісної основи (її ціна, або

 

курс розраховується на базі валютного кошика країн-

 

засновників), не має кінцевого кредитора (банківської

 

установи, яка зобов’язується підтримувати курс у певних

 

межах за допомогою валютних інтервенцій), функціонує

 

на основі міждержавних угод і не підпорядкована законо-

 

давству жодної держави окремо:

 

1) СДР — Спеціальні права запозичення (англ. sресіаl

 

drawing rights) — міжнародні платіжні і резервні засо-

 

би, що випускаються Міжнародним валютним фондом

 

(МВФ) і використовуються для безготівкових міжна-

 

родних розрахунків шляхом записів на спеціальних ра-

 

хунках і як розрахункова одиниця МВФ. СДР виконує

 

ряд функцій світових грошей по регулюванню платіж-

 

них балансів, поповненню офіційних валютних резервів,

 

порівнянню вартості національних валют;

 

2) арабський розрахунковий динар, андське песо, пере-

 

водний рубль тощо;

 

– регіональна валюта — самостійна єдина валюта у межах

 

інтеграційного утворення (євро в межах Європейського

 

валютного союзу);

 

– євровалюта — конвертована валюта будь-якої країни, пе-

 

реведена на рахунки іноземних банків та використовуєть-

 

ся ними для операцій у всіх країнах, включаючи країну

 

емітента цієї валюти (євродолар тощо)

 

 

266

 

 

ТЕМА 14. ТЕОРІЇ ВАЛЮТНИХ КУРСІВ

 

 

Продовження табл. 14.1

Режим викорис-

– вільно конвертована валюта — національна валюта,

тання

 

яка використовується резидентами та нерезидентами

 

 

країни за всіма видами операцій за відсутності будь-

 

 

яких законодавчих обмежень на здійснення валютних

 

 

угод і реалізується на головних світових валютних

 

 

ринках;

 

 

– частково конвертована валюта — національна валюта

 

 

країн, де існують обмеження та / або спеціальні узго-

 

 

джувальні процедури на обмін валют за окремими ви-

 

 

дами операцій, суб’єктами валютних угод або зонами;

 

 

– неконвертована валюта — це національна валюта, що

 

 

функціонує в межах однієї країни і не підлягає обміну

 

 

на інші іноземні валюти

Функціональна

– валюта ціни (валюта операції) — грошова одиниця, в

роль

 

якій виражена ціна товару в зовнішньоторговельному

 

 

контракті або встановлюється сума наданого міжнарод-

 

 

ного кредиту (зазвичай вільно конвертовані валюти);

 

 

– валюта платежу — валюта, в якій відбувається фак-

 

 

тична оплата товару в зовнішньоторговельній операції

 

 

або погашення міжнародного кредиту (може виступа-

 

 

ти будь-яка валюта, узгоджена між контрагентами);

 

 

– валюта кредиту — грошова одиниця, в якій надаються

 

 

експортні кредити;

 

 

– валюта клірингу — використовується при здійсненні

 

 

міжурядових угод при обов’язковому заліку зустріч-

 

 

них вимог і зобов’язань, які виникають з вартісної

 

 

рівності товарних постачань і послуг, що надаються

 

 

(кліринг);

 

 

– валюта векселя — грошова одиниця, в якій виставле-

 

 

ний вексель. Зазвичай у внутрішньому обороті век-

 

 

селя виставляють у валюті країни, а в міжнародному

 

 

обороті — у валюті країни-боржника, кредитора або

 

 

третьої країни

Характер

засто-

– дорогоцінні метали (за винятком ювелірних виро-

сування

у ва-

бів) — золото, срібло, платина;

лютній практиці

– природне дорогоцінне каміння;

 

 

– грошові кошти у вигляді законних платіжних засобів

 

 

(готівки) чи депозитів тієї чи іншої країни, які можуть

 

 

слугувати міжнародними засобами обігу чи платежу;

 

 

 

267

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

Продовження табл. 14.1

платіжні документи, які виражені у тій чи іншій національній валюті та застосовуються у міжнародних розрахунках (чеки, векселі, сертифікати, акредитиви тощо);

фондові цінності, які виражені у тій чи іншій національній валюті та використовуються у міжнародних операціях (акції, облігації)

Зовнішня (мате- – металеві валютні кошти (монетарне золото); ріальна) форма – неметалеві валютні кошти (паперові, кредитні)

Ступінь стійкос- – сильна або тверда валюта; ті щодо власного – слабка або м’яка валюта номіналу та курсу інших валют

Можливість ре- – резервна (ключова) валюта — вільно конвертована зервування (навалюта, яка використовується для формування зогромадження) лотовалютних резервів світової банківської системи, проведення міжнародної та національної валютної політики та приймається МВФ для погашення кредитів і сплати процентів (долар США, євро, англійський фунт

стерлінгів, японська йєна, СДР)

Таблиця 14.2

Міжнародні накопичення валютних резервів, %*

Валюта

1995

1997

1999

2001

2003

2005

2007

2008

2009

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

USD

59.0%

65.2%

70.9%

70.7%

65.8%

66.4%

64.0%

64.0%

62.2%

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

EUR

-

-

17.9%

19.8%

25.3%

24.3%

26.5%

26.5%

27.3%

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

DEM

15.8%

14.5%

-

-

-

-

-

-

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

GBP

2.1%

2.6%

2.9%

2.7%

2.6%

3.6%

4.1%

4.1%

4.3%

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

YEN

6.8%

5.8%

6.4%

5.2%

4.1%

3.7%

2.9%

3.3%

3%

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

FRF

2.4%

1.4%

-

-

-

-

-

-

-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

CHF

0.3%

0.4%

0.2%

0.3%

0.2%

0.1%

0.2%

0.1%

0.1%

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Інші

13.6%

10.2%

1.6%

1.2%

1.9%

1.9%

1.8%

2.0%

3%

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*IMF: Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves (1995–1999, 2006–2009).

268

ТЕМА 14. ТЕОРІЇ ВАЛЮТНИХ КУРСІВ

2.Країна повинна мати розвинену мережу кредитно-фінансових установ (у тому числі за кордоном), організований ємний ринок капіталів, валютний ринок, вільний ринок золота.

3.У організаційно-інституційному відношенні необхідною умовою є впровадження національної валюти у міжнародний обіг через державні інститути (центральні банки) та міжнародні кредитнофінансові організації (МВФ, МБРР тощо).

4.Повинен діяти певний правовий режим функціонування та використання цієї валюти у даній країні та на світових ринках.

5.Країна повинна посідати стійкі позиції у світовому виробництві, на світових ринках, мати значні золотовалютні резерви.

6.Країна ключової, резервної валюти повинна виконувати певні зобов’язання перед іншими державами, в тому числі: подолання або скорочення дефіциту платіжного балансу; проведення політики збалансування зовнішніх зобов’язань та офіційних валютних резервів; підтримка стабільності валюти; не вдаватися до валютних та торговельних обмежень..

Під терміном «вільно конвертована валюта» часто розуміють валюту, прийняту для розрахунків у міжнародній банківській системі CLS (Continuous Linked Settlement) — системі безперервних взаєморозрахунків, що діє в межах СВІФТ (SWIFT). Таких валют на травень 2008 р. нараховувалося сімнадцять: євро, долар США, британський фунт, японська йєна, канадський долар, австралійський долар, гонконгський долар, південнокорейська вона, шведська крона, датська крона, норвезька крона, сінгапурський долар, новозеландський долар, південноафриканський ранд, швейцарський франк, ізраїльський шекель і мексиканський песо.

Функції валюти:

1.Інструмент обслуговування міжнародних економічних відносин, міжнародний платіжно-купівельний засіб.

2.Інтернаціональна міра вартості, цінності товарів.

3.Міра вартості, цінності національних грошових одиниць.

269

МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА

14.2. Валютний курс. Валютний паритет. Фактори, що впливають на валютний курс. Теорії валютного курсу

Валютний курс вартість валюти однієї країни (групи країн), виражена у валюті іншої країни (групи країн).

Функції валютного курсу:

1.Опосередковує обмін валютами при проведенні зовнішньоекономічних операцій.

2.Подолання національної обмеженості тієї чи іншої грошової одиниці, перетворення її локальної цінності в інтернаціональну.

3.Слугує основою співставлення умов та результатів суспільного відтворення національних господарств (продуктивність праці, витрати виробництва і рівень заробітної плати, темпи економічного зростання, стан торговельного та платіжного балансу тощо).

4.Корегування механізму розподілу світового продукту та світових доходів між країнами.

5.Сприяє періодичній переоцінці валютних активів і золотовалютних резервів світової банківської системи.

Котирування валют — це встановлення (фіксація) державними (національними) або найкрупнішими комерційними банками валютних курсів на основі існуючих ринкових механізмів, законів, норм, правил, що діють у країні.

У сучасних умовах використовуються три способи або методи котирування (табл. 14.3). Найбільш поширеним є пряме (цінове) котирування, яке застосовується і в Україні.

Виділяють два різновиди котирування: офіційне та ринкове (біржове).

Офіційне котирування здійснюється уповноваженими державними інститутами, публікується у періодичних виданнях та використовується як довідкова інформація на певну дату.

Ринковий валютний курс встановлюється у повсякденному обороті на валютному ринку, на валютній біржі. Ринкові валютні курси більш динамічні і тому спостерігається розбіжність (курсовий перекіс) між ними та офіційними курсами.

Номінальний валютний курс — пропорція обміну валют двох країн (групи країн).

270