
- •Лекція 1
- •2. Механіка. Основна задача механіки. Фізичні моделі у механіці (матеріальна точка, абсолютно тверде тіло).
- •3. Поступальний рух матеріальної точки (система відліку, радіус-вектор, траєкторія, шлях, переміщення). Кінематичні рівняння поступального руху. Швидкість, прискорення та його складові.
- •4. Швидкість, прискорення та його складові
- •Зв’язок лінійних та кутових параметрів руху. Кінематичні рівняння обертального руху.
- •Закони Ньютона
- •Лекція 3. Робота. Енергія. Потужність
- •Р обота при обертальному русі.
- •Закони збереження енергії в механіці
- •Потужність
- •Лекція 04 Електростатичне поле та його характеристики
- •1. Електричний заряд. Закон збереження електричного заряду замкненої системи
- •2. Закон Кулона
- •3. Електростатичне поле та його напруженість. Лінії напруженості поля
- •4. Робота сил електростатичного поля по переміщенню точкового заряду
- •5. Потенціал електростатичного поля
- •6. Різниця потенціалів. Принцип суперпозиції електростатичних полів
- •7. Еквіпотенциальні поверхні
- •Лекція 05 Теорема Остроградського-Гаусса
- •Теорема Остроградського-Гауса для електростатичного поля у вакуумі
- •1. Поле рівномірно зарядженої нескінченної площини
- •2. Поле рівномірно зарядженої сферичної поверхні
- •3. Поле об'ємно зарядженої кулі
- •4. Поле рівномірно зарядженого нескінченного циліндра (нитки)
- •Лекція 06 Діелектрики в електричному полі
- •2. Поляризація діелектриків. Вектор поляризації
- •3. Лінії електричного зміщення і потік електричного зміщення.
- •Потік електричного зміщення для замкненої поверхні
- •4. Теорема Остроградського-Гаусса для електростатичного поля в діелектриці
- •5. Сегнетоелектрики, їх властивості та використання
- •Лекція 07 Провідники в електричному полі
- •Електростатична індукція
- •Електрична ємність відокремленого (самотнього) провідника
- •Конденсатори, їх типи та ємність
- •Сторонні сили. Електрорушійна сила і напруга
- •Закон Ома
- •Опір і провідність провідників
- •Робота та потужність електричного струму
- •Закон Джоуля–Ленца
- •Правила Кірхгофа для розгалужених кіл
- •Під час розрахунку складних кіл із застосуванням правил Кірхгофа необхідно:
- •Лекція 09. Магнітне поле постійного струму Загальний опис магнітного поля
- •2. Потік вектора магнітної індукції. Теорема Остроградського-Гаусса для поля в
- •Магнітний потік крізь довільну поверхню s
- •3. Закон Біо-Савара-Лапласа та приклади його застосування (визначення індукції магнітного поля прямолінійного провідника зі струмом і магнітне поле в центрі кругового струму)
- •4. Теорема про циркуляцію векторів магнітної індукції та напруженості магнітного поля
- •Лекція 10 Дія магнітного поля на рухомі заряди
- •1. Магнітне поле рухомого заряду
- •2. Дія магнітного поля на рухомий заряд. Сила Лоренца
- •3. Рух зарядженої частинки в магнітному полі
- •4. Формула Ампера
- •Робота по переміщенню контуру із струмом. Робота dА сил Ампера при даному переміщенні контуру (рис. 10.7) дорівнює сумі робіт по переміщенню провідників авс (dА1) і cda (dА2), тобто
- •Лекція 11 Магнітне поле в речовині
- •1. Магнітний момент електрона і атома
- •2. Типи магнетиків
- •Намагніченість. Магнітне поле в речовині Намагніченість – це фізична величина, яка визначається магнітним моментом одиниці об'єму магнетика:
- •Феромагнетики та їх властивості Феромагнетики
- •Е.Р.С. Індукції в нерухомих провідниках.
- •Самоіндукція
- •Індуктивність нескінченно довгого соленоїда. Соленоїд – це згорнутий в спіраль ізольований провідник, по якому протікає електричний струм. Повний магнітний потік соленоїда (потокозчеплення)
- •2. Механічні вільні гармонічні коливання, їх диференціальне рівняння та розв'язок
- •3. Енергія гармонічних коливань
- •Кінетична енергія
- •4. Електричний коливальний контур. Диференціальне рівняння власних електричних коливань та його розв'язок
- •Додавання гармонічних коливань
- •1. Метод векторних діаграм
- •2. Додавання гармонічних коливань одного напрямку
- •3. Биття
- •4. Додавання взаємно перпендикулярних гармонічних коливань. Поняття про фігури Ліссажу
- •Лекція 14 Згасаючі коливання
- •1. Згасаючі механічні коливання
- •2. Диференціальне рівняння вільних згасаючих коливань лінійної системи
- •Вимушені коливання
- •Електричні коливання. Електричний коливальний контур Згідно з законом Ома
- •Лекція 15 Вимушені коливання
- •1. Вимушені механічні коливання, диференціальне рівняння і його розв'язок. Характеристики вимушених коливань (частота, амплітуда, фаза)
- •3. Вимушені електромагнітні коливання, диференціальне рівняння і його розв'язок і характеристики
- •4. Електричний резонанс і його використання в техніці
- •Резонанс напруг – це явище різкого зростання амплітуди сили струму в контурі при збігу циклічної частоти зовнішньої змінної напруги з власною частотою 0 коливального контура.
4. Швидкість, прискорення та його складові
Для
характеристики руху МТ існує векторна
величина – швидкість. Швидкість
визначається
як бистрота зміни переміщення МТ.
Середня
швидкість
–
це відношення приросту Δr радіуса-вектора
МТ до проміжку часу Δt
(5)
Напрям вектора середньої швидкості співпадає з напрямом вектора Δr.
Миттєва швидкість – це векторна величина, яка дорівнює похідній від радіус-вектора МТ за часом і напрямлений по дотичній до траєкторії у напрямі руху, (рис.4.1)
(6)
У декартових координатах можна виразити через проекції на координатні осі
(7)
де
Рис.4.1
У загальному випадку довжина шляху, який проходить МТ за проміжок часу від t1 до t2 визначається
(8)
Прискорення
.
У випадку нерівномірного руху важливо
знати, як швидко змінюється швидкість
з часом. Фізичною величиною (ФВ), що
характеризує бистроту зміни швидкості
по модулю і напряму є прискорення
.
Середнє
прискорення
нерівномірного руху в інтервалі від t
до Δt є векторна ФВ рівна відношенню
зміни швидкості Δv до інтервалу часу Δt
(9)
Миттєве прискорення (прискорення) МТ в момент часу t є границя середнього прискорення, тобто перша похідна від швидкості по часу або друга похідна від переміщення по часу
(10)
У декартових координатах можна виразити через проекції на координатні осі
(11)
де
При прямолінійному русі напрям співпадає з напрямом .
Складові прискорення.
При криволінійному русі напрям не співпадає з напрямом рис.4.2 .
Рис.4.2
З’являються дві складові прискорення.
Тангенціальна
складова прискорення
,
яка дорівнює першій похідній від
швидкості по часу і характеризує зміну
швидкості по модулю.
(12)
Складова
називається нормальною
складовою
прискорення.
Вона направлена перепендикулярно
дотичній до центру кривизни до траєкторії
та характеризує бистроту зміну вектора
швидкості за часΔt за напрямом.
Повне прискорення МТ (тіла) є геометрична сума тангенціальної та нормальної складових прискорення
(13)
Обертальний рух твердого тіла навколо нерухомої осі. Кінематика обертального руху та його характеристики (вектор кута повороту, кутові швидкість та прискорення). Кінематичне рівняння обертального руху. Зв’язок лінійних та кутових параметрів руху.
Розглянемо тверде тіло (ТТ), яке обертається навколо нерухомої осі. Тоді окремі точки цього тіла описуватимуть кола різних радіусів, центри котрих лежатимуть на осі обертання. Нехай деяка точка рухається по колу радіусом R, рис 6.1
Рис.6.1
Її
положення через проміжок часу Δt
задамо кутом Δφ. Елементарні кути
повороту розглядаються як вектори.
Модуль вектора
дорівнює куту повороту
а його напрям співпадає з напрямом
поступального руху гвинта, головка
якого обертається в напрямі руху точки
по колу (правило правого гвинта). Тоді
кутова швидкість
це векторна величина рівна першій
похідній від кута повороту за часом
(14)
-
це псевдовектор
або аксіальний
вектор. Його напрям зв’язують
з напрямом обертання. Такі вектори не
мають певних точок прикладання і можуть
відкладатися із будь-якої точки на осі
обертання. Вектор
направлений вздовж осі обертання по
правилу правого гвинта (рис.6.1). Розмірність
[ω]=рад/с. Якщо ω=соnst,
обертання рівномірне і його можна
характеризувати періодом обертання
Т – часом, за який МТ здійснює один
повний оберт, тобто повертається на кут
2π . Тому
(15)
Кількість повних обертів, які здіснюються тілом при рівномірному русі його по колу, за одиницю часу називають частотою обертання
(16)
звідки
(17)
Кутове прискорення – це векторна величина рівна першій похідній від кутової швидкості за часом
(18)
Вектор кутового прискорення наравлений вздовж осі обертання в сторону елементарного приросту кутової швидкості рис.6.2 а. Для прискореного руху має нарям , а для сповільненого руху – протилежний йому , рис.6.2.б.
а. б.
Рис.6.2