- •Від авторів
- •Перший семестр. Західноєвропейські композитори Заняття № 1 Музика як вид мистецтва. Музика і танець. Виникнення музики.
- •Заняття № 2. Огляд музичної культури західноєвропейських країн до 16 століття.
- •1. Античність.
- •2. Середньовіччя
- •3. Епоха Відродження (французькою - ренесанс).
- •Заняття № 3. Музична культура епохи бароко. А. Вівальді. Г. Гендель.
- •Антоніо Вівальді
- •Георг Фрідріх Гендель
- •Заняття № 4 Іоган Себастіан Бах
- •Токата і фуга для органу ре мінор.
- •Йозеф Гайдн
- •Заняття № 6 Вольфганг Амадей Моцарт
- •Заняття № 7. Огляд творчості Людвіга ван Бетховена.
- •«Місячна» соната, 1 частина.
- •5 Симфонія, 1 частина
- •«Егмонт»
- •Заняття № 8. Романтизм в музиці. Ф. Шуберт. Ф Мендельсон
- •Франц Шуберт
- •Фелікс Мендельсон-Бартольді
- •Музика до спектаклю «Сон в літню ніч» на сюжет одноіменної комедії Шекспіра.
- •Заняття № 9. Творчість р. Шумана, ф. Шопена. Роберт Шуман
- •Фрідерік Франтішек Шопен
- •Мазурки Шопена.
- •Полонези
- •Заняття № 10. Творчість ф. Ліста, г. Берліоза Ференц Ліст
- •Угорська рапсодія № 2.
- •Гектор Берліоз
- •Заняття № 11 Західноєвропейський музичний театр в 19 столітті. Творчість Дж. Россіні.
- •Джоаккіно Россіні
- •Опера «Севільський цирюльник»
- •Опера «Вільгельм Телль» (1829)
- •Заняття № 12 Творчість Джузеппе Верді
- •Заняття № 13 Французький балет у 19 столітті. Творчість а. Адана, л. Деліба.
- •Адольф Адан
- •Заняття № 14 Французька опера в 19 столітті. Ш. Гуно. Ж. Бизе.
- •Шарль Гуно
- •Жорж Бізе
- •Опера «Кармен»
- •Заняття № 15
- •Музика до драми г.Ібсена «Пер Гюнт»
- •Заняття № 16 Огляд нових музичних напрямків кінця 19 – першої половини 20 століття та творчості їх представників
- •Заняття № 17 Залік. Перевірка ключових знань з музичної літератури.
- •Основні етапи розвитку музичної культури:
- •Заняття № 2 Розвиток російської музичної культури xviiі ст.
- •Заняття № 3 Розвиток російської музичної культури в першій половині XIX ст.
- •Творчість м.І. Глінки (1804 – 1857 )
- •Заняття № 4 Творчість о.С. Даргомижського (1813 - 1869)
- •Заняття № 5 Розвиток музичної культури Росії у II половині XIX ст. «Могутня кучка». Творчість о.П. Бородіна.
- •Мілій Олексійович Балакірєв (1836 – 1910).
- •Олександр Порфір’євич Бородін (1833-1887).
- •Заняття № 6 Творчість м.П. Мусоргського (1839 - 1881)
- •Заняття № 7 Творчість м.А. Римського-Корсакова (1844 – 1908)
- •Заняття № 8
- •Музична культура Росії останньої третини XIX ст.
- •Життєвий та творчий шлях п.І. Чайковського (1840 - 1893)
- •Заняття № 9 Жанр балету в творчості п. Чайковського
- •Заняття № 10 Бєляївський гурток. Творчість а. Лядова та о. Глазунова.
- •Заняття № 11 Жанр балету в творчості о. Глазунова
- •Заняття № 12 Розвиток музичної культури Росії на початку хх ст. Творчий доробок с. Рахманінова, о. Скрябіна, м. Метнера
- •Заняття № 13 Жанр балету в творчості і. Стравінського
- •Заняття № 14. Творчість с.С. Прокоф’єва (1891 - 1953)
- •Заняття № 15 Творчість д. Шостаковича (1906 - 1975)
- •Заняття № 16. Творчість Арама Хачатуряна (1903 - 1978)
- •Заняття № 17 Творчість композиторів другої половини хх ст. Творчість г. Свиридова
- •Заняття № 18 Музичний театр р. Щедріна
- •Заняття № 19 Творчість с. Слонимського, л. Дичко, а. Шнітке, є. Станюковича та м. Скорика
- •Рекомендована література Перший семестр
- •Другий семестр
Заняття № 17 Творчість композиторів другої половини хх ст. Творчість г. Свиридова
ІІ половина ХХ ст. уявляє собою яркий калейдоскоп художніх стилів, напрямків. Єдиного стиля у мистецтві ХХ ст. немає. Відчувається великий вплив технічного прогресу; тенденція до злиття різних видів мистецтва, жанрів. Але при цьому постійно зростає інтерес до фольклору, як свого, так і інших народів, Відроджуються старовинні музичні жанри, творчість митців далеких часів.
Свиридов Георгій Васильович (1915-1998 рр.). російський композитор, піаніст, музично-громадський діяч. Його музика стала класикою ХХ ст. завдяки її гармонічності, глибоким та природним зв’язкам з багатьма традиціями російської музичної культури.
Народився 16.12.1915 р. у м. Фатеж Курської губернії у родині поштового робітника та сільської вчительки. Батьки композитора вийшли з селян близьких до м. Фатежа сіл. Дитинство майбутнього композитора проходить у поєднанні народної та церковної музики (хлопчик співав у церковному хорі). Під час громадянської війни (1919 р.) загинув його батько. Родина переїздить до м. Курськ. Освіта – Ленінградський музичний технікум та Ленінградська консерваторія (клас Д. Шостаковича).
На початку творчого шляху Г.Свиридов пише інструментальну музику (симфонія, фортепіанний Концерт, камерні ансамблі, 2 сонати, 2 кантати, Дитячий альбом для фортепіано), оперету. Але поступово головним жанром стає хорова музика, а саме вокальна циклічна поема. Основна тема, яка пронизує всі твори – Поет та Батьківщина – пройшла через всю творчість композитора. Звертається до поезії багатьох митців (В. Маяковський, О. Блок, А. Ісаакян, Ф. Тютчев, В. Шекспір, М. Некрасов, Ф. Сологуб, О. Твардовський, П. Беранже). Але улюблені – О. Пушкін та С. Єсенін. Центральне місце у творчому доробку композитора займають вокально-симфонічні та вокальні твори. Це кантати «Деревянная Русь», «Курские песни», «Лапотный мужик», «Страна отців», «Поема памяти С. Есенина», «Петербурские песни», «Снег идёт». Крім цього він автор фортепіанного тріо, значної кількості інструментальних і оркестрових творів, музичної комедії «Вогники», музики до театральних постанов та кінофільмів («Время, вперед!», «Метель», «Русский лес»). Його творчість отримала велике визнання . Г.Свиридову присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, народного артиста СРСР. Він лауреат Ленінської і Державної премій. Композитора неодноразово вибирали до складу правління Союзу композиторів СРСР, був депутатом Верховної Ради РСФСР.
Твори композитора (хорові та вокальні) досить часто звучать у концертах, він улюблений композитор багатьох виконавців. Хорове мистецтво Г.Свиридова спирається на джерела, які поєднують російський фольклор, духові православні співи, а також музичну мову XX століття - революційні пісні, марші, інтонації ораторської мови. Саме його знахідки надалі продовжили талановиті композитори XX сторіччя – В. Гаврилін, В. Торміс, Ю. Буцько, К. Волков, О.Холмінов та інші.
«Музыка Свиридова – драгоценная часть нашего духовного мира. Она глубоко почвенна. Не национальный костюм, а народный дух является ее сущностью. И как это бывает с произведениями такого рода, где глубинная почвенность сплетается с высокой мыслью огромным чувством, они перерастают национальные рамки и становятся общечеловеческим достоянием», - В.Рубін.
