Мілій Олексійович Балакірєв (1836 – 1910).

Видатний композитор, блискучий піаніст, диригент, збирач народних пісень, суспільно-музичний діяч, організатор «Могутньої кучки». Продовжив традиції М.Глінки, з яким зустрівся у 1856 році. Багато мандрував, записував та опрацьовував фольклор різних народів Росії, особливо Закавказзя, розвивав сучасну програмну романтичну музику, боровся за прогресивну демократичну музичну культуру. У 1862 році разом з Г.Ломакіним заснував Безкоштовну музичну школу. Мав складності життєвого та творчого шляху. Поховано в Петербурзі.

«Ісламей» - 1869 р. Східна фантазія для фортепіано. Одночастинний твір. Сонатна форма.

«…Не будь Балакирева, судьбы русской музыки были бы совершенно другие…», - В.Стасов.

Олександр Порфір’євич Бородін (1833-1887).

Талановитий композитор, вчений-хімік, музично-громадський діяч, член «Могутньої кучки». Засновник класичної російської симфонії і квартету, епічної історико-героїчної опери. О.Бородін – композитор-демократ. Продовжуючи глінківські традиції, орієнтувався на класичні жанри і форми, спирався на національну музику (фольклор), перетворював досягнення сучасного європейського музичного мистецтва. Творчий доробок: опера «Князь Ігор», 3 симфонії, 16 романсів, музична картина «В Середній Азії», 2 квартети, секстет, фортепіанний квінтет, «Маленька сюїта» для фортепіано. Основні теми та образи творчості – історія Русі, богатирський дух народу, м’яка лірика, добрий гумор.

Життєвий шлях композитора. Народився у Петербурзі. З дитячих років отримував приватні заняття з фортепіано, флейти, віолончелі. Перші твори – для фортепіано, струнних. Цікавість до хімії. 1850-1856рр. – період навчання у Петербурзькій Медико-хірургічній академії. Лабораторія вченого М.Зініна. Паралельно займається музикою, захоплюється літературою, філософією.

1859 -1862 рр. – час перебування за кордоном для наукових робіт (Німеччина, Франція, Італія). Захист докторської дисертації. Знайомство з музичною культурою цих країн. Відвідування оперних театрів, концертів. Поява нових музичних творів. Знайомство з піаністкою К.Протопоповою, майбутньою дружиною.

1862 р. – повернення до Росії. Професор академії. Знайомство з М.Балакірєвим. Робота над першою симфонією, успіх її виконання. Робота над романсами. Задум опери.

1869 р. – початок роботи над оперою «Князь Ігор». Робота над другою симфонією. Наукова, організаторська, просвітницька діяльність композитора. «Кроме остальных своих дарований, научных (как профессора химии) и художественных, Бородин обладал также значительным дарованием писательским», -відзначав критик М.Кашкін.

Останній період творчості композитора відзначається роботою над квартетами, фортепіанними та вокальними творами, симфонічною картиною «У Середній Азії». 1885-86 рр. – поїздка до Бельгії. Знайомство і подальші дружні відношення з Ф.Лістом. Спілкування з О.Глазуновим, А.Лядовим. Задуми щодо нової симфонії, романсів. Поховано у Петербурзі.

Опера «Князь Ігор». Створена за мотивами давньоруського епосу «Слово о полку Ігореві». Сюжет запропонував В.Стасов у 1869 році. Робота над оперою тягнулась на протязі 18 років, але повністю була завершена після смерті композитора у 1890 році М.Римським-Корсаковим та О.Глазуновим.

Головні герої твору : князь Ігор, його дружина Ярославна, син Володимир Ігорович, брат дружини – князь Галицький, хан Кончак, його дочка – Кончаковна, руські воїни, військо хана.

Будова опери – пролог та 4 дії.

Пролог – військо князя Ігоря збирається у похід проти половців, але сонячне затемнення віщує негаразди. Князь Ігор та військо ідуть у похід і вірять у свою перемогу.

1 дія – Путивль. Князь Галицький мріє про владу. В тяжку хвилину Ярославна сама захищає місто.

2 , 3 дії – у половецькому стані. Кохання дітей ворогів. Побіг князя Ігоря.

4 дія – Путивль. Повернення князя Ігоря. Надія на майбутні перемоги народу.

Драматургія опери будується на протиставленні двох образних сфер : руського народу та половців. Епічна драматургія дає можливість розкрити історичні події повільно, яскраво, з великими хоровими та танцювальними сценами. Найбільшу популярність отримали «Половецькі танці» з 2 дії опери. Основна ідея твору – патріотична. Прем’єра опери відбулась у Петербурзі 4листопада 1890 року.

Симфонія № 2 «Богатирська». Це найвідоміший симфонічний твір композитора. Робота над симфонією тривала з 1869 по 1876 роки. Назву «Богатирська» дав критик В.Стасов. Тональність сі мінор. Будова – чотири частини. Це зразок епіко-ліричного симфонізму. Програмність твору подано в тлумаченні В.Стасова :

1 частина – збір богатирів (сі мінор, сонатна форма);

2 частина – жарти богатирів (фа мажор, скерцо, складна 3-х частинна форма);

3частина – пісня Бояна (ре бемоль мажор, сонатна форма);

4 частина – свято богатирів (сі мажор, сонатна форма ).

«Талант Бородина равно могуч и поразителен как в симфонии, так и в опере, и в романсе», - писав критик В. Стасов.

«…Это был подлинный богатырь в искусстве, и его имя будет жить в потомстве наряду с лучшими представителями русской музыкальной школы», - відзначав критик М.Кашкін.