
- •Від авторів
- •Перший семестр. Західноєвропейські композитори Заняття № 1 Музика як вид мистецтва. Музика і танець. Виникнення музики.
- •Заняття № 2. Огляд музичної культури західноєвропейських країн до 16 століття.
- •1. Античність.
- •2. Середньовіччя
- •3. Епоха Відродження (французькою - ренесанс).
- •Заняття № 3. Музична культура епохи бароко. А. Вівальді. Г. Гендель.
- •Антоніо Вівальді
- •Георг Фрідріх Гендель
- •Заняття № 4 Іоган Себастіан Бах
- •Токата і фуга для органу ре мінор.
- •Йозеф Гайдн
- •Заняття № 6 Вольфганг Амадей Моцарт
- •Заняття № 7. Огляд творчості Людвіга ван Бетховена.
- •«Місячна» соната, 1 частина.
- •5 Симфонія, 1 частина
- •«Егмонт»
- •Заняття № 8. Романтизм в музиці. Ф. Шуберт. Ф Мендельсон
- •Франц Шуберт
- •Фелікс Мендельсон-Бартольді
- •Музика до спектаклю «Сон в літню ніч» на сюжет одноіменної комедії Шекспіра.
- •Заняття № 9. Творчість р. Шумана, ф. Шопена. Роберт Шуман
- •Фрідерік Франтішек Шопен
- •Мазурки Шопена.
- •Полонези
- •Заняття № 10. Творчість ф. Ліста, г. Берліоза Ференц Ліст
- •Угорська рапсодія № 2.
- •Гектор Берліоз
- •Заняття № 11 Західноєвропейський музичний театр в 19 столітті. Творчість Дж. Россіні.
- •Джоаккіно Россіні
- •Опера «Севільський цирюльник»
- •Опера «Вільгельм Телль» (1829)
- •Заняття № 12 Творчість Джузеппе Верді
- •Заняття № 13 Французький балет у 19 столітті. Творчість а. Адана, л. Деліба.
- •Адольф Адан
- •Заняття № 14 Французька опера в 19 столітті. Ш. Гуно. Ж. Бизе.
- •Шарль Гуно
- •Жорж Бізе
- •Опера «Кармен»
- •Заняття № 15
- •Музика до драми г.Ібсена «Пер Гюнт»
- •Заняття № 16 Огляд нових музичних напрямків кінця 19 – першої половини 20 століття та творчості їх представників
- •Заняття № 17 Залік. Перевірка ключових знань з музичної літератури.
- •Основні етапи розвитку музичної культури:
- •Заняття № 2 Розвиток російської музичної культури xviiі ст.
- •Заняття № 3 Розвиток російської музичної культури в першій половині XIX ст.
- •Творчість м.І. Глінки (1804 – 1857 )
- •Заняття № 4 Творчість о.С. Даргомижського (1813 - 1869)
- •Заняття № 5 Розвиток музичної культури Росії у II половині XIX ст. «Могутня кучка». Творчість о.П. Бородіна.
- •Мілій Олексійович Балакірєв (1836 – 1910).
- •Олександр Порфір’євич Бородін (1833-1887).
- •Заняття № 6 Творчість м.П. Мусоргського (1839 - 1881)
- •Заняття № 7 Творчість м.А. Римського-Корсакова (1844 – 1908)
- •Заняття № 8
- •Музична культура Росії останньої третини XIX ст.
- •Життєвий та творчий шлях п.І. Чайковського (1840 - 1893)
- •Заняття № 9 Жанр балету в творчості п. Чайковського
- •Заняття № 10 Бєляївський гурток. Творчість а. Лядова та о. Глазунова.
- •Заняття № 11 Жанр балету в творчості о. Глазунова
- •Заняття № 12 Розвиток музичної культури Росії на початку хх ст. Творчий доробок с. Рахманінова, о. Скрябіна, м. Метнера
- •Заняття № 13 Жанр балету в творчості і. Стравінського
- •Заняття № 14. Творчість с.С. Прокоф’єва (1891 - 1953)
- •Заняття № 15 Творчість д. Шостаковича (1906 - 1975)
- •Заняття № 16. Творчість Арама Хачатуряна (1903 - 1978)
- •Заняття № 17 Творчість композиторів другої половини хх ст. Творчість г. Свиридова
- •Заняття № 18 Музичний театр р. Щедріна
- •Заняття № 19 Творчість с. Слонимського, л. Дичко, а. Шнітке, є. Станюковича та м. Скорика
- •Рекомендована література Перший семестр
- •Другий семестр
Заняття № 13 Французький балет у 19 столітті. Творчість а. Адана, л. Деліба.
Балет (від лат. ballo - танцюю) – вид музично-театрального мистецтва, зміст якого виражається в хореографічних образах. Балет є вищою формою хореографії.
Європейський балет виникає в епоху Відродження. В 14 – 15 століттях в Італії ішов процес формування бального танцю на основі народного, а також його професіоналізації. З’являються перші танцювальні школи і вчителі-танцмейстери.
В 16 столітті балет театралізувався і ставав частиною видовищ на придворних святах, спектаклів в театрах, опер. Один з перших балетних спектаклів - «Комедійний балет Королеви», - був поставлений у Франції в 1581 році.
І надалі, в 17 столітті, балет переважно розвивається у Франції. Спочатку в балеті переважали риси бароко, але поступово вони були витіснені класицизмом. На кінець 17 століття були вироблені закони тематики і форми балетного спектаклю, склалась французька школа танцю, в 1661 році відкрилась перша Академія танцю. Французький придворний балет розповсюдився по всіх країнах Європи.
У 18 столітті продовжувалась еволюція балету і накопичення головних рис. Ішла боротьба за глибокий драматичний зміст балетного спектаклю.
В балетному театрі 19 століття стверджувався романтизм. Виробився новий танцювальний стиль, в якому переважали образи казки, фантазії. Розкривалася тема протиріч між мрією та дійсністю. Головними дійовими особами були неземні істоти, які гинули від зіткнення з реальністю. Новий танцювальний стиль базувався на легкості і летючості рухів і техніці танцю на пуантах. Велике місце займали масові танцювальні епізоди, де танець і пантоміма зливались в єдину пластичну мову. В романтичному балеті була досягнута більш повна єдність музики, драматичної дії і танцю. В цьому відношенні велику роль в історії музики і танцю відіграли балети А. Адана та Л. Деліба.
Адольф Адан
(1803 – 1856)
Французький композитор, засновник французького романтичного балету.
Народився в сім’ї відомого піаніста. Першим вчителем музики був батько. Професійну освіту композитор дістав у Паризькій консерваторії. Ще студентом дивував активною творчою діяльністю: писав музику до спектаклів і опер. Декілька комічних опер, поставлених в Паризьких театрах, приносять йому славу в музичних колах. Після закінчення консерваторії музикант залишається на викладацькій роботі як професор композиції. Але продовжує писати музику – опери, балети, пісні, твори на релігійну тематику.
Музика Адана відрізняється мелодичністю, витонченістю, свіжістю оркестрових фарб, пластичною виразністю характеристик, близькістю до народно-національних джерел. Сюжети прості, але світлі, душевні, сповнені красивих і сильних почуттів. Використовується принцип наскрізної драматургії.
Композитор створив 14 балетів. З них найпопулярніші «Жизель» і «Корсар».
«Жизель, або Віліси» - повна назва балету, який був поставлений у 1841 році за сценарієм видатного французького письменника Теофіля Готьє. В основі сюжету – легенда про загублені душі дівчат «вілісів», що померли до весілля. Вони бажають помсти. Горе тим, кого вони зустрінуть на своєму шляху. Жизель, проста селянська дівчина, закохується у багатого красеня графа Альберта. Але графу вдається певний час приховувати своє аристократичне походження, а також і те, що його мати хоче оженити на багатій Батильді. Коли Жизель дізнається про обман коханого, вона іде з життя і стає однією з віліс. Альберт не може забути Жизель. Він приходить на її могилу. Там його захоплюють віліси і хочуть помститися. Але Жизель силою свого чистого кохання рятує юнака від неминучої смерті.
Лео Деліб
(1836 - 1891)
Французький композитор. Продовжувач лінії романтичного балету. Відкрив в галузі хореографічного мистецтва нові шляхи до реалізму.
Лео Деліб народився в провінційному містечку в небагатій сім’ї. В 12 років, відчуваючи потяг до музичних занять, юний композитор поступив до Паризької консерваторії в клас Адана по композиції. Але паралельно навчався грі на фортепіано та органі, вивчав хорове мистецтво та займався диригуванням. Це визначило його місця роботи в майбутньому. Після закінчення консерваторії він довгий час працює в «Ліричному театрі» піаністом-концертмейстером, а потім хормейстером в «Гранд-опера».
Пізній період творчості пов’язаний з роботою на посаді професора композиції у Паризькій консерваторії.
Делібом написано багато музики у різних жанрах: оперети, музика до спектаклів, комічні сцени, романси, опери, балети.
Балетна музика Деліба відрізняється цілісністю драматургії, широтою симфонічного дихання.(Симфонізм – спосіб музичного мислення, який базується на безперервному розвитку, на зіткненнях або співставленнях образів). Чайковський відзначав багатство мелодичне, ритмічне, гармонічне, оркестрове музики Деліба. Композитор використовує жанрово-побутові твори різних народів: мазурку, краков’як, чардаш тощо, - що урізноманітнює виразову палітру.
Композитор вважається видатним майстром в побудові танцювальних сюїт, де окремі номери пов’язані між собою інструментальними та пантомімічними сценами. Драматизм, лірична змістовність танцю поєднується з жанровістю і зображальністю, насичуючи партитуру активним симфонічним розвитком.
Отже, створивши колоритні жанрово-побутові сценки, розширивши сферу лірико-психологічної виразності танцю, симфонізувавши балет, Деліб виступив новатором в галузі хореографії. Він накреслив нові шляхи розвитку балетного театру до реалізму.
Найбільш відомі балети Деліба: «Сильвія» та «Коппелія».
Балет «Коппелія, або Дівчина з блакитними очима» вперше був поставлений у 1870 році. В основі сценарію – казка Гофмана «Пісочна людина».
Короткий зміст: молода дівчина Сванільда закохана в хлопця на ім’я Франц, який ніби-то відповідає на її почуття, але за всім цим весь час стоїть якась непевність. Занадто часто хлопець заглядається на вікно будинку напроти, де часто з’являється красива дама. В цьому домі – майстерня старого вченого Коппеліуса. Сванільда ревнує. Вона хоче знати, хто її суперниця. Подруги вирішують їй допомогти. Підловивши момент, вони проникають в майстерню. Але там виявляється не жива жінка, а лялька, яку створив учений. Сванільда переодягається в наряд ляльки і деякий час розігрує через вікно свого коханого. Потім все розкривається і балет завершується сценою примирення і загальним святом.