- •Від авторів
- •Перший семестр. Західноєвропейські композитори Заняття № 1 Музика як вид мистецтва. Музика і танець. Виникнення музики.
- •Заняття № 2. Огляд музичної культури західноєвропейських країн до 16 століття.
- •1. Античність.
- •2. Середньовіччя
- •3. Епоха Відродження (французькою - ренесанс).
- •Заняття № 3. Музична культура епохи бароко. А. Вівальді. Г. Гендель.
- •Антоніо Вівальді
- •Георг Фрідріх Гендель
- •Заняття № 4 Іоган Себастіан Бах
- •Токата і фуга для органу ре мінор.
- •Йозеф Гайдн
- •Заняття № 6 Вольфганг Амадей Моцарт
- •Заняття № 7. Огляд творчості Людвіга ван Бетховена.
- •«Місячна» соната, 1 частина.
- •5 Симфонія, 1 частина
- •«Егмонт»
- •Заняття № 8. Романтизм в музиці. Ф. Шуберт. Ф Мендельсон
- •Франц Шуберт
- •Фелікс Мендельсон-Бартольді
- •Музика до спектаклю «Сон в літню ніч» на сюжет одноіменної комедії Шекспіра.
- •Заняття № 9. Творчість р. Шумана, ф. Шопена. Роберт Шуман
- •Фрідерік Франтішек Шопен
- •Мазурки Шопена.
- •Полонези
- •Заняття № 10. Творчість ф. Ліста, г. Берліоза Ференц Ліст
- •Угорська рапсодія № 2.
- •Гектор Берліоз
- •Заняття № 11 Західноєвропейський музичний театр в 19 столітті. Творчість Дж. Россіні.
- •Джоаккіно Россіні
- •Опера «Севільський цирюльник»
- •Опера «Вільгельм Телль» (1829)
- •Заняття № 12 Творчість Джузеппе Верді
- •Заняття № 13 Французький балет у 19 столітті. Творчість а. Адана, л. Деліба.
- •Адольф Адан
- •Заняття № 14 Французька опера в 19 столітті. Ш. Гуно. Ж. Бизе.
- •Шарль Гуно
- •Жорж Бізе
- •Опера «Кармен»
- •Заняття № 15
- •Музика до драми г.Ібсена «Пер Гюнт»
- •Заняття № 16 Огляд нових музичних напрямків кінця 19 – першої половини 20 століття та творчості їх представників
- •Заняття № 17 Залік. Перевірка ключових знань з музичної літератури.
- •Основні етапи розвитку музичної культури:
- •Заняття № 2 Розвиток російської музичної культури xviiі ст.
- •Заняття № 3 Розвиток російської музичної культури в першій половині XIX ст.
- •Творчість м.І. Глінки (1804 – 1857 )
- •Заняття № 4 Творчість о.С. Даргомижського (1813 - 1869)
- •Заняття № 5 Розвиток музичної культури Росії у II половині XIX ст. «Могутня кучка». Творчість о.П. Бородіна.
- •Мілій Олексійович Балакірєв (1836 – 1910).
- •Олександр Порфір’євич Бородін (1833-1887).
- •Заняття № 6 Творчість м.П. Мусоргського (1839 - 1881)
- •Заняття № 7 Творчість м.А. Римського-Корсакова (1844 – 1908)
- •Заняття № 8
- •Музична культура Росії останньої третини XIX ст.
- •Життєвий та творчий шлях п.І. Чайковського (1840 - 1893)
- •Заняття № 9 Жанр балету в творчості п. Чайковського
- •Заняття № 10 Бєляївський гурток. Творчість а. Лядова та о. Глазунова.
- •Заняття № 11 Жанр балету в творчості о. Глазунова
- •Заняття № 12 Розвиток музичної культури Росії на початку хх ст. Творчий доробок с. Рахманінова, о. Скрябіна, м. Метнера
- •Заняття № 13 Жанр балету в творчості і. Стравінського
- •Заняття № 14. Творчість с.С. Прокоф’єва (1891 - 1953)
- •Заняття № 15 Творчість д. Шостаковича (1906 - 1975)
- •Заняття № 16. Творчість Арама Хачатуряна (1903 - 1978)
- •Заняття № 17 Творчість композиторів другої половини хх ст. Творчість г. Свиридова
- •Заняття № 18 Музичний театр р. Щедріна
- •Заняття № 19 Творчість с. Слонимського, л. Дичко, а. Шнітке, є. Станюковича та м. Скорика
- •Рекомендована література Перший семестр
- •Другий семестр
Фрідерік Франтішек Шопен
(1810 - 1849)
Польський композитор. Романтик. Прославився як геніальний піаніст: збагатив і розширив прийоми фортепіанного виконавства, збільшив кількість фортепіанної літератури, боровся за змістовність у виконанні музики.
Як композитор Шопен дивує тим, що писав майже виключно для фортепіано, але в цій галузі творчості зумів стати різнобарвним і різножанровим. Він – автор сонат, балад, скерцо, варіацій, концертів, а також великої кількості невеликих п’єс – мініатюр: мазурок, вальсів, полонезів, етюдів, прелюдій, ноктюрнів.
Незвичайно склалося життя Шопена. Всі свої зрілі роки він провів за кордоном, але музика його залишилась глибоко національною. Тема туги за батьківщиною стала головною темою творчості.
Шопен народився в містечку Желязова воля біля Варшави. Батько його був учителем. Через декілька років сім’я Шопена переїхала до столиці Польщі, де батько отримав місце вчителя в ліцеї. Маленький Фрідерік зростав в оточенні музики. Батько грав на скрипці і флейті, мати співала і грала на фортепіано. Коли у маленького хлопчика проявились музичні здібності, вони почали самі навчати його, а потім найняли вчителя Войцеха Живного. В 12 років Живний відмовився продовжувати заняття, заявивши, що більше нічим не може допомогти: учень переріс вчителя.
Шопен поступає до Вищої школи музики в клас Йосифа Ельснера, який назвав Шопена генієм. На цей час у молодого митця вже є концерти, пісні, танці. Постає необхідність гастрольної поїздки за кордон. Виїжджаючи, юний патріот бере із собою кубок із польською землею. Західна Європа зустрічає концерти із захопленням, але радість межує із скорботою. В Польщі починається велике повстання за незалежність. Варшава покривається барикадами. Точаться бої. Гинуть молоді друзі Шопена. Він знервований долею своїх рідних. Шопен вирішує перервати турне і повернутись, але рідні відмовляють його і примушують продовжувати поїздку. Композитор через деякий час знову хоче приїхати до Польщі, але йому відмовляє уряд, тому що митець вже автор так званого «Революційного етюду». В цьому творі композитор передав свій гнів, горе, обурення, ритми епохи. Бурхливі пасажі, вигуки акордів, швидкий темп, великий діапазон хвиль арпеджіо – ось основні засоби виразності твору.
В 30-ті роки композитор живе у Парижі. Франція стає другою батьківщиною Шопена. Він виступає як піаніст. Але все більше поринає у композицію. З’являються його полонези, ноктюрни, прелюдії, мазурки, вальси. Його талант досягає вершини.
Останні роки життя Шопена затьмарювалася різними подіями: помирає його батько, а також друг Ян Матушинський. Він розриває стосунки з письменницею Жорж Санд, з якою прожив майже 10 років. Всі прохання до влади про дозвіл виїхати до Польщі залишаються без відповіді. І все ж, музику він пише. В його сонатах, баладах і скерцо все більше місці займає тема страждання. Додавала переживань і важка хвороба (туберкульоз).
Помирає Шопен в Парижі. Своїй сестрі, яка приїхала допомагати йому в останні місяці життя, композитор заповідає поховати себе в Парижі , а серце – в Польщі. Досі у Варшаві, в костелі Св. Хреста зберігається кубок із серцем музиканта.
