
- •Від авторів
- •Перший семестр. Західноєвропейські композитори Заняття № 1 Музика як вид мистецтва. Музика і танець. Виникнення музики.
- •Заняття № 2. Огляд музичної культури західноєвропейських країн до 16 століття.
- •1. Античність.
- •2. Середньовіччя
- •3. Епоха Відродження (французькою - ренесанс).
- •Заняття № 3. Музична культура епохи бароко. А. Вівальді. Г. Гендель.
- •Антоніо Вівальді
- •Георг Фрідріх Гендель
- •Заняття № 4 Іоган Себастіан Бах
- •Токата і фуга для органу ре мінор.
- •Йозеф Гайдн
- •Заняття № 6 Вольфганг Амадей Моцарт
- •Заняття № 7. Огляд творчості Людвіга ван Бетховена.
- •«Місячна» соната, 1 частина.
- •5 Симфонія, 1 частина
- •«Егмонт»
- •Заняття № 8. Романтизм в музиці. Ф. Шуберт. Ф Мендельсон
- •Франц Шуберт
- •Фелікс Мендельсон-Бартольді
- •Музика до спектаклю «Сон в літню ніч» на сюжет одноіменної комедії Шекспіра.
- •Заняття № 9. Творчість р. Шумана, ф. Шопена. Роберт Шуман
- •Фрідерік Франтішек Шопен
- •Мазурки Шопена.
- •Полонези
- •Заняття № 10. Творчість ф. Ліста, г. Берліоза Ференц Ліст
- •Угорська рапсодія № 2.
- •Гектор Берліоз
- •Заняття № 11 Західноєвропейський музичний театр в 19 столітті. Творчість Дж. Россіні.
- •Джоаккіно Россіні
- •Опера «Севільський цирюльник»
- •Опера «Вільгельм Телль» (1829)
- •Заняття № 12 Творчість Джузеппе Верді
- •Заняття № 13 Французький балет у 19 столітті. Творчість а. Адана, л. Деліба.
- •Адольф Адан
- •Заняття № 14 Французька опера в 19 столітті. Ш. Гуно. Ж. Бизе.
- •Шарль Гуно
- •Жорж Бізе
- •Опера «Кармен»
- •Заняття № 15
- •Музика до драми г.Ібсена «Пер Гюнт»
- •Заняття № 16 Огляд нових музичних напрямків кінця 19 – першої половини 20 століття та творчості їх представників
- •Заняття № 17 Залік. Перевірка ключових знань з музичної літератури.
- •Основні етапи розвитку музичної культури:
- •Заняття № 2 Розвиток російської музичної культури xviiі ст.
- •Заняття № 3 Розвиток російської музичної культури в першій половині XIX ст.
- •Творчість м.І. Глінки (1804 – 1857 )
- •Заняття № 4 Творчість о.С. Даргомижського (1813 - 1869)
- •Заняття № 5 Розвиток музичної культури Росії у II половині XIX ст. «Могутня кучка». Творчість о.П. Бородіна.
- •Мілій Олексійович Балакірєв (1836 – 1910).
- •Олександр Порфір’євич Бородін (1833-1887).
- •Заняття № 6 Творчість м.П. Мусоргського (1839 - 1881)
- •Заняття № 7 Творчість м.А. Римського-Корсакова (1844 – 1908)
- •Заняття № 8
- •Музична культура Росії останньої третини XIX ст.
- •Життєвий та творчий шлях п.І. Чайковського (1840 - 1893)
- •Заняття № 9 Жанр балету в творчості п. Чайковського
- •Заняття № 10 Бєляївський гурток. Творчість а. Лядова та о. Глазунова.
- •Заняття № 11 Жанр балету в творчості о. Глазунова
- •Заняття № 12 Розвиток музичної культури Росії на початку хх ст. Творчий доробок с. Рахманінова, о. Скрябіна, м. Метнера
- •Заняття № 13 Жанр балету в творчості і. Стравінського
- •Заняття № 14. Творчість с.С. Прокоф’єва (1891 - 1953)
- •Заняття № 15 Творчість д. Шостаковича (1906 - 1975)
- •Заняття № 16. Творчість Арама Хачатуряна (1903 - 1978)
- •Заняття № 17 Творчість композиторів другої половини хх ст. Творчість г. Свиридова
- •Заняття № 18 Музичний театр р. Щедріна
- •Заняття № 19 Творчість с. Слонимського, л. Дичко, а. Шнітке, є. Станюковича та м. Скорика
- •Рекомендована література Перший семестр
- •Другий семестр
Фелікс Мендельсон-Бартольді
(1809 - 1847)
Німецький композитор – романтик. Видатний просвітитель, засновник Лейпцігської консерваторії. Віднайшов загублений твір Баха «Страсті за Матфієм» і фактично відродив цікавість до велетня німецької музики. Автор симфоній, увертюр, концертів, великої кількості п’єс для фортепіано.
Народився майбутній митець в Гамбурзі, у культурній і високозабезпеченій сім’ї банкіра. Дід Фелікса був відомим філософом-просвітителем. Виховання хлопчика, формування характеру та світогляду проходило в атмосфері зустрічей і спілкування із значними діячами науки та мистецтва, які постійно відвідували дім батька. Серед них філософ Гегель, поети Гете і Гейне, музиканти Вебер та Паганіні.
Батьки не жаліли грошей на освіту своїх дітей. Їм наймали вчителів по всіх предметах. Дуже рано проявились здібності у Фелікса до гри на фортепіано, живопису, театру. Він рано почав давати концерти. Батьки не відмовляли в жодному проханні. Зовсім молодим Мендельсон став знаменитим, написавши увертюру «Сон в літню ніч». Але це не зіпсувало хлопця. Він все життя вчився і вдосконалював свою майстерність, писав твір за твором: «Шотландська»симфонія, «Італійська» симфонія, увертюра «Фінгалова печера», п’єси, які пізніше увійдуть до збірки «Пісні без слів».
Смерть композитора від серцево-судинного нападу перервала його життя в повному розквіті творчих сил, нових планів, європейської слави.
Творчий шлях Мендельсона був рівним, не знав криз. Основні творчі риси сформувались в ранній період. Провідним образом стає лірика, пов’язана з переважно світлими почуттями, а також навіяна природою. Музика більшості творів спрямована на радісне відчуття.
Музика до спектаклю «Сон в літню ніч» на сюжет одноіменної комедії Шекспіра.
Увертюра. Написана 17-річним композитором. Вражає новаторськими знахідками в оркестровці, гармонії, розвиває образи, які стануть провідними в спектаклі. Вихований на класичних зразках, композитор обирає форму сонатного алегро. Починається твір вступом зачаровуючого характеру, ніби відкривається театральна завіса. Головна партія представляє два образи: ельфів – невидимих казкових духів та свята з фанфарними закликами. Побічна тема лірична, відображує стан закоханих, їх пристрасні почуття. Заключна – енергійний танець в народному дусі. Розробка основана на розвитку мотивів всіх тем. В репризі підкреслюється фантастичний характер казки. Завершується твір кодою, де всі теми заспокоюються та поступово зникають як міраж. Останніми звучать акорди вступу, ніби театральна завіса закривається.
Скерцо. В спектаклі ця швидка, повна енергії музика звучить як фон для хореографічної картини, що розігрується на сцені.
Весільний марш. Починається трубними звуками в пунктирному ритмі, які приводять до справжнього вибуху яскравих, блискучих акордів, що відображують не просто весільну ходу, а сприймаються як тріумф добра, перемогу кохання над злими силами.
Заняття № 9. Творчість р. Шумана, ф. Шопена. Роберт Шуман
(1810 – 1856)
Німецький композитор. Романтик. Його різнобічна діяльність торкалася виконавства (піаніст), композиції, критики. По духу він був бунтівником проти рутини, відсталості, обмеженості, всього старого і віджилого. Його музика захоплює поетичністю, багатством душі художника, щиро обдарованого природою.
Народився Роберт Шуман в невеликому провінційному містечку Німеччини Цвікау, в родині власника книжкової торгівлі. Батько і мати захоплювались мистецтвом, відвідували театри, концерти, виставки. Але до музичної кар’єри сина ставилися негативно. А юний Роберт спочатку захоплювався літературою, але музика поступово перемогла. Все більше він займався на фортепіано, намагався творити п’єси, вивчав партитури. В гімназії, де Шуман блискуче вчився, ним був організований хор, оркестр, яким він і керував. В гімназії у хлопця розкрилися здібності імпровізатора. Роберт часто розважав гімназистів фортепіанними портретами викладачів, які створював експромтом.
Батьки наполягали, щоб після гімназії син навчався далі. Шуман поступає до Лейпцігського університету. Тут він знайомиться з цікавими людьми, захоплюється філософією, вивчає рідну країну, часто подорожуючи. В цьому місті жило багато відомих музикантів, було розвинуте концертне життя, працював оперний театр. Шуман знайомиться з хорошим педагогом Фердинандом Віком. Його заняття музикою стають регулярними і глибокими. Вік зв’язався з матір’ю Шумана і переконав її, що у сина надзвичайні музичні здібності і музика має стати його професією. Юнак кидає університет і занурюється у вивчення музики. Він вирішує, що стане видатним піаністом. Годинами виснажує себе вправами, експериментує з технікою пальців. Це приводить до захворювання рук. Про кар’єру піаніста приходиться забути. Шуман весь свій талант направляє в композицію. В 30-ті роки були створені найкращі фортепіанні твори: цикли «Метелики», «Симфонічні етюди», «Карнавал», «Фантастичні п’єси», «Лісові сцени», «Дитячі сцени» та інші.
В наш час дуже популярна п’єса з циклу «Дитячі сцени» - «Мрії». Плавна, пристрасна, велична мелодія. Густа фактура. Красота гармонії. Саме ці якості музичної мови допомагають сприйняти цілісний і піднесений характер твору.
30-ті роки характерні також активною музично-критичною діяльністю. Шуман засновує журнал «Нова музична газета», де широко висвітлює музичне життя, в гострій полемічній манері утверджує високі погляди на роль мистецтва, бореться проти ворогів новаторства, проти міщанських поглядів. Шуман закликав композиторів до пошуків нових шляхів і високо оцінював своїх сучасників: Мендельсона, Шопена, Паганіні, Ліста, Берліоза.
Шуман закохується в доньку Віка Клару, але батько Клари проти Шумана, який не має грошей. 10 років ішла боротьба за Клару Вік, яка завершилася одруженням. Клара, видатна піаністка, була першою виконавицею багатьох фортепіанних творів Шумана. Їй композитор присвячував п’єси. Відображував її образ в своїй музиці.
В 40-х роках Шуман пише здебільшого масштабні твори: симфонії, ораторію, концерти, оперу, вокальні цикли. Разом з Кларою Шуман здійснює ряд концертних подорожей по містах Німеччини, Австрії, Швейцарії, Бельгії, Росії, Чехії. Продовжується його музично-критична робота.
Останні два роки його життя затьмарює хвороба мозку. Він помирає в приватній лікарні для душевнохворих.