Франц Шуберт

(1797 - 1828)

Австрійський композитор, романтик, автор більше ніж 600 пісень, засновник пісенної симфонії, великої кількості фортепіанних творів.

Франц Шуберт народився в передмісті Відня Ліхтенталь. Родові коріння Шубертів селянські, але батькові вдалося дістати освіту і стати вчителем. В сім’ї дуже любили музику і влаштовували домашні концерти. Коли у маленького Франца проявились музичні здібності, батько і старший брат стали вчити його грати на скрипці і фортепіано. Скоро він приєднався до музичних занять сім’ї. У Франца був чудовий голос. Його прийняли до церковного хору, де він співав сольні партії. Коли хлопчику виповнилося 11 років, його віддали до конвікту (школи підготовки церковних півчих).

Спочатку Франц вчився добре. В школі був учнівський оркестр, де він грав на скрипці. Репертуар оркестру був різнобарвним. Учні грали концерти, увертюри, симфонії. нове, що вніс композитор в музику. Його герой – скромна, проста людина, яка страждає від одинокості, нерозуміння іншими. Єдиним другом є природа. Тому образи струмочка, квітів, птахів, лісу незмінно присутні в піснях. В усіх піснях панує задушевна, лірична мелодія.

«Аве, Марія». Спочатку пісня називалася «Пісня Елен» і виконувалася у спектаклі за твором Вальтер Скотта «Діва озера». Але не дивлячись на світські слова, ця пісня швидко увійшла в богослужіння. Шуберт був здивований, почувши свою пісню в церкві.

«Серенада». Це пісня ліричного змісту, яка виконувалась в давні часи ввечері або вночі перед домом коханої. Серенада Шуберта сповнена світлих, мрійливих настроїв.

«Лісовий цар» (сл. Гете) – драматична сцена, де є три дійових особи: батько, син, грізний цар. Батько хоче врятувати сина і скаче на коні через ліс до лікаря. Дитина марить Зразком для Шуберта стала музика Моцарта і Бетховена.

В цей час починає бурхливо розвиватися творчість юного композитора. Він настільки захоплюється цим, що перестає вивчати інші дисципліни. Про це дізнається батько і тривожиться за майбутнє сина. Його лякає такий розквіт таланту, він не хоче, щоб син повторив важку долю інших музикантів. Батько карає сина тим, що забороняє йому бувати вдома та позбавляє грошей. Але ніякі заборони не змогли зупинити розвиток здібностей Шуберта.

Молодий митець відмовляється стати вчителем, як йому пропонують. Не зважаючи на важкий матеріальний стан він створює один шедевр за іншим. Шуберт приваблює до себе інших молодих художників, поетів, музикантів. Так утворюється гурток «шубертіади», де вони обмінюються своїми досягненнями.

Шуберт остаточно зосереджується на створенні музики. Він працює систематично з дня на день, пише дуже швидко. Буває, що в окремі дні він створював до 10 пісень. Творив він навіть у ві сні. Прокидаючись, спішив записати музику.

На початку 20-х років Шуберт написав симфонії, сонати для фортепіано, музику до спектаклів, багато пісень.

Під кінець 20-х років Шуберт став часто хворіти. Його організм слабшав, не витримував великого навантаження. Восени 1928 року композитор раптом захворів на тиф і помер.

В творчості Шуберта головне місце займають пісні. Саме в них відобразилося те і їй здається, що цар женеться за ним. Фоном пісні є фортепіанний супровід, який зображує біг коня. Пісня закінчується трагічно. Твір такого типу називається баладою.

Величезну кількість творів написав Шуберт для фортепіано: танці, марші, експромти, музичні моменти, сонати. «Музичний момент» фа мінор – невеличка лірична п’єса танцювального характеру. Основна тема яскрава, легка.