- •Від авторів
- •Перший семестр. Західноєвропейські композитори Заняття № 1 Музика як вид мистецтва. Музика і танець. Виникнення музики.
- •Заняття № 2. Огляд музичної культури західноєвропейських країн до 16 століття.
- •1. Античність.
- •2. Середньовіччя
- •3. Епоха Відродження (французькою - ренесанс).
- •Заняття № 3. Музична культура епохи бароко. А. Вівальді. Г. Гендель.
- •Антоніо Вівальді
- •Георг Фрідріх Гендель
- •Заняття № 4 Іоган Себастіан Бах
- •Токата і фуга для органу ре мінор.
- •Йозеф Гайдн
- •Заняття № 6 Вольфганг Амадей Моцарт
- •Заняття № 7. Огляд творчості Людвіга ван Бетховена.
- •«Місячна» соната, 1 частина.
- •5 Симфонія, 1 частина
- •«Егмонт»
- •Заняття № 8. Романтизм в музиці. Ф. Шуберт. Ф Мендельсон
- •Франц Шуберт
- •Фелікс Мендельсон-Бартольді
- •Музика до спектаклю «Сон в літню ніч» на сюжет одноіменної комедії Шекспіра.
- •Заняття № 9. Творчість р. Шумана, ф. Шопена. Роберт Шуман
- •Фрідерік Франтішек Шопен
- •Мазурки Шопена.
- •Полонези
- •Заняття № 10. Творчість ф. Ліста, г. Берліоза Ференц Ліст
- •Угорська рапсодія № 2.
- •Гектор Берліоз
- •Заняття № 11 Західноєвропейський музичний театр в 19 столітті. Творчість Дж. Россіні.
- •Джоаккіно Россіні
- •Опера «Севільський цирюльник»
- •Опера «Вільгельм Телль» (1829)
- •Заняття № 12 Творчість Джузеппе Верді
- •Заняття № 13 Французький балет у 19 столітті. Творчість а. Адана, л. Деліба.
- •Адольф Адан
- •Заняття № 14 Французька опера в 19 столітті. Ш. Гуно. Ж. Бизе.
- •Шарль Гуно
- •Жорж Бізе
- •Опера «Кармен»
- •Заняття № 15
- •Музика до драми г.Ібсена «Пер Гюнт»
- •Заняття № 16 Огляд нових музичних напрямків кінця 19 – першої половини 20 століття та творчості їх представників
- •Заняття № 17 Залік. Перевірка ключових знань з музичної літератури.
- •Основні етапи розвитку музичної культури:
- •Заняття № 2 Розвиток російської музичної культури xviiі ст.
- •Заняття № 3 Розвиток російської музичної культури в першій половині XIX ст.
- •Творчість м.І. Глінки (1804 – 1857 )
- •Заняття № 4 Творчість о.С. Даргомижського (1813 - 1869)
- •Заняття № 5 Розвиток музичної культури Росії у II половині XIX ст. «Могутня кучка». Творчість о.П. Бородіна.
- •Мілій Олексійович Балакірєв (1836 – 1910).
- •Олександр Порфір’євич Бородін (1833-1887).
- •Заняття № 6 Творчість м.П. Мусоргського (1839 - 1881)
- •Заняття № 7 Творчість м.А. Римського-Корсакова (1844 – 1908)
- •Заняття № 8
- •Музична культура Росії останньої третини XIX ст.
- •Життєвий та творчий шлях п.І. Чайковського (1840 - 1893)
- •Заняття № 9 Жанр балету в творчості п. Чайковського
- •Заняття № 10 Бєляївський гурток. Творчість а. Лядова та о. Глазунова.
- •Заняття № 11 Жанр балету в творчості о. Глазунова
- •Заняття № 12 Розвиток музичної культури Росії на початку хх ст. Творчий доробок с. Рахманінова, о. Скрябіна, м. Метнера
- •Заняття № 13 Жанр балету в творчості і. Стравінського
- •Заняття № 14. Творчість с.С. Прокоф’єва (1891 - 1953)
- •Заняття № 15 Творчість д. Шостаковича (1906 - 1975)
- •Заняття № 16. Творчість Арама Хачатуряна (1903 - 1978)
- •Заняття № 17 Творчість композиторів другої половини хх ст. Творчість г. Свиридова
- •Заняття № 18 Музичний театр р. Щедріна
- •Заняття № 19 Творчість с. Слонимського, л. Дичко, а. Шнітке, є. Станюковича та м. Скорика
- •Рекомендована література Перший семестр
- •Другий семестр
«Місячна» соната, 1 частина.
Твір з’являється у важкий час, коли його кохання було зраджене юною Джул’єтою Гвічарді. Бетховена принизили в найкращих почуттях, що і знайшло вираз у сонаті. В ній 3 частини: повільна, сумна; грайлива, життєрадісна; бурхлива та енергійна. Найбільш відома 1 частина, яка порушує правила класицизму. На відміну від відомих нам сонат Гайдна та Моцарта, де музика 1 частини бадьора , швидка і написана у формі сонатного алегро, в «Місячній» 1 частина повільна, пристрасна, сумна. Назву сонаті дав поет Рель штаб.
5 Симфонія, 1 частина
Це грандіозна епопея боротьби людини з долею за подолання перешкод в ім’я радості і щастя. Симфонія починається грізною темою вступу. Сам композитор сказав: «Так доля стукає у двері». Але музика симфонії не покірна чи песимістична. Бетховен створює вольові, цілеспрямовані, насичені теми, які демонструють принцип композитора, що «долю треба взяти за горло». Частина написана у формі сонатного алегро. Всі теми виростають із вступу.
«Егмонт»
Це увертюра (вступ) до однойменної трагедії Гете. Твір Гете привабив Бетховена своїм героїчним змістом. Події відносяться до 16 століття, коли народ Нідерландів був поневоленим іспанцями. Національну боротьбу проти поневолювачів очолив граф Егмонт. Він гине, але народ, піднятий ним, досягає перемоги. В увертюрі композитору вдалося стисло передати весь зміст спектаклю. Вже у вступі ми чуємо дві теми: іспанських лицарів і пригніченого нідерландського народу. Головна партія героїчна, побічна складається з елементів вступу. Боротьба елементів продовжується в розробці та репризі.
Завершується твір могутньою урочистою кодою.
Заняття № 8. Романтизм в музиці. Ф. Шуберт. Ф Мендельсон
Романтизм – ідейно-художній рух, напрямок, стиль в мистецтві, який сформувався в кінці 18 – на початку 19 століття спочатку в літературі, живописі, а потім в інших видах мистецтв.
Причиною виникнення романтизму стала зміна світогляду європейців у зв’язку з приходом капіталізму. Більшість діячів мистецтв розчарувалися в ідеалах Просвітництва, бо не бачили їх здійснення. Провалилися і надії на швидке повалення старого феодалізму і прихід справедливого нового устрою, «держави розуму». Велика Французька буржуазна революція (1789-1793) не дала очікуваного ефекту. Життя погіршилось. Одних експлуататорів замінили інші. Наполеонівські війни остаточно знищили віру в можливість досягнення «свободи, рівності, братерства». Такий драматичний перебіг подій, втрата цінностей, які раніше здавалися непохитними, породжували песимізм і розчарування. Творчі люди стали шукати істину в чуттєвій сфері, в духовному житті. Мрії про ідеал і відчуття неможливості його відтворення в реальному житті породили основний конфлікт романтиків, конфлікт між мрією і дійсністю.
Абсолютно змінився герой художніх творів. На зміну узагальненим, просякненим народною мудрістю образам Гайдна, витонченим, але сильним і оптимістичним- у Моцар та, могутнім «Титанам» і «Прометеям» - у Бетховена, приходять герої слабкі фізично, але наділені яскравими художніми здібностями, багаті духовно, пристрасні, здатні на глибокі переживання, гуманні, які прагнуть до свободи особистості, словом, люди незвичайні в незвичайних обставинах.
Для багатьох романтиків стало характерним виявляти своє ставлення до реальності через фантастику, античні чи середньовічні міфи та легенди, стародавню історію.
Отже, романтизму притаманна увага до внутрішнього стану людини, яка все життя шукає і не може знайти істину. Для відображення таких нових ситуацій та нових образів необхідні були нові засоби виразності, які принципово відрізнялись від класиків. Романтики стали засновниками нових форм і жанрів (балада, поема, програмна симфонія, цикл із наскрізним розвитком тощо), здійснили реформу опери, сміливо будували мелодію, використовували нові фарби в гармонії, розширили можливості оркестру та окремих інструментів.
Ведучим художником-романтиком у Франції був Делакруа. В Англії – Констебль.
В літературі: Байрон, Гейне, Гете, Шиллер, Вальтер Скотт та ін.
Одним із засновників музичного романтизму вважається Ф. Шуберт.
