
- •Розділ 3. Елементи теорії ігор
- •3.1. Предмет і деякі основні поняття теорії ігор
- •3.2. Матричні ігри. Розв’язування матричних ігор в чистих стратегіях
- •3.3. Розв’язування матричних ігор в змішаних стратегіях
- •Приклад 3.3. Виконати всі можливі спрощення платіжної матриці
- •Приклад 3.4. Спростити платіжну матрицю
- •3.4. Числові методи розв’язування матричних ігор
- •3.5. Елементи теорії статистичних ігор
- •Контрольні запитання та задачі
- •Які ситуації називаються конфліктними?
- •Розділ 4. Нелінійне програмування (нп)
- •4.1. Відомості з теорії функцій багатьох змінних
- •4.1.1. Функція. Частинні похідні. Диференціал
- •4.1.2. Екстремум функції багатьох змінних
- •4.2. Задача нелінійного програмування
- •4.3. Дробово-лінійне програмування
- •4.4. Метод множників Лагранжа. Економічний зміст множників Лагранжа
- •4.5. Графічний метод розв'язування задач нп
- •4.6. Теорема Куна-Таккера
- •Контрольні запитання та задачі
- •5.1. Основні поняття дп
- •5.2. Постановка задач дп. Метод функціональних рівнянь р.Белмана
- •5.3. Економічні задачі, що розв'язуються методом дп
- •5.3.1. Задача розподілу ресурсів
- •5.3.2. Задача про збільшення виробничих потужностей за рахунок відрахувань з прибутку
- •5.3.3. Задача про вибір найбільш економного маршруту постачання вантажу
- •5.3.4. Задача мінімізації витрат пального літаком при набиранні висоти і швидкості
- •5.3.5. Задача заміни обладнання
- •5.4. Детерміновані та стохастичні задачі дп
- •Контрольні запитання та задачі
- •Розділ 6. Елементи стохастичного програмування
- •6.1. Загальна характеристика задач стохастичного програмування
- •6.2. Задача розподілу ресурсів в стохастичному варіанті
- •6.3 Задача про агента
- •Контрольні запитання та задачі
- •Розділ 7. Використання Пакетів прикладних програм при розв’язуванні злп
- •7.1. Загальні зауваження
- •7.2. Розв’язування задач математичного програмування за допомогою ms excel
- •7.2.1. Розв’язування злп записаних в стандартному вигляді
- •Ввести умову задачі:
- •Розв’язати задачу:
- •Послідовність виконання операцій
- •Ввід початкових даних.
- •7.2.2. Розв’язування зцлп
- •Після натискання кнопки Выполнить отримуємо:
- •У кінцевому звіті маємо: .
- •7.2.3.Транспортна задача
- •7.3. Використання пакету Maple для розв’язування задач лінійного програмування
- •Зразки контрольних робіт та індивідуальні завдання
- •Контрольна робота №1
- •Критерій оцінювання
- •Контрольна робота №2
- •Критерій оцінювання
- •Індивідуальні завдання Індивідуальне завдання 1
- •Індивідуальне завдання 2
- •Індивідуальне завдання 3
- •Індивідуальне завдання 4
- •Індивідуальне завдання 5
- •Індивідуальне завдання 6
- •Індивідуальне завдання 7
- •Індивідуальне завдання 8
- •Індивідуальне завдання 9
5.3. Економічні задачі, що розв'язуються методом дп
5.3.1. Задача розподілу ресурсів
Важливий клас економічних задач утворюють процеси розподілу, обумовлені завжди обмеженістю ресурсів і засобів, необхідних для функціонування певної системи. Зміст задачі полягає в пошуку такого плану розподілу ресурсів, який би забезпечував результат, оптимальний за певним критерієм якості.
Розглянемо в загальному вигляді задачу багатоетапного розподілу ресурсів, та подамо алгоритм її розв’язування.
Нехай в наявності є деяка кількість засобів , які потрібно вкласти в
розвиток двох неоднорідних
підприємств. Відомо, що якщо в перше
підприємство вкласти
,
а в друге –
засобів, то прибуток, відповідно, буде
становити
і
.
Необхідно так вибрати
величину у (розподілити
засоби між
підприємствами), щоб загальний прибуток
був максимальним, тобто значення функції
стало максимальним
(5.2)
Якщо функції g
і
h
неперервні при
всіх значеннях у, тоді
максимальне значення функції
завжди існує і визначає величину
можливого максимального прибутку в
однокроковому процесі. Необхідно
зауважити також, що одиниці вимірювання
прибутків можуть відрізнятися від
одиниць вимірювання засобів
.
Розглянемо тепер двоетапний
процес. Припустимо, що за рахунок витрат,
необхідних для отримання прибутку
,
початкова кількість
засобів у зменшується
до величини ау,
де а- деяка
стала (0 < а <
1), а початкова кількість засобів (х-у)
до величини
за рахунок витрат, що
дають прибуток h(x-y).
Таким чином, після
здійснення одноетапного процесу залишок
засобів буде складати х1=
.
На другому етапі
вибираємо
так, щоб функція
,
як функція двох змінних у
і
приймала найбільше
значення.
В -етапному процесі, в якому процедура розподілу проводиться послідовно N разів, повний прибуток визначається функцією
(5.3),
де величини
,
які підлягають
подальшому розподілу після першого,
другого, ..., (
)-го
етапів, визначаються наступними
співвідношеннями:
……………........................................
|
|
|
|
(5.4) |
|
|
|
|
Максимальний сумарний
прибуток отримується при тих значеннях
змінних, при яких функція (5.3) як функція
змінних приймає найбільше значення, і
які задовольняють системі обмежень
(5.4). Їх знаходження зв'язане з великими
труднощами, тому здійснимо його поетапно,
дотримуючись принципу оптимальності
в
-етапному
процесі. Зауважимо, що максимальне
значення повного прибутку в N-етапному
процесі залежить тільки
від
і величини х. Тому
визначимо функцію
як максимум прибутку,
отриманого від
-етапного
процесу, який починається з величини
,
для
і х >0,
тобто
.
Для одноетапного процесу отримаємо функціональне рівняння
.
(5.5)
Розглядаючи двохетапний
процес, зауважимо, що повний прибуток
складається із прибутків від першого
і другого етапів, на яких розподілу
підлягає
одиниць ресурсу.
Значить, якщо
вибрали оптимально,
то на другому етапі отримаємо прибуток
,
а повний прибуток від двохетапного
процесу виразиться рекурентним
співвідношенням
.
(5.6)
Міркуючи аналогічно, для N-етапного процесу отримаємо основне функціональне рівняння
,
(5.7)
де N>2. Використовуючи
функцію
(5.5) за формулою (5.7), обчислюємо
,
,
... ,
.
При цьому на кожному етапі обчислення
отримуємо не тільки
,
але й
,
оскільки розподіл вихідних ресурсів
х був
оптимальним.
Застосування описаного вище методу до розв'язування задач ДП дозволяє звести одну - вимірну задачу до послідовності N одновимірних задач.
Припустимо, що в процесі
розподілу ресурсів на х
і х-у
на k-му
кроці отримали прибуток
і для подальшого розподілу засобів
залишилось
.
Необхідно визначити управління, що
максимізує повний прибуток від N
-етапного процесу.
Нехай, функції
і
неперервні при
і
,
задовольняє подвійній нерівності
,
а
– повний прибуток від
-етапного
процесу, який починається з величини
на k-му
кроці. Тоді для
одноетапного процесу
.
Аналогічно при
отримаємо
.
Подвійні індекси значно
ускладнюють обчислення, тому при записі
функціональних рівнянь будемо
використовувати один індекс. Вважатимемо,
що кожному етапу відповідає певне
значення
і визначимо функцію
як повний прибуток від процесу, що
починається з величини
на k-му
етапі і закінчується на
-му
етапі, якщо витримується принцип
оптимальності. Тоді одержимо наступні
функціональні рівняння:
(5.8)
(5.9)
Проілюструємо дію наведенного вище алгоритму на конкретному прикладі.
Приклад
5.1.
Для розвитку двох галузей виробництва
А і В на 3 роки виділено х
засобів.
Кількість засобів у,
вкладених
в галузь А, дозволяє отримати за один
рік прибуток
і
зменшується до величини
.
Кількість
засобів х-у,
вкладених
в галузь В, дозволяє отримати за один
рік прибуток
і
зменшується до величини
.
Необхідно так розподілити виділені ресурси між галузями виробництва на роки планового періоду, щоб повний прибуток був максимальним.
Розв'язок.
Період, тривалістю 3 роки, розіб'ємо на
3 етапи, співставивши кожному року один
етап, тобто
,
k
=1;
2;
3.
Розглядуваний процес є неперервним,
хоча величини
і
у
на
кожному етапі для наочності будемо
відзначати індексами.
Знаходження
оптимального розв'язку почнемо з третього
етапу, на початку якого розподілу
підлягає залишок засобів
з другого етапу. Для цього знайдемо
оптимальне значення
.
Складемо вирази для функцій, що входять
в рівняння (5.8) і (5.9):
;
.
Використовуючи
класичні методи дослідження функції
однієї змінної на екстремум, отримаємо,
що в точці
функція
досягає мінімуму, який рівний
.
Значення
функції
на кінцях відрізка
відповідно дорівнюють:
,
.
Оскільки
,
то
функція
досягає
максимального значення на відрізку
при
,
і
.
Таким чином, максимальний прибуток на останньому етапі досягається в тому випадку, якщо на початку етапу всі засоби, що залишилися з попереднього вкласти в розвиток галузі В.
Використовуючи рівняння (5.9), послідовно визначимо оптимальний розподіл засобів на другому і першому етапах.
Для другого етапу
,
(5.10)
де
– сума засобів, що залишилася, якщо на
2 -ому етапі буде використано
засобів
в галузі А і
– в
галузі В, тобто
.
Тоді
з (5.10) отримаємо для другого етапу:
.
Функція
досягає мінімального значення при
і
воно приблизно дорівнює
.
На
кінцях відрізка
:
,
.
Оскільки
,
то функція
приймає максимальне значення на відрізку
при
.
Тому
.
Значить, максимальний прибуток на другому етапі буде досягнутий в тому випадку, коли на початок етапу всі засоби, що залишилися з попереднього, вкласти в розвиток галузі В.
Запишемо функціональне рівняння для першого етапу:
.
(5.11)
Тут
,
визначає кількість засобів, що залишилися
від попереднього етапу. Враховуючи, що
отримаємо, що
.
Функція
досягає мінімального значення при
і воно приблизно дорівнює 1,35
.
На
кінцях відрізка
:
,
.
Оскільки
,
то функція
приймає
максимальне значення на відрізку
при
і воно приблизно дорівнює
.
Таким чином,
.
Значить, максимальний прибуток на першому етапі отримаємо тоді, коли на його початку всі наявні засоби вкласти в розвиток галузі А.
Виходячи
з проведеного розв'язування, робимо
висновок, що на початок першого року
всі виділені засоби необхідно вкласти
в галузь А і їх кількість зменшується
до величини
.
На початку другого року залишок засобів
потрібно вкласти в галузь В і їх кількість
зменшується до величини
.
На початок третього року залишок засобів
знову вкладається в галузь В і зменшується
до величини
.
При такому розподілі ресурсів максимальний
дохід буде дорівнювати
.