2. Основи державної політики в галузі охорони праці

Державна політика в галузі охорони праці визначається відпові­дно до Конституції України Верховною Радою України. Вона спря­мована на створення належних безпечних і здорових умов праці, за­побігання нещасним випадкам та професійним захворюванням і ба­зується на таких принципах, задекларованих у Законі України "Про охорону праці":

• пріоритет життя й здоров'я працівників відносно результатів виробничої діяльності підприємства;

• повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці;

• підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпеч­них і нешкідливих умов праці;

• комплексне розв'язання завдань охорони праці на основі за­гальнодержавної, галузевих, регіональних програм із цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної й соціальної політи­ки, досягнень у галузі науки й техніки та охорони довкілля;

• соціальний захист працівників, повне відшкодування заподія­ної шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на вироб­ництві і професійних захворювань;

• установлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності;

• адаптація трудових процесів до можливостей працівника з ура­хуванням його здоров'я та психологічного стану;

• використання економічних методів управління охороною праці, участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці, іап учення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, от­римання яких не суперечить законодавству;

• інформування населення, проведення навчання, професійної підготовки й підвищення кваліфікації працівників із питань охоро­ни праці;

• забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій та об'єднань громадян, шо розв'язують пробле­ми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітниц­тва й проведення консультацій між роботодавцями та працівника­ми, між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охо­рони праці на місцевому та державному рівнях;

• використання світового досвіду організації роботи щодо по­ліпшення умов і підвищення безпеки праці на основі міжнародного співробітництва.

Для реалізації цих принципів було створено Національну раду і питань безпечної життєдіяльності при Кабінеті Міністрів Украї­ни, Державний комітет із нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці), Національний науково-дослідний інститут охоро­ни праці. Навчально-інформаційний центр при Держнаглядохоронпраці.

В Україні питаннями подальшого вдосконалення охорони прапі в сучасних умовах, проведенням фундаментальних та прикладних досліджень займаються також Державний науково-дослідний інсти­тут (НДІ) техніки безпеки хімічних виробництв, Український НДІ пожежної безпеки, Інститут медицини праці, галузеві НДІ, проект­но-конструкторські установи, навчальні заклали.

Розроблені та реалізуються національна, галузеві, регіональні та виробничі програми покращення стану безпеки та гігієни праці. В усіх обласних, районних, міських органах виконавчої влади функ­ціонують служби охорони праці.

З 1994 року з метою оперативного ознайомлення фахівців з охо­рони праці, науковців, викладачів, широкого загалу працівників із новими нормативно-правовими актами з охорони праці, досягнен­нями науковців та досвідом виробничників видасться щомісячний журнал "Охорона праці". Держпаглядохоронпраці організовано че­рез видавництво "Основа" тиражування нормативно-правових актів, наочних посібників, навчальної та іншої літератури з охорони праці. Створюються комп'ютерні мережі, опрацьовуються та впроваджу­ються автоматизовані інформаційні системи з питаньохорони праці з перспективою їхнього подальшого об'єднання в єдину автомати­зовану інформаційну систему Держнаглядохоронпраці.