- •Лекція 1. Вступ до охорони праці як нормативної дисципліни План
- •1.1. Охорона праці, її предмет, об’єкт, методологічні основи
- •1.2. Економічне та соціальне значення охорони праці
- •1.3. Основні етапи розвитку вчення про охорону праці. Роль вітчизняної науки. Зв’язок охорони праці з іншими дисциплінами
- •1.4. Стан охорони праці, виробничого травматизму і професійної захворюваності в Україні та інших державах. Невиробничий травматизм
- •1.5. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •1.6. Основні поняття в галузі охорони праці
- •Лекція 2 Основи державної політики в галузі охорони праці. Права громадян на охорону праці та їхні обов'язки
- •1. Охорона праці в умовах ринкових відносин
- •2. Основи державної політики в галузі охорони праці
- •3. Загальна характеристика основних законодавчих актів України про охорону праці
- •4. Найважливіші надбання Закону України «Про охорону праці»
- •5. Права громадян на охорону праці та їхні обов'язки
- •5.1. Укладання трудового договору
- •5.2. Права працівників під час роботи
- •5.3. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •5.4. Відшкодування у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті
- •5.5. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •5.6. Обов'язки працівників щодо додержання вимог з охорони праці
- •Лекція 3 Нормативно-правова документація з охорони праці. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1. Охорона праці жінок, молоді та інвалідів
- •2. Нормативно-правова документація з охорони праці
- •3. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •4.1. Державний нагляд за охороною праці
- •4.2. Громадський контроль за охороною праці
- •5. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Лекція 4 Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1. Державне управління охороною праці
- •2. Організація охорони праці на виробництві
- •3. Система управління охороною праці (суоп)
- •4. Служба охорони праці та комісія з питань охорони праці на підприємстві
- •5. Організація навчання та інструктажів з охорони праці
- •5.1. Навчання з охорони праці
- •5.2. Інструктажі з охорони праці
- •6. Планування та фінансування роботи з охорони праці
- •Лекція 5 Колективний договір та угода з охорони праці . Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •1. Колективний договір та угода з охорони праці
- •2. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва
- •3. Вимоги безпеки праці у конструкторській і технологічній документації
- •3.1. Стимулювання роботи з охорони праці
- •3.2. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •3.2.1. Загальні положення
- •3.2.2. Управління страхуванням, обов'язки фонду та нагляд за його діяльністю
- •3.2.3. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров'я
- •3.2.4. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •Лекція 6 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
- •1. Основні поняття й терміни
- •2. Причини нещасних випадків і професійних захворювань
- •3. Правова класифікація нещасних випадків
- •4. Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Порядок розслідування нещасних випадків
- •4.3. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •4.4. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •4.5. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •4.6. Порядок реєстрації та обліку випадків професійних захворювань
- •4.7. Розслідування та облік аварій
- •5. Методи аналізу травматизму й профзахворювань
1.2. Економічне та соціальне значення охорони праці
Поліпшення умов та охорони праці стає одним з важливих напрямків підвищення матеріального та культурного рівня життя народу, а це, у свою чергу, сприяє зростанню якості та продуктивності праці, підвищенню соціально-економічних показників виробництва, зменшенню коштів на витрати від травматизму, професійних захворювань і аварій.
Але сьогодні близько 38% від загальних захворювань людей в Україні пов’язані з дією небезпечних і шкідливих факторів у процесі праці. Незадовільний стан охорони праці негативно відбивається на економіці держави — щорічна загальна сума витрат на фінансування відшкодування заподіяної шкоди потерпілим на виробництві та інших виплат, пов’язаних з незадовільними умовами праці, становить понад 1 млрд. грн.
Враховуючи зазначені обставини, 29 вересня 1999 р. в Україні був прийнятий Закон “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”. Цим Законом визначені правові основи та економічний механізм загальнообов’язкового соціального страхування громадян від нещасного випадку, зокрема в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Окрім того, він створює правове поле, фінансові й організаційні механізми для успішного розв’язання наступних завдань: запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві, компенсації збитків внаслідок ушкодження здоров’я в процесі праці.
Основними принципами соціального страхування від нещасного випадку Закон проголошує:
- обов’язковий порядок страхування всіх працівників, а також учнів та студентів навчальних закладів, коли вони набувають професійних навичок;
- сплату страхованих внесків тільки роботодавцями;
- своєчасне та повне відшкодування шкоди потерпілим;
- надання державних гарантій застрахованим у реалізації їх прав;
- диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві;
- економічну зацікавленість суб’єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці.
До працівників підприємства можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійснені заходів щодо підвищення безпеки та поліпшення умов праці.
У статті 7 Закону “Про охорону праці” закріплено, що працівники, зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніше як за два місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розміри пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково.