Лекція 4 Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві

План

1. Державне управління охороною праці

2. Організація охорони праці на виробництві

3. Система управління охороною праці (СУОП)

4. Служба охорони праці та комісія з питань охорони праці

на підприємстві

5. Організація навчання та інструктажів з охорони праці

5.1 Навчання з охорони праці

5.2 Інструктажі з охорони праці

6. Планування та фінансування роботи з охорони праці

1. Державне управління охороною праці

Державне управління охороною праці в Україні здійснюють:

- Кабінет Міністрів України;

- Державний Комітет України з нагляду за охороною праці (Держнаглядохоронпраці);

- міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

- Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Кабінет Міністрів України:

- забезпечує реалізацію державної політики щодо охорони праці;

- подає на затвердження Верховною Радою України загально-державну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та ви-робничого середовища;

- спрямовує й координує діяльність міністерств, інших централь¬них органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці;

- установлює єдину державну статистичну звітність із питань охорони праці.

З метою координації діяльності органів державного управління охороною праці діє Національна рада з питань безпечної життєді¬яльності населення, яку очолює віце-прем'єр-міністр України.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади:

- проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці;

- розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю проф¬спілок;

- здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці;

- укладають із відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці;

- беруть участь в опрацюванні та перегляді нормативно-право¬вих актів з охорони праці;

- організовують навчання й перевірку знань із питань охорони праці;

- створюють у разі потреби аварійно-рятувальні служби, здійсню¬ють керівництво їхньою діяльністю, забезпечують виконання інших вимог законодавства, що регулює відносний у сфері рятувальної спра¬ви;

- здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі.

Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці й конт¬ролю за цією роботою в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади створюються структурні підрозділи з охорони праці.

Міністерство праці та соціальної політики забезпечує проведен¬ня державної експертизи умов праці із залученням служб санітарно-епідеміологічного нагляду Міністерства охорони здоров'я, визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведення атестації робо¬чих місць щодо їхньої відповідності нормативно-правовим актам з охорони праці.

Державний Комітет України з нагляду за охороною праці (Держ-нагляд охорони праці):

- здійснює комплексне управління охороною праці на держав¬ному рівні, реалізує державну політику в цій галузі та здійснює конт¬роль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого са-моврядування;

- розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування від нещасних ви-падків, всеукраїнських об'єднань роботодавців та профспілок загаль-нодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

• здійснює нормотворчу діяльність, розробляє та затверджує пра¬вила, норми, положення, інструкції та інші нормативно-правові акти з охорони праці або зміни до них;

• координує роботу центральних органів державної виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самовря¬дування, підприємств у галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

• одержує безкоштовно від органів виконавчої влади всіх рівнів, органів місцевого самоврядування, органів статистики, підприємств відомості та інформацію, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

• бере участь у міжнародному співробітництві з питань охорони праці, опрацьовує та подає у встановленому порядку пропозиції щодо удосконалення і поступового наближення чинного законодавства про охорону праці до відповідних міжнародних норм.

Рішення, прийняті Комітетом з нагляду за охороною праці в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Головним науковим закладом з організації наукових досліджень у галузі охорони праці є Національний науково-дослідний інститут охорони праці. При Держнаглядохоронпраці створено Науково-інформаційний і навчальний центр, серед завдань якого: видання довідкової та інформаційної літератури, навчання й атестація спе¬ціалістів і викладачів з охорони праці, організація семінарів та вис¬тавок, аналіз та узагальнення практичного досвіду роботи, міжна¬родне співробітництво в галузі охорони праці.

Місцеві державні адміністрації й ради народних депутатів у ме¬жах відповідної території забезпечують реалізацію державної політи¬ки в галузі охорони праці, за необхідності створюють фонди охорони праці. Для виконання своїх функцій вони створюють відповідні структурні підрозділи. Виконавчі органи рад забезпечують належне утримання, ефективну й безпечну експлуатацію об'єктів житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслугову¬вання, транспорту й зв'язку, що перебувають у комунальній влас¬ності, а також додержання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об'єктах.

Органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції:

— затверджують цільові регіональні програми стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціально-економічного й культурного розвитку регіонів;

- приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності.

Виконавчі органи сільських, селищних та міських рад забезпечують належне утримання, ефективну й безпечну експлуатацію об'єктів житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту й зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, додержання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об'єктах. Для виконання зазначених функцій рада у складі свого виконавчого органу створює відповідний підрозділ або призначає спеціаліста з охорони праці.

Повноваження в галузі охорони праці асоціацій, корпорацій, концернів та інших об'єднань визначаються їхніми статутами або договорами між підприємствами, які утворили об'єднання. Для виконання делегованих об'єднанням функцій у їх апаратах створюються служби охорони праці.

Фундаментальні та прикладні наукові дослідження з проблем охорони праці, ідентифікації професійної небезпечності організуються в межах загальнодержавної та інших програм із цих питань і проводяться науково-дослідними інститутами, проектно-конструкторськими установами й організаціями, вищими навчальним закладами та фахівцями.

Державні органи управління охороною праці інформують населення України, відповідного регіону, працівників галузі та трудові колективи про реалізацію державної політики з охорони праці, рівень і причини аварійності, виробничого травматизму і професійних захворювань, про виконання своїх рішень щодо охорони життя та здоров'я працівників.

На державному рівні ведеться єдина державна статистична звітність із питань охорони праці.