5. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці

Відповідальність працівників за порушення трудової дисциплі­ни за невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків у тому числі в галузі охорони праці полягає в тому, що винний пра­цівник вимушено несе невигідні для нього наслідки у зв'язку з на­кладеним на нього стягненням.

Посадові особи за порушення законів та інших нормативно-пра- нових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності по­садових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їхніх організацій та об'єднань можуть притягатися до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

Підставою для притягнення до відповідальності є невиконання або порушення конкретною особою адміністративно-технічного пер­соналу своїх обов'язків із забезпечення безпечних і здорових умов праці лля робітників і службовців, а також нездійснення залежних від неї заходів із запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням. Незнання правил і норм безпеки не звільняє від иідповідальності за їх порушення.

Дисциплінарна відповідальність настає у тих випадках, коли до­пущено порушення, яке не потягло і не могло потягти за собою важкі наслідки. Полягає у накладенні дисциплінарного стягнення в по­рядку підпорядкованості: догана, звільнення з посади. Стягнення оголошується в наказі і повідомляється працівникові під розписку.

Адміністративна відповідальність полягає у накладанні інспек­торами органів держнагляду грошових штрафів у безсуперечному по­рядку із заробітної плати винної посадової особи. Підставою для ад­міністративного стягнення може бути порушення законодавства про охорону праці або створення перешкод для діяльності посадових осіб органів держнагляду і представників професійних спілок.

До вказаних перешкод відносяться, зокрема, ухилення посадо­вих осіб чи представників профспілок від участі в переговорах щодо укладання колективного договору, угоди; порушення чи невиконан­ня зазначеними особами зобов'язань щодо колективного договору, угоди.

Матеріальна відповідальністьбула встановлена цивільним зако­нодавством. Настає утих випадках, коли в результаті порушення пра­вил спричинено пошкодження здоров'я працівника. Полягає у стяг­ненні із зарплати посадової особи, яка допустила порушення законів чи інших нормативно-правових актів про охорону праці, грошових сум у вигляді відшкодування підприємству чи органам соціального страхування виплат потерпілому на відновлення його працездатності.

Крилинальна відповідальність настає, якщо неправомірні дії спри­чинили нещасний випадок із людьми і навіть тоді, коли внаслідок порушення правил з охорони праці посадовою особою з'явилася не­безпека для життя або здоров'я трудящих. До неї можуть бути при­тягнуті особи, які здійснюють згідно з положенням про дану посаду чи спеціальним наказом технічний нагляд за роботою і відповідають за техніку безпеки.

Юридичні та фізичні особи, які використовують найману пра­цю, за порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб державного нагляду за охороною праці притягуються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати 5% місячного фонду заробіт­ної плати підприємства. Несплата штрафутягне за собою нарахуван­ня на суму штрафу пені у розмірі 2 % за кожний день прострочення.

Застосування штрафних санкцій до посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охоро­ни праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміні­стративні правопорушення. Особи, на яких накладено штраф, вно­сять його в касу підприємства за місцем роботи.

Робітники й службовці за порушення вимог охорони праці, інструкцій з техніки безпеки несуть відповідальність, встановле­ну Правилами внутрішнього трудового розпорядку як за порушен­ня трудової дисципліни. Згідно з Кодексом законів про працю України вони можуть бути притягнуті як до дисциплінарної відпо­відальності (догана, звільнення з роботи), так і до матеріальної відповідальності - за шкоду, спричинену підприємству в резуль­таті порушення правил (у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше третини місячної тарифної ставки (окладу). Адміністра­тивній та кримінальній відповідальності за порушення вимог охо­рони праці вони не підлягають.

* * *

Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників є порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці та їх дії, спрямовані на створення пе­решкод для виконання посадовими особами органів держнагляду за охороною праці їхніх повноважень.

За кожне порушення трудових обов'язків може бути застосоване лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду дисциплі­нарного стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяж­кості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких було вчинено проступок, попередню роботу працівника. До того, як накласти стягнення, роботодавець повинен зажадати від винного працівника письмове пояснення.

Адміністративна відповідальність настає за будь-які посягання на загальні умови праці, крім випадків, коли такі порушення нетягнугь за собою кримінальної відповідальності, а, з іншого боку - якшо відсугні підстави для звільнення від адміністративної відповідальності за правопорушення чи відсутні обставини, шо виключають адміні­стративну відповідальність згідно з чинним законодавством.

Матеріальна відповідальність робітників і службовців регламен­тується Кодексом законів про працю України та іншими норматив­но-правовими актами, шо стосуються цієї відповідальності у трудо­вих відносинах. Загальними підставами покладення матеріальної відповідальності на працівника є наявність прямої дійсної шкоди, вина працівника (у формі наміру або необережності), протиправні дії (бездіяльність) працівника, а також наявність причинного зв'яз­ку між винними і протиправними діями (бездіяльністю) працівни ка та завданою шкодою. Відсутність хоча б однієї з перелічених умов виключає матеріальну відповідальність працівника.

Законодавство передбачає різні види матеріальної відповідаль­ності залежно від того, чи є в діях працівника, якими порушено пра­вила охорони праці, ознаки кримінального злочину, чи ні. За наяв­ності в його діях ознак злочину на працівника може бути покладено повну матеріальну відповідальність, а при відсутності таких ознак – обмежену відповідальність у межах його середньомісячного заробіт­ку.

Притягнення працівника до кримінальної, адміністративної чи дисциплінарної відповідальності за дії, якими заподіяно шкоду, не звільняє його від матеріальної відповідальності. У той же час за пра­вилами Кримінального та Цивільною кодексів України працівник звільняється як від кримінальної, так і від матеріальної відповідаль­ності, якщо ним заподіяно шкоду в стані крайньої необхідності або ж діяв він у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Питання для самоконтролю

1. Що являють собою нормативно-правові акти з охорони праці та яким чмном здійснюється їх кодування?

2. Які нормативні акти з охорони праці діють у межах підприємства?

3. Що собою являють інструкції з охорони праці, на які види вони поділяються і яким чином здійснюється їх розроблення та перегляд?

4. Яві види відповідальності передбачені за порушення законодавства з охороною праці?

5. Перелічіть основні обов’язки роботодавців і працівників щодо виконання вимог охорони праці.

6. Які органи здійснюють держарне управління охороною праці, в чому полягають їх повноваження?

7. На які види поділяються державні нормативно-правові акти?

8. Як часто преглядаються нормативно-правові акти з охорони праці і в зв’язку з чим?

9. Які органи мають право здійснювати державний нагляд за охороною праці, які їх основні повноваження тьа права?

10. Хто здійснює громадський контроль за додержанням законодавства з охорони праці? Які їх основні обов’язки та права?

11. В яких випадках, за що і хто притягаються до адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальностей?