2. Нормативно-правова документація з охорони праці

До нормативно-правових актів з охорони праці належать правила, норми, стандарти, положення, регламенти, інструкції та інші до­кументи, обов'язкові для виконання. У них в узагальненій, конкретизованій формі використані результати наукових досліджень і практичного досвіду роботи з охорони праці та здоров'я трудящих.

Нормативно-правова документація з охорони праці є конкретизацією положень основних законів. Від її якості у великій мірі зале­жить рівень охорони праці в країні.

За сферою дії державні нормативно-правові акти про охорону праці (ДНАОП) поділяються на державні (міжгалузеві й галузеві), відомчі та акти підприємств.

Державний міжгалузевий нормативний акт про охорону праці - це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюєть­ся на всі підприємства, установи, організації народною господарства України незалежно від їхньої відомчої (галузевої) належності та форм шіасності. Він установлює для всіх підприємств (установ, організацій) найважливіші загальні вимоги безпеки в окремих видах виробництв, робіт або типах устаткування, які є в багатьох галузях народного господарства. Дотаких належать, наприклад, "Правилабудови елек троустановок", "Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідйомних кранів" тошо.

Державний галузевий нормативний акт про охорону праці - це ДНА- ОП, який віддзеркалює специфіку певної галузі виробництва і розпов­сюджується на всі підприємства, установи, організації цієї галузі неза­лежно від форми власності та місця розташування. Він являє собою си­стему необхідних заходів, шо забезпечують безпечні і здорові умови праці вданій галузі. Такими є, наприклад, "Правилатехніки безпеки і вироб­ничої санітарії у промисловості будівельних матеріалів".

За змістом усю систему державних нормативно-правових актів з охорони праці можна подати в такому вигляді:

• обов'язки роботодавця, адміністрації і працівників у сфері охо­рони праці;

• правила і норми техніки безпеки, промислової санітарії і по­жежної безпеки (складають найбільшу частку всієї нормативно-пра­вової документації);

• правила і норми шодо стимулювання охорони праці, економі­чних питань;

• правові акти про соціальне страхування від нешасних випадків та професійних захворювань на виробництві;

• правила і норми шодо управління й організації роботи з охоро­ни праці;

• положення про діяльність органів нагляду й контролю;

• правила і норми зі спеціальної охорони праці (жінок, молоді та осіб із зниженою працездатністю);

• норми, шо встановлюють відповідальність працівників за по­рушення законодавства про охорону праці.

З метою машинної обробки державні нормативно-правові акти про охорону праці (ДНАОП) кодуються відповідно до таких струк­турних схем:

• для міжгалузевих нормативно-правових актів: ДНАОП х.хх-х.хх- хх, де ДНАОП - скорочена назва акта; перші три цифри - код групи залежно від органів, шо їх затвердили. Наприклад. Держнаглядохоронпраці - 0.00; МВС - 0.01 (із пожежної безпеки), 0.02 (із безпе­ки руху); Держстандарт - 0.06);

• для галузевих нормативно-правових актів: НАОП х.х.хх-х.хх-хх, де перші чотири цифри - код г рупи відповідно до класифікатора га­лузей народного господарства (наприклад, електроенергетика - 1.1.10, машинобудування - 1.4.10, пожежна охорона - 9.0.24 ).

Наступні цифри мають однакове значення для міжгалузевих і галузевих актів. Перша з них - вид нормативного акта, наступні дві порядковий номер у межах даного виду, останні дві - рік затвер- « і піни. Види державних нормативних актів про охорону праці ма­нні. іакі цифрові позначення: правила - 1, ОСТи - 2, норми - З, положення - 4, інструкції - 5, керівництва, рекомендації, вказівки – 6, технічні умови безпеки - 7, інші — 8.

Таким чином, наприклад, "Перелік робіт із підвищеною небезпекою" має код: ДHАОП 0.00-8.02-93;¹⁴ Правила безпеки у сталеплавильному виробництві" — НАОП 1.2.10-1.03-79.

Наявна в Україні нормативна база з охорони праці узагальнена та систематизована у "Державному реєстрі міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП)". Зміни в IVреєстрі ДНАОП публікуються в журналі "Охорона праці".

В Україні відповідно до спеціальної Постанови Верховної Ради діють державні нормативні акти колишнього СРСР у частині, шо не суперечить чинному законодавству України. Серед них важливе місце займає "Система стандартов безопасности труда (ССБТ)". Нині діє понад 300 таких державних стандартів, занесених у Реєстр. І їм система має шифр 12, вона складається з груп, які мають шиф­ри з 0 до 9. Основоположний стандарт "ГОСТ 12.0.001-82. ССБТ. "Основные положения" встановлює таку класифікацію стандартів по групах: 0 - організаційно-методичні стандарти (основні поло­ження, терміни, визначення), 1 — стандарти вимог і норм за вида­ми небезпечних і шкідливих виробничих факторів, 2 - стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання, 3 — стандарти вимог иг шоки до виробничих процесів. 4 - стандарти вимог до засобів захисту працюючих, 5 - стандарти вимог безпеки до споруд і будинків (6ч9 - резервні). Наступні три цифри у визначенні стандарту — порядковий номер уданій підсистемі, останні дві цифри - рік затвердження та реєстрації.

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чин­них державних актів нормативно-правової документації здійснюються органами Держнагляду за охороною праці за участю професійних спілок і Фонду соціального страхування від нещасних випадків, інших уповноважених центральних органів виконавчої влади.

Санітарні правила та норми затверджуються Міністерством охо­рони здоров'я України.

Законом "Про охорону праці" передбачені єдині нормативи з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності іа видів діяльності. Під нормативами з охорони праці слід розуміти:

• норми площі та об'єму виробничого приміщення на одного працівника;

• нормативи на умови праці на робочих місцях;

• нормативи щодо безпеки технологічних процесів, машин, ме­ханізмів, обладнання, пристроїв та інших засобів виробництва;

• норми комплектування робочих місць і працівників засобами індивідуального захисту;

• норми комплектування обладнанням санітарно-побутових приміщень та ін.

Нормативно-правові акти зохорони праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки й техніки, що сприяють поліпшен­ню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років.

Стандарти, технічні умови та інші документи на засоби праці та технологічні процеси мають включати вимоги щодо охорони праці та погоджуватися з органами державного нагляду за охороною праці.

Вимоги нормативно-правової документації повинні виконува­тись при проектуванні й будівництві виробничих підприємств, буді­вель і споруд, організації виробництва й праці, в конструкціях ви­робничого устаткування, у виробничих процесах, у засобах захисту працюючих.

Тимчасове припинення чинності нормативно-правових актів з охорони праці допускається у разі неможливості на підприємстві повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці. Роботодавець повинен повідомити про це відповідний орган держав­ного нагляду за охороною праці та звернутися до нього з клопотан­ням про встановлення необхідного терміну для виконання заходів щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робо­чому місці до нормативних вимог.

Держнаглядохоронпраці розглядає клопотання роботодавця, проводить у разі потреби експертизу запланованих заходів, визначає їхню достатність і за наявності підстав може, як виняток, прийняти рішення про встановлення іншого терміну застосування вимог нор­мативних актів з охорони праці. Роботодавець зобов'язаний не­відкладно повідомити зацікавлених працівників про прийняте рішення.

Дія нормативно-правових актів з охорони праці повністю поши­рюється на сферу трудового та професійного навчання. Вони є обо­в'язковими для виконання у виробничих майстернях, лабораторіях, цехах, на дільницях та в інших місцях трудового й професійного на­вчання, влаштованих у будь-яких навчальних закладах.

Організація охорони праці на зазначених об'єктах, а також поря­док розслідування та обліку нещасних випадків з учнями і студента­ми під час трудового та професійного навчання у навчальних закладах визначаються Міністерством освіти і науки за погодженням з відповідним профспілковим органом.

До учнів і студентів, які проходять трудове й професійне навчан­ня (виробничу практику) на підприємствах під керівництвом їхнього персоналу, застосовується законодавство про охорону праці у та­кому ж порядку, що й до працівників підприємства.

Державні нормативні акти про охорону праці треба відрізняти від відомчих документів; що можуть розроблятися на їх основі і затверд­жуватися міністерствами, відомствами України або асоціаціями, кор­пораціями, концернами та іншими об'єднаннями підприємств із ме- гою конкретизації вимог ДНДОП залежно від специфіки галузі. Відомчі нормативні акти про охорону праці, як правило, погоджують­ся з відповідними органами державного нагляду за охороною праці.