
- •Лекція 1. Вступ до охорони праці як нормативної дисципліни План
- •1.1. Охорона праці, її предмет, об’єкт, методологічні основи
- •1.2. Економічне та соціальне значення охорони праці
- •1.3. Основні етапи розвитку вчення про охорону праці. Роль вітчизняної науки. Зв’язок охорони праці з іншими дисциплінами
- •1.4. Стан охорони праці, виробничого травматизму і професійної захворюваності в Україні та інших державах. Невиробничий травматизм
- •1.5. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці
- •1.6. Основні поняття в галузі охорони праці
- •Лекція 2 Основи державної політики в галузі охорони праці. Права громадян на охорону праці та їхні обов'язки
- •1. Охорона праці в умовах ринкових відносин
- •2. Основи державної політики в галузі охорони праці
- •3. Загальна характеристика основних законодавчих актів України про охорону праці
- •4. Найважливіші надбання Закону України «Про охорону праці»
- •5. Права громадян на охорону праці та їхні обов'язки
- •5.1. Укладання трудового договору
- •5.2. Права працівників під час роботи
- •5.3. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •5.4. Відшкодування у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті
- •5.5. Обов'язкові медичні огляди працівників певних категорій
- •5.6. Обов'язки працівників щодо додержання вимог з охорони праці
- •Лекція 3 Нормативно-правова документація з охорони праці. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •1. Охорона праці жінок, молоді та інвалідів
- •2. Нормативно-правова документація з охорони праці
- •3. Нормативні акти про охорону праці, що діють у межах підприємства
- •4. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •4.1. Державний нагляд за охороною праці
- •4.2. Громадський контроль за охороною праці
- •5. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •Лекція 4 Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві
- •1. Державне управління охороною праці
- •2. Організація охорони праці на виробництві
- •3. Система управління охороною праці (суоп)
- •4. Служба охорони праці та комісія з питань охорони праці на підприємстві
- •5. Організація навчання та інструктажів з охорони праці
- •5.1. Навчання з охорони праці
- •5.2. Інструктажі з охорони праці
- •6. Планування та фінансування роботи з охорони праці
- •Лекція 5 Колективний договір та угода з охорони праці . Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •1. Колективний договір та угода з охорони праці
- •2. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва
- •3. Вимоги безпеки праці у конструкторській і технологічній документації
- •3.1. Стимулювання роботи з охорони праці
- •3.2. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •3.2.1. Загальні положення
- •3.2.2. Управління страхуванням, обов'язки фонду та нагляд за його діяльністю
- •3.2.3. Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров'я
- •3.2.4. Фінансування страхування від нещасного випадку
- •Лекція 6 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
- •1. Основні поняття й терміни
- •2. Причини нещасних випадків і професійних захворювань
- •3. Правова класифікація нещасних випадків
- •4. Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Порядок розслідування нещасних випадків
- •4.3. Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •4.4. Звітність та інформація про нещасні випадки, аналіз їх причин
- •4.5. Розслідування та облік випадків виявлення хронічних професійних захворювань і отруєнь
- •4.6. Порядок реєстрації та обліку випадків професійних захворювань
- •4.7. Розслідування та облік аварій
- •5. Методи аналізу травматизму й профзахворювань
5.2. Права працівників під час роботи
Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови мають відповідати вимогам законодавства.
Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якшо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці. При цьому за період простою з причин, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.
За наявності виробничої ситуації, шо загрожує життю чи здоров'ю працівника, а також у випадку порушень вимог Закону України "Про охорону праці", інших нормативно-правових актів, умов колективного договору з питань охорони праці працівник мас право вимагати розірвання трудового договору. Роботодавець зобов'язаний задовольнити прохання працівника звільнити його у термін, зазначений працівником. Працівник уданому випадку має право на одержання вихідної допомоги, розмір якої визначається в колективному договорі, але не може бути нижче тримісячного середнього заробітку.
Працівника, який за станом здоров'я відповідно медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.
На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівниками зберігається місце роботи, а також оплачується час простою з розрахунку середнього заробітку.
5.3. Пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці
Охорона здоров'я працівників, забезпечення безпечних умов праці, ліквідація професійних захворювань і виробничого травматизму є одним з основних піклувань держави. Разом із тим рівень розвитку техніки поки що не може забезпечити створення в усіх випадках і всім працівникам належних умов праці, що виключали б дію шкідливих умов праці на їхній організм. Тому для таких працівників передбачено законодавством різні пільги й компенсації.
Працівники, зайняті на роботах із важкими та шкідливими умовами праці, безкоштовно забезпечуються лікувально-ирофілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою підсоленою водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги й компенсації, шо надаються в порядку, визначеному законодавством.
Лікувально-профілактичне харчування надається лише тим працівникам, які зайняті на роботах з особливо шкідливими умовами праці з метою зміцнення їхнього здоров'я і попередження професійних захворювань згідно з Переліком професій і посад виробництв, робота, в яких дає право на безкоштовне одержання лікувально- профілактичного харчування у зв'язку з особливо шкідливими умовами праці.
Працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, передбачено видачу молока. Перелік робіт і професій, шо дають право на одержання молока чи інших рівноцінних продуктів у зв'язку зі шкідливими умовами праці, визначається роботодавцем за погодженням із трудовим колективом згідно з медичними показниками.
Молоко слід видавати працівникам, які працюють в умовах постійного контакту з фізичними виробничими факторами і токсичними речовинами при їх виробництві, переробці й застосуванні. Основна мета видачі молока - підвищення опору організму людини несприятливим факторам виробничого середовища.
Про роботі в умовах високої температури повітря (вище З0C) і інфрачервоного випромінювання відбувається сильне потовиділення. З потом з організму виділяється ряд необхідних солей. Для збереження нормального стану організму в таких умовах велике значення має раціональний питний режим. Тому законом установлене обов'язкове надання працівникам гарячих цехів підсоленої газованої води. Поряд з іншими санітарно-гігієнічними і технічними заходами це дозволяє зменшити шкідливу дію високих температур і променистого тепла на організм працюючих і запобігти тепловим ударам.
Працюючим у холодну пору року на відкритому повітрі або в закритих неопалюваних приміщеннях, а також вантажникам та деяким іншим категоріям працівників у випадках, передбачених законодавством, надаються спеціальні перерви для обігрівання й відпочинку, які включаються у робочий час. Для цього адміністрація повинна обладнати приміщення для обігрівання й відпочинку працівників. Надання таких перерв визначається стосовно температур, передбачених для тихої погоди.
Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працівникові пільги й компенсації, не передбачені законодавством.
На роботах із шкідливими й небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безкоштовно за встановленими нормами спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту, а також миючі та знезаражуючі засоби.
Спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, які видаються працівникам, вважаються власністю підприємства і підлягають обов'язковому поверненню при звільненні, при переведенні на тому ж підприємстві на іншу роботу, для якої видані засоби, не передбачені нормами, а також коли закінчився термін носіння замість нових засобів індивідуального захисту.
Студентам (учням) усіх навчальних закладів на час проходження виробничої практики (виробничого навчання), а також працівникам, що тимчасово виконують роботу за професіями й посадами, для яких чинними нормами передбачені певні спеціальні засоби індивідуального захисту, вони видаються відповідно до цих норм у встановленому для всіх робітників та службовців порядку.
Роботодавець при видачі працівникам таких засобів індивідуального захисту, як респіратори, протигази, саморятівники, запобіжні пояси, каски та деякі інші, повинен проводити інструктаж робітників та службовців із правил користування та перевірки справного стану цих засобів, а також тренування щодо їхнього застосування.
Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.
Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад установлені норми, видавати працівникові певні засоби інди відуапьного захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника ви магають їх застосування.