НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА

Кафедра філософії і соціально-гуманітарних дисциплін

Удод В.В.

Основи охорони праці

Курс лекцій

КИЇВ – 2013

ВСТУП

Праця - це цілеспрямована діяльність, у процесі якої людина, використовуючи спеціальні знаряддя: різноманітні інструменти, прилади, устаткування, машини тощо, впливає на природу з метою виробництва матеріальних благ, необхідних для задоволення своїх потреб.

Праця має особливий характер і потребує певної організації. З фі­зіологічної точки зору, це витрати фізичної і розумової енергії людсь­кого організму. Праця є необхідним і корисним процесом, за якого, проте, при певних умовах діяльності людина може піддаватися дії не­безпечних і шкідливих факторів виробничого процесу, що негативно відбивається на її здоров'ї. Проблеми створення безпечних і нешкідли­вих умов праці мають таку ж давню історію, як й історія людства. Од­нак сьогодні вони набувають особливого значення, адже ціна кожної аварії істотно зростає. Статтею 3 Конституції України людина та її здо­ров'я оголошені найбільшою цінністю держави.

Україна приділяє велику увагу питанням охорони життя і здоров'я своїх громадян, створенню безпечних умов праці роботодавцями та кері­вниками підприємств, установ і організацій, проте кількість нещасних випадків, що трапляються на виробництві або у ході виконання службо­вих обов'язків, залишається дуже великою. Так, на виробництві щоденно травмуються у середньому 160 осіб, з них понад 20 стають інвалідами, а 4-5 - гинуть. Кожен мільйон тонн вугілля, видобутого в Україні, коштує життя до п'яти шахтарів.

Міжнародне бюро праці встановило, що в середньому у світі на 100 тис. працюючих щорічно припадає близько 6 нещасних випадків зі смертельними наслідками. В Україні цей показник, на жаль, майже вдвічі вищий. Серед основних причин нещасних випадків в Україні є такі: неза­довільна підготовка робітників і роботодавців з питань охорони праці; відсутність належного контролю за станом безпеки та виконанням вста­новлених норм на робочих місцях; недостатнє забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту; повільне впровадження заходів та за­собів колективної безпеки на підприємствах; спрацьованість знарядь ви­робництва.

Впровадженню у виробничий процес основного принципу політики держави щодо охорони життя і здоров'я працюючих, створенню безпеч­них умов праці на підприємствах перешкоджають такі фактори, як трива­ла економічна криза, тіньова економіка, корумпованість чиновників і без­ відповідальність окремих роботодавців. Відсутність на багатьох підпри­ємствах висококваліфікованих фахівців з охорони праці також не сприяє позитивним зрушенням у справі охорони праці.

Покращенню стану охорони праці на виробництві значною мірою сприятиме впровадження у навчальний процес вищих закладів освіти, ко­леджів і технікумів дисципліни «Охорона праці», яка має на меті форму­вання у майбутніх фахівців необхідного рівня знань і вмінь з правових та організаційних питань охорони та гігієни праці, виробничої санітарії, техніки безпеки, пожежної безпеки, а також активної позиції щодо прак­тичної реалізації принципу пріоритетності життя та здоров'я людини що­до результатів виробничої діяльності.

Для більш ефективної реалізації навчальної програми з дисципліни «Охорона праці» при підготовці висококваліфікованих фахівців у вищих закладах освіти соціально-гуманітарної та правової спрямованості і підготовлений цей курс лекцій.

Лекція 1. Вступ до охорони праці як нормативної дисципліни План

1. Охорона праці, її предмет, об’єкт, методологічні основи

1.2. Економічне та соціальне значення охорони праці

1.3. Основні етапи розвитку вчення про охорону праці. Роль вітчизняної науки. Зв’язок охорони праці

з іншими дисциплінами

1.4. Стан охорони праці, виробничого травматизму і професійної захворюваності в Україні

та інших державах. Невиробничий травматизм

1.5. Основні принципи державної політики України в галузі охорони праці

1.6. Основні поняття в галузі охорони праці

1.1. Охорона праці, її предмет, об’єкт, методологічні основи

Охорона праці — як галузь людської діяльності — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини у процесі її трудової діяльності. Основною метою охорони праці є створення безпечних умов трудової діяльності людини, забезпечення її високої та ефективної працездатності.

Охорона праці як соціально-технічна дисципліна вивчає теоретичні та практичні питання безпеки праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням і отруєнням, аваріям (катастрофам), пожежам і вибухам на виробництві. Вона вивчається з метою формування у майбутніх фахівців необхідного рівня знань та умінь з правових й організаційних питань охорони та гігієни праці, виробничої санітарії, техніки безпеки, а також активної позиції щодо практичної реалізації головного принципу Конституції України — пріоритетності охорони життя та здоров’я працівників відносно результатів виробничої діяльності.

Предметом охорони праці як галузі знання є умови праці, а об’єктом її дослідження виступає виробнича система, яка включає людину, машину (виробниче устаткування) та середовище, в якому здійснюється виробничий процес.

Методологічною основою охорони праці є системний підхід до вивчення організації праці з точки зору її безпеки, функціонування системи “людина — машина — середовище”, аналізу фізичних, хімічних, біологічних, психологічних та соціальних факторів безпеки виробничого процесу та її організаційного і правового забезпечення.

Структура охорони праці як навчальної дисципліни зображена на рис. 1.

Навчальна дисципліна «Охорона праці»

Правові та організаційні питання охорони праці

Пожежна безпека

Технічна безпека

Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії

Рис. 1. Складові охорони праці як навчальної дисципліни

Міждисциплінарний характер охорони праці зумовлює використання нею методів різних наук: статистики — для аналізу та прогнозування нещасних випадків, професійних захворювань й аварій; економіки — для обґрунтування витрат на заходи щодо охорони праці; фізики, хімії, біології — для вивчення параметрів мікроклімату, наявності шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, встановлення їх гранично допустимого рівня та ін. Охорона праці не тільки застосовує законодавчу базу з проблем галузі, але і творчо збагачує та адаптує її до новітніх технологій та устаткування у нових економічних умовах.