- •2.Співвідношення м/н публічного і м/н приватного права
- •19. Роль та місце прин-пів в системі мп.
- •26. Прин-п загальної поваги прав і основних свобод людини.
- •27. Прин-п самовизначення народів і націй.
- •29. Прин-п сумлінного виконання між-х зобов’язань.
- •30.Поняття суб’єкта мп.
- •32.Держава як головний суб’єкт мп.
- •33. Міжнародна правосуб’єктність міжнарод-х орг-цій.
- •34. Нації і народи, що борються за незалежність, як суб’єкти мп.
- •35.Особливі види суб’єктів мп.
- •36.Міжнародна првосуб’єктність індивідів.
- •37 . Інститут визнання у м.П.
- •38. Зміст та визначення правонаступництва держав
- •39.Міжнародно-правова відповідальність
- •40. Види и форми міжнародно-правової відповідальності
- •41. Основні ознаки міжнародно-правової відповідальності.
- •42. Обставини, що звільняють від міжнародної відповідальності.
- •43. Відповідальність за міжнародні злочини
- •44. Визначення та основні характеристики міжнародного спору
- •45. Способи мирного розв'язання міжнародніх спорів.
- •47. Посередництво як засіб мирного розв'язання міжнародніх спорів.
- •48. Узгоджувальна комісія.
- •49. М/н арбітраж , як засіб мирного розв’язання м/н спорів.
- •51.Територія.
- •52. Кордони
- •54. Населення
- •55.Міжнародно-правові питання громадянства.
- •56.Режім іноземців.
- •57. Біженці та переміщені особи.
- •60. Статус апатриду.
- •82. Дипломатичний корпус.
- •84. Процедура призначення консула.
- •85. Основні функції дипломат. Представників
- •90. Роль м/н організацій в праві зовн. Зносин.
- •95. Характеристика злочинів за м/н правом.
- •100. Конітінентальній шельф
- •101. Виключна економічна зона
- •102. Відкрите море та морське дно за межами національної юрісдікції
- •103. Район
- •110. Поняття та джерела мижнародного права навколишнього середовища.
- •111. Етапи розвитку міжнародного права
- •112. Міжнародна правосуб’єктність тнк
- •113. Визнання урядів
- •114. Недержавна (міжнародна) територія
- •115. Території із змішаним режимом
- •116. Про міжнародно-правовий статус Шпіцбергена
- •117. Арктика
- •118. Антарктика
- •119. Право міжнародної безпеки
- •120. Види міжнародної безпеки
- •121. Роззброєння і міжнародна безпека
- •123. Джерела мгп
- •124. Відповідальність в космічному праві
- •125. Правовий режим космічного простору
- •126. Заборонені методи ведення війни
- •Органи:
- •5. Африканський союз
- •6. Міжнародна морська організація
- •8. Нато
- •1. Справа про військові та напіввійськові дії в нікарагуа 1986 р.
- •2. Спарава Лаграндів(Німеччини проти сша)
- •3. Справа про храм Преах-Віхеар 1962 р.
- •4. Справа про протоку Корфу
- •6. Справа щодо проекту Габчіково-Надьмарош 1997 р.
- •7. Справа про юрисдикційні імунітети Італії та Німеччини 2012.
- •8. Справа єс Кононов проти Латвії 2010.
39.Міжнародно-правова відповідальність
Обов'язок суб'єкта міжнародного права ліквідувати шкоду, заподіяну їм ін суб'єкту міжнародного права в результаті порушення міжнародно-правового зобов'язання, або обов'язок відшкодувати матеріальний збиток, заподіяний у результаті дій, що не порушують норми міжнародного права, якщо таке відшкодування передбачати спеціальним міжнародним договором (абсолютна відповідальність). М.-П В. - Найстаріший інститут міжнародного прав., Його нор-ми і принципи носять в основному характер міжнародно-правового звичаю, хоча деякі з них підтверджені в договірних нормах.
В даний час Комісія міжнародного права проводить роботу з кодифікації принципів і норм М.-П. В. держави. Згідно з прийнятими Комісією в 1984 р. в попередньому порядку статей, яке протиправне міжнародне діяння держави спричиняє 0. М.-П. цієї держави. Діяння держави може бути кваліфіковане як міжнародно-протиправне лише на підставі міжнародного права. Порушення міжнародного зобов'язання в наявності в тому випадку, коли поведінка або діяння цієї держави не відповідають тому, що вимагає від нього зазначене зобов'язання, незалежно від того, чи носить воно звичайний або договірний ха-рактер. До другої половини XX століття доктрина починає поділяти міжнародно-протиправні діяння держав на злочини і делікти. До міжнародних злочинів відносять (зокрема, за проектом Комісії міжнародного права) такі міжнародно-протиправні діяння, які порушують міжнародні зобов'язання, що є основоположними для забезпечення життєво важливих інтересів міжнародного співтовариства, і розглядаються як злочини міжнародним співтовариством у цілому, напр., Агресія, рабство та ін намічається тенденція до визнання в якості міжнародного злочину застосування державою першим ядерної зброї. Всі інші протиправні діяння пропонується вважати міжнародними деліктами. У разі злочинів суб'єктом пред'явлення претензії до правопорушника може виступати будь-яка держава або група держав, а у випадку правопорушення - тільки безпосередньо постраждала держава.
Претензія може бути пред'явлена державі у вигляді поставлення провини (згідно термінології Комісії міжнародного права - у вигляді присвоєння державі поведінки, що представляє собою порушення міжнародного зобов'язання), коли в наявності: факт порушення норми права, наявність шкоди та наявність прямого причинного зв'язку між проти-правних діянням і шкодою. Видами О.м.-п. є відповідальність політична і матеріальна. У відповідних випадках потерпіла сторона має право не тільки на задоволення своїх порушених інтересів за рахунок заподіювача шкоди, але й на застосування санкцій щодо правопорушника. Реалізація відповідальності грунтується на нормах звичайного і договірного права . Відоме значення для її настання мають міжнародні прецеденти. До порядку денного Комісії міжнародного права включене також питання про О. м-п. за шкідливі наслідки дій, не заборонених міжнародним правом, тобто не представляють собою міжнародно-протиправного діяння. У цьому випадку виникає лише матеріальна відповідальність і виключається політична. Відповідальність за наслідки таких дій повинна грунтуватися на спеціальних договорах, які передбачають ступінь і порядок відшкодування
матеріальної шкоди, заподіяної в процесі правомірної діяльності, т е. без наявності вини. Прикладом такого договору є Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, заподіяну космічними об'єктами, 1972 р.