34. Нації і народи, що борються за незалежність, як суб’єкти мп.

Статус націй і народів як суб’єктів МП випливає з прин-пу права народів на самовизначення. Нації і народи, що борються за незалежність мають загальну правосуб’єктність. Основні риси: представник-нац.-визвольний рух; правосуб’єктність-перехідна до державної правосуб’єктності; на націю розпов-ся всі права учасника збройного конфлікту(повинен дотримуватись нори гум-го права); можуть бути учасниками тих відносин, які випливають з прин-ну самовизначення. Пр-п рівноправ’я не повинен використ-ся проти тер-ної цілісності і політичної єдності держав. Народи, спираючись на пр-п самовизначення мають право претендувати на визнання їх суб’єктами МП лише на певних умовах і достатньо просунутому етапі практичної реалізації права на самовизначення. До таких умов належать порушення конституційних прав окремого народу, наявність у нього орган-х владних структур і централізованого політ-го керівництва, яке здатне виступати в міжнар-х відносинах від імені свого народу, обмінюватися представниками з різних держав і між-ми орг-ми, брати участь у підписанні між-х угод, тобто виконувати функції, які можна співставити з публічно-правовими функціями урядів. Якщо в такій якості вистуступає командування збройного руху, то воно повинно одночасно володіти визнаними політичними повноваженнями.

35.Особливі види суб’єктів мп.

Самоврядувальні політико-територіалбні утворення володіють внутрішнім самоврядуванням і в різних об’ємах правосуб’єктністю. Частіше такі утворення носять тимчасовий х-р і виникають внаслідок неврегульованості тер-х претензій різних країн(Вільне місто Краків). Як правило створюються на основі між-х угод (мирних договорів), які пердбачають певну між-ну правосуб’єктність, незалежний конституційний устрій, систему органів упр-ня, право видавати норм. акти, мати обмежені збройні сили. Як правило, це демілітаризовані та нейтралізовані утворення. Гарантом дотримання їх між. режиму ставали між. орг-ії(ООН, Ліга Націй) та окремі зацікавлені країни. Особливими видами суб’єктів МП є Ватікан і Мальтійський орден. Сьогодні Ватікан-загальновизнаний суб’єкт МП. Це незалежний керівний центр католічної церкви, що орг-ний у світовому маштабі і активно бере участь у світовій політиці. З Ватіканом підтримують дипломатичні і офіційні відносини 165 країн світу. В. бере участь у багатьох двухстор-х і багатостор-х між=х відносинах. Має статус офіц-го наглядача в ООН, ЮНЕСКО, є членом НБСЄ. Укладає особливі між. договори-конкордати, які регул-ть відносини катол-кої церкви з державними владами. Має послів нуціїв. Мальтійський орден після втрати тер-го сувер-ту і держ-ті на острові Мальта у 1789р. реорганізувався і зараз перебуває в Італії, де були підтверджені його права суверенного утворення і між. правосуб’єктність. Зараз орден підтримує офіц-ні і дипл-ні відносини з 81 країною. Має представників в ЮНЄСКО, Між. комітеті Червоного Хреста, Раді Європи, представлен наглядачем в Європі. Штаб-квартира-в Римі, корист-ся недоторканістю, а голова ордена-Великий Магістр, володіє імунітетом і превілегіями. Відіграє велику роль у справі між. благодійності.