Органи:

Рада Ліги. Згідно із статутом Рада є найвищим органом в структурі Ліги. Установчим договором визначається її склад, компетенція, процес прийняття рішень і процес голосування. При роботі Ради Ліги можуть бути присутні представники інших органів ЛАД. Складається з представників усіх країн-членів. Представниками можуть бути міністри закордонних справ або їхні представники. Кожна країна-член може самостійно визначати рівень свого представництва, що ніяк не може змінити саму природу організації. Рада засідає двічі на рік — у березні і в жовтні. її штаб-квартира в Каїрі (Єгипет), але зустрічі Ради можуть проводиться і в інших визначених напередодні місцях. Кожна країна-член має лише один голос незалежно від кількості представників. Рішення Ради, прийняті одноголосно, є обов'язковими для всіх країн-членів Ліги, а ті, які були прийняті більшістю, є обов'язковими лише для тих країн-членів, які проголосували за них.

Договір 1950 року про колективну безпеку передбачає створення Постійних комітетів (їх є десять), які збираються хоча б раз на рік. У кожному комітеті мають бути представлені всі країни-учасниці, адже такі комітети створюють основу співпраці між державами шляхом укладання договорів. Інші арабські країни також можуть стати членами комітетів. Рада Ліги повинна визначити обставини, при яких їхнє приєднання може бути можливим.

Генеральний секретаріат Ліги є і адміністративним, і виконавчим. До складу Генерального секретаріату входить Генеральний секретар, помічники Секретаря і певна кількість службовців. Генеральний секретар повинен призначатися Радою Ліги, і за нього мають проголосувати 2/8 країн-членів ЛАД. Голова Секретаріату обирається на п'ятирічний термін. Генеральний секретар має ранг Посла. Генеральний секретаріат має в своєму підпорядкуванні, крім інших, Бюро бойкоту Ізраїлю (осередок у Дамаску, Сирія), Арабське бюро наркотиків та Арабське бюро кримінальної поліції.

Установчі документи: Статут

Метою створення Ліги було "сприяння тіснішим відносинам і розвитку широких зв'язків між арабськими країнами; спрямування всіх зусиль в напрямку забезпечення добробуту і процвітання всіх арабських країн; вираження їх спільної волі; реалізація їх цілей і бажань; представлення інтересів арабських країн на міжнародній арені; координація дій держав-членів для захисту національної безпеки, забезпечення їхньої незалежності і суверенітету". Так записано в преамбулі Статуту ЛАД.

В Александрійському протоколі і в Статуті Ліги визначено також її завдання і функції: Контроль за дотриманням договорів, укладених державами-членами ЛАД. Проведення періодичних зібрань, які б укріпили стосунки між країнами-членами. Координація їхніх політичних планів з метою забезпечення їх співпраці. інтересів країн-членів. Координація відносин держав-членів з регіональних та міжнародних питань. Посередництво в диспутах і конфліктах між країнами-членами. Вирішення спірних питань мирним шляхом. Сприяння забезпеченню тісних політичних, культурних, економічних та інших зв'язків між державами-членами. Представництво інтересів арабських країн в інших міжнародних організаціях.

3. ООН діє з 1945 року, заснована 51 державою, 193 держави-члена сьогодні. Штабквартира: Нью-Йорк, США.

Структура:

Головними органами ООН є: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і Соціальна Рада, Рада з опіки, Міжнародний суд, Секретаріат.

Генеральна Асамблея – це представницький орган ООН, в якому представлені всі держави-члени. Вона володіє компетенцією обговорювати будь-які питання або справи в межах Статуту. Крім того, вона може обговорювати питання, що належать до повноважень будь-якого органу ООН. Виняток становлять випадки, якщо Рада Безпеки виконує свої функції відносно якого-небудь спору або ситуації (ст. 12). Кожна держава має один голос, рішення приймаються більшістю в 2/3 голосів.

На Раду Безпеки покладена головна відповідальність за підтримання миру і безпеки. Не дивлячись на те що Рада Безпеки - орган обмеженого представництва (у нім представлено менше 10% загального числа членів ООН), держави-члени погодилися, що при виконання своїх функцій Рада "діє від їх імені" (п. 1 ст. 24 Статуту ООН). До складу Ради Безпеки входять 15 членів: 5 постійних членів – Китай, Російська Федерація, Сполучене Королівство, Сполучені Штати Америки, Франція і 10 непостійних членів кожні 2 роки.

Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР) - головний орган, що відповідає за координацію економічної, соціальної і іншої відповідної діяльності 14 спеціалізованих установ ООН, дев'яти функціональних комісій і п'яти регіональних комісій. Рада також отримує доповіді від 11 фондів і програм ООН. Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР) слугує центральним форумом для обговорення міжнародних економічних і соціальних проблем і вироблення рекомендацій відносно політики для держав-членів і системи Організації Об'єднаних Націй. 

Міжнародний суд - головний судовий орган ООН. Правовою основою діяльності Суду є Статут ООН і Статут Суду, який складає невід'ємну частину Статуту. Члени ООН є за визначенням і учасниками Статуту МС ООН. Держава-нечлен може стати учасником Статуту на умовах, визначеваних Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки Міжнародний суд складається з 15 суддів, які обираються Асамблеєю і Радою Безпеки строком на дев'ять років. Судді повинні володіти високими моральними і професійними якостями. Склад Міжнародного суду в цілому забезпечує представництво найголовніших форм цивілізації і основних правових систем світу.

Рада з опіки була створена для контролю за системою опіки. В свою чергу, міжнародна система опіки була створена для управління залежними територіями, які раніше були підмандатними (система мандатів Ліги Націй) і знаходилися під контролем держав-переможиць, а також тими, які можуть бути добровільно включені метрополіями. Остання категорія успіху не мала. Що ж до перших двох, то Рада з опіки зіграла свою роль в отриманні ними незалежності. Вже до 1975 р. всі колишні підопічні території здобули незалежність, за винятком Мікронезії (опіка США). В результаті відпала необхідність в Раді з опіки.

Секретаріат вельми важливий орган ООН. Персонал Секретаріату призначається Генеральним секретарем. При цьому повинна приділятися увага підбору персоналу на можливо ширшій географічній основі.

Генеральний секретар подає Асамблеї щорічний звіт про роботу ООН, який містить і пропозиції про її вдосконалення. Він доводить до віданн Ради Безпеки питання, які, на його думку, можуть загрожувати миру.

Установчі документи: Статут ООН (був першим актом, що закріпив основні цілі і принципи міжнародного правопорядку і надав їм імперативної сили)

Цілі згідно Статуту: підтримання миру і безпеки на планеті; розвиток дружніх відносин між країнами; співробітництво у вирішенні міжнародних проблем і в забезпеченні поваги прав людини; узгодження дій різних країн.

4. Рада Європи — міжнародна організація 47 держав-членів в європейському просторі.

Рада була офіційно заснована 5 травня 1949 року Лондонською Угодою, підписаною десятьма країнами-засновниками.

Офіційними мовами Ради Європи є англійська та французька мови

Установчий документ – Статут Ради Эвропи.

Штаб-квартира Ради Європи знаходиться у Страсбурзі на французько-німецькому кордоні. 

Мета Ради Європи — досягти більшої єдності між її членами для захисту та впровадження ідеалів і принципів, які є їх спільною спадщиною, і сприяння їх економічному та соціальному прогресу.

Рада зосереджується на наступних областях:

• Захист демократії і верховенства права

• Захист прав людини, зокрема:

  • Соціальні права

  • Лінгвістичні права меншин

• Поширення ідей європейської культурної ідентичності і різноманітності;

• Вирішення проблем, що з ними стикається європейське суспільство, включаючи дискримінацію, ксенофобію, екологічні загрози, СНІД, наркотики та організовану злочинність

Структура:

1. Комітет міністрів є органом Ради Європи, що приймають рішення. До його складу входять міністри закордонних справ всіх держав-членів або їх постійні дипломатичні представники в Страсбурзі.

2. Парламентська ассамблея один з двох головних статутних органів Ради Європи; консультативний орган, що складається з представників парламенту всіх держав-членів. ПАРЄ є найстарішим в Європі органом міжпарламентської співпраці.

3. Європейський суд з прав людини одна з інституцій Ради Європи, створена 21 січня 1959 року для контролюза дотриманням прав і свобод людини та громадянина, закріплених в Європейській конвенції з прав людини, ратифікованої 1953 року.

4. Дорадчі органи

Венеціанська комісія дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права, котрий надає висновки про відповідність проектів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям. Офіційна назва: «Європейська комісія за демократію через право».

Конгрес місцевої та регіональної влади Європи є установою, що представляє місцеві та регіональні влади сорока семи держав-членів Ради Європи. Він складається з двох палат: Палати місцевих влад та Палати регіонів.

Україна заявила про своє бажання приєднатися до РЄ 14 липня 1992 р. 16 вересня 1992 р.