103. Район

дно Морів і океанів і їх надра, що знаходяться за межами національної юрисдикції.

У правовому режимі Району знайшла втіленя концепція загальної спадщини людства. Конвенція з морського права 1982 р. не тільки проголосила Район загальною спадщиною, але і визначила основні принципи цієї концепції. Використання Району допустиме лише в мирних цілях.

Вся діяльність здійснюється в Районі на благо всього людства.

Всі права на ресурси Району належать всьому людству.

Жодна держава не може претендувати на суверенітет над якою-небудь його частиною.

Ні держава, ні фізичні і юридичні особи не можуть привласнювати його частини.

Відчужені можуть бути лише корисні копалини, видобуті в Районі відповідно до Конвенції з морського права.

В цьому знайшла втілення і концепція стійкого розвитку. Діяльність в Районі здійснюється так, щоб сприяти здоровому розвитку світової економіки, сприяти всесторонньому розвитку всіх країн, особливо тих, що розвиваються (ст. 150). Заохочується ефективна участь країн, що розвиваються, в діяльності в Районі з належним обліком їх особливих інтересів. Створюваний на основі даної Конвенції Міжнародний орган по морському дну забезпечує справедливий розподіл вигод, що отримуються від діяльності в Районі.

Основні підрозділи цього Міжнародного органу - Асамблея, Рада і Секретаріат.

104. Архіпелаг та архіпелажні води.  Архіпелаг означає державу, яка складається з групи островів, включаючи їх частини, які єднають їх водні та інші простори і настільки тісно зв'язані, що такі острови, води та інші природні простори складають єдине географічне, економічне і політичне ціле або історично вважаються такими.  Архіпелажними водами називають води держави-архіпелагу, які розташовані між островами, з яких складається держава-архіпелаг, та відокремлені від інших частин моря навкруги нього прямими вихідними лініями, які з'єднують точки, які найбільш видаються у море.  Довжина таких ліній не повинна перевищувати 100 мор. миль і лише 3% від заг. їх числа можуть мати довжину 125 мор. миль. Співвідношення між площею води та площею суши в середині цих ліній повинне складати від 1:1 до 1:9, отже не кожна держава, що складається з островів може мати архіпелажні води. Їх не мають, наприкл., Великобританія та Японія.  На архіп. води та на їх дно і надра пошир. суверенітет держави-архіпелагу. Суда всіх держав користуються правом мирного проходу через архіпел. води. У випадках, коли в межах архіп. вод лежать мор. шляхи, що використ. для м-н судноплавства – застосов. правило архіпел. проходу. Архіпел. прохід – право судноплав. і прольоту з єдиною метою неперервного, швидкого і безперешк. транзиту з однієї частини відкритого моря або ек. зони в ін. частину. Для здійсн. архіп. проходу і прольоту держава-архіп. може встановл. мор. та повітр. коридори шириною 50 мор. миль.  Осн. документ – Конвенція ООН з Мор. права.

105. Визначення м-н проток.  Міжнародними є такі протоки, які з'єднують морські простори, які використовуються у міжнародному судноплавстві.  В основу правового режиму таких проток покладене поєднання інтересів прибережних держав та інших держав, які використовують ці протоки.  Правовий режим проток згідно з Конвенцією ООН залежить від того, в якій частині морського простору вона знаходиться та які частини з'єднує. Можна виділити такі види проток:  1. Протоки, які використовуються для судноплавства між частиною відкритого моря або виключною морською економічною зоною та територіальним морем іншої держави (Мессинська, Тиранська).  В такому разі застосовується право мирного проходу, яке здійснюється у відповідності з правилами мирного проходу через територіальне море.  2. Протоки, які з'єднують частину відкритого моря або виключної морської економічної зони та іншу частину морської економічної зони або відкритого моря (Гібралтарська, Малакська, Беб-ель-Мандебська).  В таких протоках безперервний та швидкий прохід можливий лише з метою транзиту, а також з метою заходу або виходу з територіального моря держав, які межують із протокою.  3. Протоки, в середині яких є смуга відкритого моря та виключної морської економічної зони, яка придатна для судноплавства (Мозамбікська, Корейська. Тайванська).  В такому разі діє свобода судноплавства, притаманна відкритому морю та морській економічній зоні.  4. Протоки, режим яких визначається спеціальними міжнародними угодами (балтійські, Магелланова, чорноморські).  Щодо чорноморських проток (Босфорська, Дарданелли, Мармурове море) діє Конвенція про режим проток 1936 р.

106. М-н канали. Визначення. Приклади.  Міжнародні канали - це гідротехнічні споруди, які з'єднують морі й океани та використовуються для міжнародного судноплавства (Суецький, Панамський, Кільський).  Вони проходять по території, на яку поширюється влада певної держави. Будучи власником каналу, держава зобов'язана забезпечити свободу судноплавства по каналу, а інші держави зобов'язані поважати закони та права держави, по території якого проходить канал.  Такий режим фіксується у відповідних міжнародних угодах. Конвенція про суецький канал 1888 р., Договір між Панамою та США про Панамський канал 1901 та 1903рр., 1977р.  М-н канали відповідно до м-н договорів не можуть бути театром воєнних дій (наприклад, Суецький канал відповідно до Константинопольської Конвенції 1988р.) Приклади: Суецький – відкритий у 1869р., на тер-рії Єгипту. Спочатку був власністю англо-франц. товариства Суецького каналу. У 1956 товариство було націоналізоване – канал знаходиться під суверенітетом Єгипту. Зараз відкритий для м-н судноплавства.  Панамський – між Півд. та Півн. Америкою, відкритий з 1914р. До 1979 знаходився під юрисдикцією США, потім під юрисд. Панами. До 1999 за США зберіг. ф-ції по управлінню каналом і його експлуатації. Зараз відкритий для мирного транзиту суден на умовах рівності і недискримінації (Договір про Панам. канал 1977р. між США і Панамою).  Кільський – з”єднує Балтійське та Північне моря, відкритий з 1986р. До 1-ї Світ.Війни Німеччина відносила канал до своїх внутр. вод. Версальським мир. Дог. був встановл. м-п режим канала. Після закінч 2-ї Світ.Війн. правов. режим не був врегул. Договорами та угодами. Нині режим канала регул. в одностор. порядку урядом ФРН, що видав Правила плавання в каналі, які передбач. свободу торгівельного мореплавства для всіх держав.

107. Принципи м-н косм. права.  МКП – сукупність м-п принципів і норм, які встановлюють режим косм. простору та небес. тіл і регул. віднос., суб”єктами яких виступ. держ., м-н орг. і комерц. фірми у зв”язку з дослідж. і використ. Космосу.  Принципи закріпл. в Дог. про принципи діяльн. держав по дослідж. та використ. косм. простору, в т.ч. Місяця та ін. небесних тіл від 27.01.1967 р. (чинний з 10.10.67 – день народж. МКП):  1. дослідж. та використ. космосу на благо всього людства;  2. рівні права всіх держ. на використ. і дослідж. космосу;  3. заборона націонал-го привласн. космосу;  4. відповідність косм. діяльн-ті МП;  5. свобода космосу для наук. дослідж.;  6. використ. Місяця та ін. небес. тіл виключно в мирних цілях;  7. м-н відп-ть держав за всю нац. косміч. діяльність;  8. м-н відп-ть держав за збитки, спричинені косм. об"єктами;  9. співробітн. і взаємодоп. держав при дослідж. і використ. космосу;  10. дотримання державами юрисдикції та контролю над косм. об”єктами, які занесені до їх реєстрів;  11. обов”язок держав уникати шкідливого забруднення космосу.  Основні галузеві принц. МКП, що міст. у Дог. підкресл., що дослідж. і використ. косм. простору. є надбанням всього людства; косм. прост. відкритий для всіх країн на основі рівності і відповідно до МП.

108. Правовий режим косм. об"єктів.  Під косм. об”єктом розуміють об”єкт штучного походження, тобто створений людиною, на відміну від небесних тіл. Договірного поняття “косм. об”єкт” у МКП поки що не вироблено. Основний документ – Конвенція Генер. Асамбл. ООН про реєстрацію об”єктів, що запускаються в косм. простір 1976р. Відповідно до якої націон. м-н реєстрація косм. об”єктів для учасників Конвенції стала обов”язковою. Кожна держава після націон. реєстрації надає Генер. секретареві ООН віповідну інформацію. Ген.сек. ООН веде реєстр косм. об”єктів, в який заносяться дані, що надаються країнами, які запускають об”єкти, стосовно цих об”єктів.  У випадку вивед. косм. об”єкту на орбіту двома або великою кіл-тю держ., вони спільно визнач. хто з них зареєстр. такий косміч. об"єкт. Подвійна реєстрація заборонена.  На нац. рівні об”єкти косм. діяльн. підляг. обов"язк. держ. реєстр. в Держ. реєстрі об”єктів косм. діяльн. в Укр.  З реєстацією косм. об”єкта пов”яз. певні юр. наслідки: 1)держава-учасн. Дог. до реєстру якої занес. об”єкт зберігає юрисдикцію і контроль над ним і над його екіпажем під час їхнього перебув. в косм. просторі в т.ч. і на небес. тілі; 2)права вл-ті на об”єкти залишаються непорушними і при поверн. їх на землю (ящо об”єкт буде виявлено за межами тер-рії держ., що зареєстр. його, то цей об”єкт або його частини підляг. поверн. суб”єкту реєстрації); 3)у процесі польоту вся повнота влади щодо підтримки правопорядку належить державі реєстрації.

109. Правовий статус космонавтів.  Космонавт – людина, що проводить випробування та експлуатацію косм. техніки у косм. польоті, а також це професія, що з”явилася у результ. проникнення в Космос людини в 1961р.  Екіпаж – особи, які здійснюють професійну діяльність під час космічного польоту.  Держави повинні максимально забезпечити безпеку осіб, які беруть участь у дослідженні і використ. косм. простору.  У зміст Дог. про принципи діяльн. держав по дослідж. та використ. косм. простору, в т.ч. Місяця та ін. небесних тіл від 27.01.1967 р. закладена норма про юрисдикцію і контроль держави, до реєстру якої занес. косм. об"єкт, не тільки над косм. об”єктом, а й над б-я екіпажем цього об”єкту (держави, гр-ни яких беруть участь у спільному польоті і є членами м-н екіпажу можуть домовлятися про ін. порядок здійсн. юрисдикції стосовно своїх гр-н).  МКП дає всім членам екіпажу однаковий статус космонавта. МКП виходить з того,що порядок здійсн. юрисд. і контр. визнач. сама держава-реєстратор, тобто обсяг прав і обов. членів косм. екіпажу як правило встановл. внутр. нормами держ.  Важливе – охорона життя і здоров”я космонавтів.  З метою сприяння м-н співроб. у процесі мирн. дослідж. і використ. косм. простору Ген. Асамбл. ООН уклала угоду про порятунок космонавтів, поверн. космонавтів і поверн. об"єктів, запущених у косм. простір (1967), відповідно до якої: 1) кожна сторона при одерж. відомостей про аварію екіпажу терміново інформує про це владу, що здійсн. запуск або оповіщ. про це світов. громадськість; інформує Ген.сек-я ООН.  2) якщо екіпаж спустився в відкрите море або в ін. місце, яке не перебув. під юрисд. якоїсь держави, то договірні сторони у міру своїх можливостей надають допомогу у здійсн. відповідних рятувальних операцій. 3) всі кошти витрачені державою при виконанні зобов”яз. щодо виявл. і поверн. косм. об”єкта або його складов. част. покриваються тією держ., яка здійсн. запуск.