1.1.4 Балістична підготовка

Завданням балістичної підготовки є визначення баліс­тичних умов, які враховують під час стрільби.

Балістична підготовка в дивізіоні (батареї) здійснюється силами та засобами підрозділів за участю служ­би ракетно-артилерійського озброєння.

Балістична підготовка в дивізіоні (батареї) включає:

визначення відхилення початкової швидкості снарядів через знос каналу ствола гармати (ΔV_{О гр});

визначення різнобою основних гармат батарей віднос­но контрольної гармати дивізіону та гармат батарей від­носно основної (V_О);

визначення сумарного відхилення початкової швидкості снарядів (V_0сум) для контрольної гармати дивізіону та основних гармат батарей;

визначення температури зарядів;

визначення балістичних характеристик боєприпасів;

сортування та розподіл боєприпасів, які надійшли, між батареями (гарматами).

Для забезпечення проведення своєчасної і якісної балістичної підготовки заздалегідь здійснюють наступні заходи:

комплектують батареї дивізіону гарматами так, щоб різнобій гармат батарей відносно основної та основних гармат батарей відносно контрольної, якщо можливо, не перевищував 0,5% V_О;

призначають основні гармати батарей та контрольну гармату дивізіону так, щоб величина зносу їх стволів (V_0гр) була середньою відносно решти гармат батарей та дивізіону відповідно;

визначають відхилення початкової швидкості снарядів із-за зносу каналів стволів та різнобій гармат відносно основної, а також основних гармат батарей відносно контрольної;

комплектують гармати, в тому числі возимий боєкомплект, меншою кількістю партій зарядів та, якщо можливо, з відомим сумарним відхиленням початкової швидкості снарядів;

систематично контролюють правильність ведення формулярів гармат, особливо своєчасність та повноту записів про кількість пострілів, здійснених з гармати.

Відхилення початкової швидкості снарядів із-за зносу каналу ствола гармат визначають за допомогою приладу заміру камори (далі - ПЗК) з уточнюючою поправкою або без неї.

Уточнюючу поправку визначають зістрілюванням гармат, яке проводиться за допомогою артилерійської балістичної станції (далі - АБС) при зміні початкової швидкості снарядів із-за зносу каналу ствола гармат на 1% V₀

У проміжках між зістрілюванням відхилення початко­вої швидкості снарядів із-за зносу каналу ствола (ΔV_{О гр.}) розраховують за формулою

,

де – відхилення початкової швидкості снарядів із-за зносу каналу ствола гармати за да­ними ПЗК;

– уточнююча поправка.

Для гармат, у яких відхилення початкової швидкості із-за зносу каналу ствола за даними ПЗК не перевищує 1% V₀, уточнюючу поправку дозволяється не враховувати.

Різнобій гармат батарей відносно контрольної та гармат батареї відносно основної визначають як різницю відповідних сумарних відхилень початкової швидкості снарядів, визначених за допомогою АБС для всіх номерів зарядів, для яких у Таблицях стрільби роз­міщені окремі залежності V_О від подовження зарядної камори. Якщо в Таблицях стрільби подана одна залеж­ність для кількох номерів зарядів, то різнобій визначають тільки для заряду з найбільшою початковою швидкістю, а отриманий результат використовують для решти но­мерів зарядів.

Різнобій гармат батареї відносно основної гармати дозволяється визначати за результатами створення репера. Для цього основною гарматою батареї створюють репер на куті підвищення, який відповідає 0,6...0,8 максимальної дальності стрільби на даному заряді. Потім за час не більше 30 хв. кожна з гармат, яка здійснює зістрілювання на пристріляних основною гарматою установках, дає групу в 3...4 постріли. Координати усіх розривів визначають за допомогою квантового далекоміра або спряженого спостереження. Кут засічки має бути не мен­ше 2-50. Ділянку місцевості в районі створення репера вибирають горизонтальною, наскільки можливо. Зістрілювання проводять зарядами однієї партії та снарядами з однаковими знаками відхилення маси снаряда.

Величину різнобою гармат відносно основної розраховують за формулою

де та – топографічні дальності по центру груп розривів для даної та основної гармати відповідно, м;

– поправка дальності на зміну початко­вої швидкості снарядів на 1%, яка визначається за допомогою Таблиць стрільби за кутом підвищення, на якому здійснювалось зістрілювання.

Для гармат, у яких знос каналу ствола менше 1% V₀ різнобій дозволяється визначати розрахунком (з використанням результатів обміру зарядних камор за допомогою ПЗК) за формулою

де та – відхилення початкової швидкості снарядів із-за зносу каналу ствола гармати за даними ПЗК для даної та основної (контрольної) гарма­ти відповідно.

Сумарне відхилення початкової швидкості снарядів для контрольної гармати дивізіону визначають за допо­могою АБС, а для основної гармати батареї – як суму від­хилень початкової швидкості снарядів для контрольної гармати та поправки на різнобій основної гармати батареї відносно контрольної гармати.

При проведенні стрільб з метою визначення сумарного відхилення початкової швидкості снарядів повинні виконуватись такі умови:

артилерійські системи, виділені для проведення стрільб, технічно справні, прицільні пристрої ретельно вивірені, механізми наведення відрегульовані;

снаряди мають однакові знаки відхилення маси;

заряди зберігаються в однакових температурних умовах.

Якщо неможливо використати дані контрольної гар­мати, сумарне відхилення початкової швидкості снарядів для основних гармат батарей визначають зістрілюванням партії зарядів, яка прибула в батарею, з партією, для якої сумарне відхилення початкової швидкості снарядів відоме.

Зістрілювання партій зарядів проводять у такому ж самому порядку, як і зістрілювання гармат .

Сумарне відхилення початкової швидкості снарядів для партій зарядів визначають за формулою

де – сумарне відхилення початкової швидкості снарядів при стрільбі партіями зарядів, для яких відхи­лення початкової швидкості відоме;

та – топографічні дальності до центру групи розривів під час стрільби відповідно до зістріляної та основ­ної (з відомим ) партіями зарядів, м.

Якщо ΔV_0гр всіх гармат визначені відповідно ціх вимог, то ΔV_0сум для основних гармат будь-якої батареї може бути визначено за результатом відстрілу даної партії за­рядів за допомогою АБС з будь-якої гармати цього зраз­ка. Для цього в усі батареї передають зна­чення ΔV_0зар, яке знайдено як різниця ΔV_0сум, визначеного відстрілом даної партії зарядів за допомогою АБС, та ΔV_0гр гармати, що здійснювала відстріл. ΔV_0сум для ос­новних гармат у кожній батареї цього зразка визначають як суму отриманого значення ΔV_0зар і ΔV_0гр основної гар­мати.

Сумарне відхилення початкової швидкості визнача­ють для кожної партії та номера заряду, для яких перед­бачається побудова графіків розрахованих поправок. Для невідстріляних номерів зарядів дозволяється визначати розрахунком за допомогою коефіцієнта К_пер (додаток 2), використовуючи формулу

,

де – сумарне відхилення початкової швидкості снарядів для відстрі­ляного номера заряду;

та – відхилення початкової швидкості снарядів із-за зносу каналу ствола гармати для відстріляно­го та не відстріляного номерів за­рядів відповідно.

Сумарне відхилення початкової швидкості снарядів, визначене розрахунком за допомогою коефіцієнтів пере­ходу, наскільки можливо уточнюють відстрілом за допо­могою АБС.

Сумарне відхилення початкової швидкості мін визна­чають як середнє відхилення початкової швидкості, отри­мане за допомогою АБС при стрільбі з двох мінометів.

Якщо неможливе визначення сумарного відхилення початкової швидкості снарядів для основних гармат батарей одним із способів, визначених в ст. 33, 34, за сумарне відхилення початкової швидкості снарядів приймають відхилення початкової швидкості снарядів із-за зносу каналу ствола основної гармати, відповідно до ст. 32. Для мінометів в цьому випадку сумарне відхилення початкової швидкості мін приймають рівним нулю.

У цьому випадку на початку стрільби за допомогою АБС за першими 3…4 пострілами контрольної гармати уточнюють сумарне відхилення початкової швидкості снарядів і вводять коректуру в вирахувану установку прицілу (рівня), визначеною за формулою

Балістичні характеристики боєприпасів, визначають за маркуванням (умовні позначення, знаки і написи, які нанесені фарбою на снарядах (мінах), гільзах, зарядах і укупорці) та їх зовнішнім виглядом (наявність ковпачка підривника, матеріал і конструкція гільзи, наявність вогнегаса в заряді).

На вогневих позиціях батарей забезпечують збережен­ня боєприпасів в однакових температурних умовах та організовують вимірювання температури зарядів через кожні 1...2 години. Для самохідних гармат окремо вимірюють температуру зарядів у бойовому відділенні та зарядів, викладених на ґрунт.

Боєприпаси у дивізіоні розподіляють між батареями так, щоб у кожній батареї були боєприпаси переважно однієї партії зарядів. У батареях боєприпаси однієї партії зарядів розподіляють між гарматами рівномірно з ураху­ванням особливостей виконання майбутніх вогневих зав­дань. При цьому для кожної гармати, якщо можливо, ви­діляють снаряди з однаковими знаками відхилення маси.

При розподілі боєприпасів прагнуть до того, щоб одне вогневе завдання незалежно від кількості вогневих нальо­тів виконувалось зарядами однієї партії.

Результати балістичної підготовки старші офіцери ба­тарей доповідають на пункт управління вогнем дивізіону та командирам батарей.