1.1.1 Розвідка і визначення координат цілей

Завданням розвідки є своєчасне, надійне і достовірне визначення координат цілі, збір та обробка розвідувальних даних про противника.

Розвідка в дивізіоні (батареї) ведеться безперервно вдень і вночі офіцерами дивізіону (батареї), особовим складом відділень розвідки (обслугою командирських машин управління вогнем), а також доданими підрозділами артилерійської розвідки.

Розвідувальні дані про цілі командир дивізіону (батареї) отримує від штатних підрозділів артилерійської розвідки, старшого командира (начальника) або його штабу, а також від загальновійськового командира (штабу).

Розвідувальні дані включають:

номер і характер цілі;

координати і абсолютну висоту (кут місця) центру цілі і, якщо можливо, координати основних елементів групової цілі;

розміри цілі за фронтом та глибиною;

характер діяльності цілі, ступінь захисту живої сили і техніки;

час та засіб виявлення цілі.

Місцезнаходження цілі визначають у полярних або прямокутних координатах за допомогою приладів (засобів) розвідки, а також за допомогою аерофотознімка, карти або окомірно. Абсолютну висоту цілі визначають за картою масштабу не менше 1:50 000 або за допомогою кутовимірювальних приладів (розрахунком за кутом місця цілі)

.

Умови визначення координат цілей різними засобами розвідки, за якими можливе визначення установок для стрільби на ураження способом повної підготовки, наведені в табл. 1.

Таблиця 1 -Засоби та умови визначення координат цілей

Засоби	Умови визначення координат цілей	Умови виконання топогеодезичної прив'язки спостережних пунктів, постів (позицій) засобів артилерійської розвідки, методи розрахунків координат
Квантовий далекомір	В межах дії технічної можливості далекоміра	Топогеодезична прив’язка здійснювалась: на геодезичній основі; за картою з вдрукованими координатами або за картою масштабу не менше 1:50 000; за аерофотознімком масштабу не менше 1:50 000 за допомогою навігаційної апаратури або приладів. Орієнтування приладів (засобів) артилерійської розвідки проведено гіроскопічним, астрономічним або геодезичним способом, передачею дирекційного кута від пунктів геодезичних мереж кутовим ходом, одночасним відмічанням за небесним світилом, за допомогою навігаційної апаратури (початкове орієнтування з помилкою не більше 0-01 та часом роботи не більше 20 хв.), за допомогою магнітної стрілки бусолі з обов’язковим урахуванням поправки бусолі, визначеної на відстані не більше 10 км. Абсолютні висоти визначені за картою масштабу не менше 1:50 000 або за допомогою кутовимірювальних приладів (розрахунком за кутом місця). Розрахунки проведено аналітично. Довжина акустичних баз та баз спряженого спостереження визначені проміром або за допомогою квантового далекоміра.
Спряжене спостере-ження	Кут засічки не менше 1-00
РЛС типу СНАР	Дальність до цілі не більше 25 км
РЛС типу АРК	Дальність не більше 1З км Дальність не більше 25 км
Аерофотознімок	Координати цілі визначені за аерофотознімком з ко­ординатною сіткою або шляхом перенесення цілі на карту масшта­бу не менше 1 : 50 000
Далекомір ДС-1 (ДС-1м-1)	Дальність засічки не більше 3 (4) км.

Визначаючи координати і розміри групової цілі, усі окремі цілі, що входять до її складу, описують прямокутником зі сторонами, які проходять через крайні окремі цілі, паралельно та перпендикулярно напрямку стрільби. За центр групової неспостереженої цілі приймають центр прямокутника. За центр спостереженої цілі приймають окрему ціль (місцевий предмет), розташовану поблизу центра цілі.

Для визначення систематичних помилок підрозділу звукової розвідки у смузі розвідки цього підрозділу створюють 1...3 репери. Визначення місця розривів викону­ють одночасно підрозділом звукової розвідки та засобами розвідки дивізіону або радіолокаційною станцією типу СНАР. Координати реперів передають підрозділам звуко­вої розвідки.