3. Функції і цілі управління

 

Процес управління характеризується ієрархією рівнів управління і багатофункціональністю.

Відповідно до ієрархії в управлінні виділяють вищий, середній й оперативний рівні. Вищий рівень (вище управління) приймає стратегічні рішення: визначає цілі управління, зовнішню політику, обсяги матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, розробляє довгострокові плани і стратегію їх виконання. АІС для вищого рівня управління має дати

інформацію стосовно аналізу ринку, конкуренції, кон'юнктури, а також інформацію для пошуку альтернативних стратегій розвитку підприємства на випадок виявлення загрозливих тенденцій у сфері його інтересів.

На середньому рівні приймаються тактичні рішення, пов'язані зі складанням тактичних планів, контролем за їх виконанням, спостереженням за обсягами всіх ресурсів, розробленням управлінських рішень для виведення підприємства на необхідний рівень, передбачений планами. Для середнього рівня управління АІС має розв'язувати задачі з розрахунку планових показників, контролю за їх виконанням.

На оперативному рівні приймаються оперативні рішення, пов'язані з реалізацією планів. Основне завдання оперативного управління полягає в узгодженні всіх елементів виробничого процесу в часі та просторі з необхідним ступенем деталізації. На цьому рівні формуються дані про хід виконання планів і складаються звіти. Відповідно АІС має обробляти фактичні дані в реальному масштабі часу в міру їх виникнення.

На кожному з рівнів виконуються роботи, що в комплексі забезпечують управління. Ці роботи називають функціями.

Саме функції трансформуються в АІС у комп'ютерні програми. А метою розв'язання задач управління в АІС є автоматизація цих функцій.

Залежно від цілей виділяють такі типові функції: прогнозування, планування, обліку, контролю, аналізу, регулювання.

Прогнозування — функція, за допомогою якої здійснюються формування й обґрунтування наукових передумов перспективи розвитку об'єкта управління, можливих змін його стану до певного моменту часу в майбутньому. Воно займає значне місце в діяльності вищого управління і служить інструментом для: розроблення економічної політики фірми; орієнтації в найбільш імовірній перспективі конкурентної боротьби; визначення можливостей збуту з обліком тенденцій на тому або іншому товарному ринку; розроблення інвестиційних планів; вибору оптимального рішення з можливих варіантів плану; оцінювання майбутніх тенденцій розвитку фірми. За допомогою АІС розв'язують комплекси задач із прогнозування різних ТЕПів діяльності об'єкта управління. При розв'язуванні цих задач застосовують методи прогнозування, диференційовані за точністю та горизонтом прогнозування й орієнтовані на конкретний об'єкт.

Планування — функція, за допомогою якої в ідеальній формі реалізується мета управління. На вищому рівні управління планування орієнтовано на тривалий термін, на середньому — на більш короткий термін, при цьому план вищого рівня деталізується. Оперативне управління припускає саме детальне опрацювання плану середнього рівня за тимчасовими періодами, об'єктами планування і робочими місцями. Використання АІС є достатньо ефективним і на етапі вироблення оптимальних планів випуску продукції.

Облік — функція, спрямована на одержання інформації на оперативному та середньому рівнях. Здобуті результати передаються на вищий рівень. АІС має здійснювати обирання фактичних даних у міру виконання господарських операцій та обробляти ці дані з мінімально допустимою затримкою, щоб у виробництві не відбулися необоротні процеси.

Контроль — зіставлення фактичних показників із плановими і нормативними, визначення відхилень, що виходять за межі допустимих значень. Виконується на всіх трьох рівнях управління.

Аналіз — установлення причин відхилень, виявлення резервів, знаходження способів усунення неузгодженостей між фактичними показниками і запланованими. Виконується на середньому та вищому рівнях управління.

Регулювання — коригування ходу роботи об'єкта управління, прийняття рішень для виправлення ситуації, що утворилася, і виведення об'єкта управління на заплановані показники. Виконується на середньому та вищому рівнях управління. Сучасні АІС здатні обробляти інформацію за всіма функціями управління і передавати її на всі рівні

управління. Для обміну інформацією між рівнями управління застосовуються засоби комунікації та мережні технології.

Особливо ефективно в АІС реалізуються функції контролю, аналізу і регулювання, тому що всю вхідну інформацію для розв'язання цих функціональних задач підготовлено під час розв'язування задач планування й обліку і знаходиться вона в БД. Для аналізу та регулювання в АІС використовуються бази моделей, які містять фонд моделей з оцінювання економічних та виробничих ситуацій. Для пошуку шляхів виходу із ситуації, що утворилася, призначені ЕС. Для розв'язання слабоформалізованих задач управління, які виникають внаслідок високого рівня різного роду невизначеностей ринкового середовища, в АІС застосовуються системи підтримки прийняття рішень (СППР).