46. Правове регулювання проведення навчання з охорони праці.

Навчання працівників з питань охорони праці є однією з складових системи управління організацією охорони праці. Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять інструктаж, навчання з питань охорони праці, на­дання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил по­ведінки у разі виникнення аварій.

Навчання з питань охорони праці можна поділити на декілька видів:

а) за періодом його проведення — попереднє, періодичне та позачергове;

б) за суб'єктами, які проходять навчання — навчання посадових осіб і спеціа­лістів з питань охорони праці, навчання інших працівників з питань охорони праці;

в) за суб'єктами, які проводять навчання — навчання, що проводять комісії під­приємств; навчання, що проводиться закладами освіти, які одержали ліцензію від Міністерства освіти і науки України і дозвіл від Державного комітету України з нагляду за охороною праці; самоосвіта.

Законодавство України передбачає навчання з питань охорони праці у вигляді інструктажів. Відповідні категорії працівників проходять вступний, первин­ний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі. На прохання працівника проводиться додатковий інструктаж. Залежно від виду інструктажів встановле­ні підстави та періодичність їх проведення.

З метою поновлення знань правил безпечної експлуатації, технологічних і посадових інструкцій, засвоєння в конкретних умовах технологічних процесів і обладнання, методів безаварійного керування ними навчання з питань охорони праці проводиться у вигляді стажування (дублювання). Такий вид навчання про­водиться до самостійного виконання працівником дорученої роботи.

Стажування або дублювання проходять новоприйняті працівники. Стажу­вання обов'язково проходять також працівники, функціональні обов'язки яких пов'язані із забезпеченням безаварійної роботи важливих і складних господар­чих потенційно небезпечних об'єктів або з виконанням окремих потенційно не­безпечних робіт.

Керівник може звільнити працівника від проходження стажування (дублю­вання), якщо особа має стаж роботи за відповідною професією не менше 3 років або переводиться з одного цеху в інший, де характер роботи та тип обладнання, на якому вона працюватиме, не змінюються.

Важливим етапом в організації навчання з охорони праці є перевірка знань. Формою перевірки знань з охорони праці є іспит. Результати перевірки знань оформлюються протоколом, а в необхідних випадках видається посвідчення. Якщо результати перевірки знань працівника будуть незадовільними, то особа зобов'язана повторно пройти навчання, після чого проводиться повторна пере­вірка знань.

47. Правове регулювання розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та аварій, що трапилися на підприємстві, в установі, на організації.

Види випадків, що підлягають розслідуванню та обліку:

- нещасні випадки

- професійні захворювання

- аварії

Класифікація нещасних випадків:

1) За порядком проведення:

- нещасні випадки, що розслідуються в загальному порядку

- нещасні випадки, що підлягають спеціальному розслідуванню:

• нещасні випадки із смертельним наслідком;

• групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'я;

• випадки смерті на виробництві та випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків.

2) За формою: раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, отруєння, теплові удари, опіки, обморо­ження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випроміню­ванням, інші ушкодження.

Види професійних захворювань (захворю­вання працівника вважається професійним, якщо така хвороба передбачена у Переліку професійних захворювань):

- гострі професійні захворювання, отруєння

- хронічні професійні захворювання.

Класифікація аварій:

Існує два види аварій, що підлягають розслідуванню та обліку: аварії І та II категорії.

До І категорії відносяться аварії, внаслідок яких:

- загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

- стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;

- збільшилась концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природ­ному середовищі більш як у 10 разів;

- зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників підприємства чи населення.

До II категорії відносяться аварії, внаслідок яких:

- загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

- зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило за­грозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці з чисельністю працюю­чих 100 чоловік і більше.

Порядок розслідування нещасних випадків:

1) повідо­млення відповідних суб'єктів про нещасний випадок, що трапився, і надання необхідної допомоги потерпілим та вжиття превентивних заходів щодо попе­редження виникнення інших нещасних випадків;

2) створення комісії з розслі­дування нещасних випадків;

3) проведення розслідування нещасних випадків

4) оформлення результатів розслідування та облік нещасних випадків.

Акт розслідування причин профзахворювання складається комісією з розслі­дування у п'яти примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається власником хворому, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує це підприємство, і профспілковій організації, членом якої є хворий. Один примірник акта надсилається санепідемстанції для аналізу і контролю за здійсненням заходів. Перший примірник акта розслідування зберігається на під­приємстві протягом 45 років.