28. Умови та порядок надання щорічної додаткової відпустки за роботу у важких і шкідливих умовах праці.

Щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам зайнятим на роботах, пов’язаних з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих чинників, за Списком виробництв, цехів, професій і посад затверджених Кабінетом Міністрів України.

Щорічна додаткова відпустка за роботу в шкідливих і важких умовах праці надається працівникам виробництв, цехів, професій і посад передбачених відповідними розділами зазначеного Списку, незалежно від того, до якої галузі господарства належать ці виробництва, цехи, та від форм власності підприємств, організацій і установ.

Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки встановлюється колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці і базується на результатах гігієнічної оцінки умов праці за показниками та критеріями, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства праці та соціальної політики України.

Ця додаткова відпустка надається пропорційно до фактично відпрацьованого часу.

29. Особливості оплати праці працівників за роботу у важких і шкідливих умовах праці.

Відповідно до ст. 100 КЗпП підвищена оплата праці встановлюється на важких робо­тах і роботах з шкідливими умовами праці. На основі цього пра­вила чинна Генеральна угода передбачає доплати за роботу у важ­ких і шкідливих умовах праці до 12 % тарифної ставки, а за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах - до 24 % тарифної ставки відповідного розряду (посадового окладу).

Роботодавець за власні кошти може встановити інші додаткові пільги і ком­пенсації за роботу у шкідливих і важких умовах праці, передбачивши умови надання таких у колективному або трудовому договорах чи в локальних норма­тивно-правових актах.

Перелік робіт, для яких застосовується така доплата, має затвер­джуватись Кабінетом Міністрів України. Але Кабінет Міністрів України такий перелік поки що не затвердив і у практиці керу­ються тими типовими переліками, які, свого часу, були затверджені Держкомпрацею Союзу РСР. Назвемо один з таких переліків — Типовий перелік професій і робіт, оплачуваних за тарифними став­ками, встановленими для робітників, зайнятих на роботах з важки­ми і шкідливими умовами праці та на роботах з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці на підприємствах машинобу­дівної та металообробної промисловості.

30. Гарантії прав жінок з охорони праці.

Спеціальні гарантії права на охорону праці жінок поділяються на:

1) ті, що регулюють охорону праці всіх працюючих жінок:

- заборона застосування праці жінок на роботах з важкими, шкідливими і небезпечними умовами праці,

- обмеження використання праці жінок на нічних роботах

- заборона залучення жі­нок до підіймання і пере­міщення речей, маса яких перевищує вста­новлені граничні норми

2) ті, що регулюють охорону праці жінок у зв'язку їх материнством:

- заборона залучення вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні, святкові та не­робочі дні і направлення цих жінок у відрядження

- залучення жінок, що мають дітей, віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, до надурочних робіт або направлення у відрядження можливе лише з їх згоди

- право працювати на умовах неповного робочого часу

- першочергове право на надомну роботу

- надання додаткових перерв для годування дитини жінкам, що мають дітей віком до півтора року

- надання соціальних від­пусток у зв'язку з мате­ринством (відпустки по вагітності і пологах, від­пустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, тривалістю 5 календарних днів)

- пільговий порядок надан­ня щорічних відпусток

- переведення вагітних жінок на легшу роботу

- надання відпусток без збереження заробітної плати у зв'язку з материнством.