
- •Характеристика поняття охорони праці у соціальному, політичному, економічному та медичному аспектах.
- •Поняття охорони праці у правовому аспекті.
- •Загальна характеристика правового забезпечення охорони праці в Україні.
- •Всесвітні міжнародні договори у сфері охорони праці.
- •Конвенції та рекомендації моп з охорони праці.
- •Регіональні міжнародні договори та охорона праці.
- •Міжнародні двосторонні договори України у сфері охорони праці.
- •Правове регулювання охорони праці в ку.
- •Законодавчі акти загального характеру та їх значення для регулювання охорони праці.
- •Законодавчі акти спеціального характеру у сфері охорони праці:
- •Система підзаконних нормативно-правових актів України з охорони праці: поняття, ознаки та види.
- •Нормативно-правові акти з охорони праці Держгірпромнагляду України: поняття, види, порядок опрацювання, прийняття та скасування.
- •Локальні нормативно-правові акти з охорони праці: види, порядок їх опрацювання, прийняття, скасування та обліку.
- •Загальна характеристика актів соціального партнерства з охорони праці.
- •Колективні угоди та охорона праці.
- •Колективні договори та охорона праці.
- •Поняття та види гарантій прав працівників на охорону праці.
- •Гарантії прав працівників на охорону праці під час укладення трудового договору.
- •Гарантії прав працівників на охорону праці під час дії трудового договору.
- •Гарантії прав працівників на охорону праці під час припинення трудового договору.
- •Спеціальні гарантії прав працівників на охорону праці: загальна характеристика та види.
- •1) Гарантії працівників, що працюють у шкідливих і важких умовах праці:
- •Забезпечення працівників молоком та рівноцінними харчовими продуктами.
- •Забезпечення працівників лікувально-профілактичним харчуванням.
- •Забезпечення працівників газованою солоною водою.
- •Умови та порядок надання скороченого робочого часу.
- •Умови та порядок надання оплачуваних перерв санітарно-оздоровчого характеру.
- •Умови та порядок надання щорічної додаткової відпустки за роботу у важких і шкідливих умовах праці.
- •Особливості оплати праці працівників за роботу у важких і шкідливих умовах праці.
- •Гарантії прав жінок з охорони праці.
- •Гарантії прав з охорони праці усіх працюючих жінок.
- •Гарантії прав з охорони праці жінок у зв’язку з їх материнством.
- •Гарантії прав неповнолітніх працівників з охорони праці.
- •Заборона залучення неповнолітніх працівників до окремих видів робіт.
- •Обмеження підіймання і переміщення неповнолітніми працівниками речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
- •Особливості робочого часу та часу відпочинку неповнолітніх працівників.
- •Гарантії прав з охорони праці осіб з пониженою працездатністю.
- •Поняття, цілі та завдання системи управління охороною праці.
- •Методи та функції системи управління охороною праці.
- •Види суб’єктів управління охороною праці на виробничому рівні та їх повноваження.
- •Служба охорони праці: поняття, порядок створення та ліквідації, функції та повноваження.
- •Комісія з питань охорони праці: поняття, порядок створення та ліквідації, функції та повноваження.
- •Додержання вимог з охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств.
- •Правове регулювання проведення атестації робочих місць за умовами праці.
- •Правове регулювання проведення медичних оглядів.
- •Правове регулювання проведення навчання з охорони праці.
- •Правове регулювання розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та аварій, що трапилися на підприємстві, в установі, на організації.
- •Правове регулювання фінансування заходів з охорони праці.
ТЕМА 1
Характеристика поняття охорони праці у соціальному, політичному, економічному та медичному аспектах.
Закон України "Про охорону праці" визначає, що охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі саме трудової діяльності
Зміст охорони праці розглядають у соціальному, політичному, економічному та медичнико-біологічному аспектах. Кожен аспект охорони праці має свій зміст і є самостійним напрямком у системі заходів щодо безпеки життя та здоров'я у процесі трудової діяльності.
Соціальний аспект охорони праці передбачає
забезпечення всебічного соціального розвитку кожної працюючої особи, захист особи
визнання пріоритету життя та здоров'я людини у процесі виробничої та трудової діяльності
запобігання шкідливим наслідкам, до яких може призвести ігнорування вимог техніки безпеки та гігієни праці на виробництві.
Політичний аспект охорони праці полягає у забезпеченні права працівника на життя, охорону здоров’я, на належні, безпечні і здорові умови праці. Охорона праці в політичному аспекті являє собою правовий інститут, що має міжгалузевий характер. Норми цього інституту захищають інтереси різних суб’єктів права: а) роботодавців та працівників, які перебувають з ними у трудових правовідносинах; б) членів виробничих кооперативів; в) студентів, які проходять виробничу практику; в) громадян, які відбувають покарання за вироком суду, в період їх роботи в організації та ін. Дія Закону України "Про охорону праці" поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.
Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів з покращення умов і підвищення безпеки праці та є економічним виразом соціальної значущості охорони праці. Тобто, економічне значення охорони праці оцінюється за результатами, отриманими при зміні соціальних показників шляхом впровадження заходів з покращення умов праці:
- підвищення продуктивності праці;
- зниження непродуктивних витрат часу і праці;
- збільшення фонду робочого часу;
- зниження витрат, пов'язаних з плинністю кадрів через умови праці, тощо.
Медико-біологічний аспект охорони праці враховується насамперед при нормуванні праці.
Поняття охорони праці у правовому аспекті.
Науковці правове поняття охорони праці розглядають як інститут трудового права, принцип трудового права, елемент суб'єктивного права та систему законодавства.
Охорона праці як інститут трудового права є сукупністю правових норм, що регулюють відносини з охорони життя, здоров'я та працездатності шляхом встановлення безпечних і нешкідливих умов праці. Цей інститут складають: норми, що встановлюють загальні вимоги охорони праці; профілактичні норми, що спрямовані на попередження виникнення виробничого травматизму і професійних захворювань; норми, що встановлюють обов'язки роботодавців та працівників з питань охорони працівників з питань охорони праці; норми, що містять додаткові заходи охорони праці окремих категорій працівників.3
Як принцип трудового права, охорона праці відображає зміст усіх норм трудового права, які своєю сутністю спрямовані на охорону здоров'я та працездатності працівників. У цьому значені охорона праці є галузевим принципом трудового права, оскільки відображає його соціальну спрямованість на захист трудових прав працівників.
Охорона праці як функція трудового права:
обов'язок роботодавця створити у кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці, що відповідають вимогам нормативних актів, а також забезпечити додержання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці
працівник зобов'язаний знати і виконувати нормативне-правові акти з охорони праці, додержуватись зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним та трудовим договорами, проходити обов'язкові медичні огляди і співпрацювати з роботодавцем в організації безпечних і нешкідливих умов праці.
Сторони трудового договору наділені комплексом взаємних прав і обов'язків з створення безпечних і нешкідливих умов праці. Тому охорону праці розглядають як елемент трудових відносин.
Охорону праці розглядають як своєрідну систему законодавства. Найважливіші норми, що регулюють питання охорони праці, передбачені в Конституції України, КЗпП України та Законі України «Про охорону праці». Україна одна з перших держав на пострадянських теренах прийняла спеціальний закон, що комплексно регулює питання охорони праці. У подальшому його норми були конкретизовані шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів, що сформували цілком самостійну гілку у складі кодифікованого трудового законодавства України.