
- •7.092501 – “Автоматичне управління технологічними процесами
- •7.091901 – “Енергетика сільськогосподарського виробництва”
- •7.09019 – “Механізація і електирфікація сільського господарства”
- •7.092501 – “Автоматичне управління технологічними процесами
- •7.091901 – “Енергетика сільськогосподарського виробництва”;
- •03041, Київ, вул. Героїв Оборони, 15. Передмова
- •Правила техніки безпеки
- •Лабораторна робота №1 Вивчення і аналіз роботи логічних елементів автоматики
- •1. Об'єкти дослідження:
- •2. Мета роботи:
- •З. Теоретичні відомості
- •Р ис. 6 Часова діаграма т-тригера
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок проведення роботи
- •1. Результати дослідження роботи логічних елементів
- •2. Результати дослідження роботи т-тригера
- •3. Результати дослідження роботи лічильника та дешифратора
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
- •1.Об’єкт дослідження:
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок проведення роботи
- •1. Результати дослідження роботи сельсинної системи в трансформаторному режимі
- •2. Результати дослідження роботи сельсинної системи в індикаторному режимі
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
- •1. Об'єкт дослідження:
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок проведення роботи
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
- •2. Мета роботи:
- •4. Будова лабораторної установки
- •Р ис.5. Принципова електрична схема лабораторної установки
- •5. Порядок проведення роботи
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №5 Дослідження характеристик датчика освітленості та аналіз роботи приладу контролю полум'я
- •1. Об'єкт дослідження:
- •2. Мета роботи:
- •3. Теоретичні відомості
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок проведення роботи
- •1. Визначення питомої чутливості фоторезисторів фотоголовки приладу пкп-ф
- •2. Перевірка спрацювання пкп-ф при настроюванні на освітленість
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
- •2. Мета роботи:
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок виконання роботи
- •1. Результати дослідження характеристик магнітного підсилювача
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
- •2. Мета роботи:
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок виконання роботи
- •1. Об'єкт дослідження:
- •2. Мета роботи:
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок виконання роботи:
- •1. Об'єкти дослідження:
- •4. Будова лабораторної установки
- •5. Порядок виконання роботи
- •1.Результати дослідження електромагнітної муфти
- •Результати досліджень положення ро електрорушійного вм
- •6. Оформлення звіту
- •7. Контрольні запитання
6. Оформлення звіту
Звіт повинен містити:
назву та мету роботи;
технічні характеристики приладів, які використовувались у роботі;
таблиці та графічні залежності з результатами експериментальних
досліджень МП;
результати розрахунків коефіцієнтів підсилення МП без зворотнього зв'язку КМП і з зворотним зв'язком КМПЗЗ, а також коефіцієнтів підсилення зворотного звя’зку КЗЗ;
висновки по роботі з аналізом вплив опору зворотного зв'язку RЗЗ та струму зміщення ІЗМ на величину коефіцієнта підсилення МП;
відповіді на контрольні запитання.
7. Контрольні запитання
Призначення магнітних підсилювачів.
Вплив величини струму в обмотці зміщення на коефіцієнт підсилення магнітного підсилювача.
Вплив величини опору зворотного зв'язку на коефіцієнт підсилення магнітного підсилювача.
Вхідний і вихідний сигнали для магнітного підсилювача як елемента автоматики.
З якою метою у конструкції магнітного підсилювача передбачено обмотки зміщення і зворотного зв'язку?
Що являє собою статична характеристика магнітного підсилювача?
Як за статичною характеристикою магнітного підсилювача визначити його коефіцієнт підсилення?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №7
Вивчення та аналіз роботи системи автоматичного контролю завантаження приводного вала
1. Об'єкт дослідження:
універсальна система автоматичного контролю завантаження приводного вала УСАК-6В.
2. Мета роботи:
вивчити призначення, будову і принцип дії УСАК-бВ;
проаналізувати структуру системи;
оцінити точність спрацювання системи при заданих настройках.
3. Теоретичні відомості
Основною умовою ефективного використання сільськогосподарських машин є оптимальне завантаження їх робочих органів, при якому задана потужність силового агрегату забезпечується при мінімальних витратах підведеної до нього енергії.
УСАК-6В призначена для контролю завантаження приводних валів робочих органів за частотою їх обертання та формування світлового і звукового сигналів при зниженні частоти обертання відносно заданого рівня в результаті збільшення навантаження.
Система складається з.
1. Датчиків частоти обертання (не більше шести);
2. Блока управління, який має:
перемикач настройки системи;
перемикач встановлення кількості приєднаних датчиків частоти обертання;
клеми для подачі живлення;
ш
тепсельні роз'єми "ДАТЧИКИ" і "ІНДИКАТОР" для підключення датчиків і блока індикаторів;
два запобіжники кола живлення системи на 2А і кола звукового сигналу на 5А;
перемикач режимів роботи системи "КОНТРОЛЬ-ВИМІРИ"(К-В);
3. Блока індикації з лампочкою наявності живлення, шістьма сигнальними лампочками датчиків частоти обертання, вимикачами живлення системи "ВКЛ" і звукового сигналу "ГУДОК".
Система працює таким чином. Датчик частоти обертання (ДЧО) приводного вала являє собою постійний магніт з двома обмотками, розміщений у сталевому корпусі, та індуктор на приводному валу (рис.2).
П
ринцип
дії датчика базується на явищі
електромагнітної індукції – наведення
ЕРС у провіднику, який знаходиться в
змінному магнітному полі.
Д
Рис. 2. Конструкція
датчика частоти обертання
Рис.3
Принципова
електрична схема одного канала блока
індикації
ЧО
перетворює частоту обертання вала
на електричні імпульси напруги,
які підсилюються і використовуються
для управління електронним ключем
К (рис.3). При замиканні ключа К через
нього розряджається конденсатор С,
який заряджається з постійною
швидкістю при розімкнутому К від джерела
постійної напруги U. Якщо частота
обертання приводного вала n більша
заданого значення n0,
то конденсатор за невеликий період
слідування імпульсів не встигає
зарядитися до напруги відкривання
тиратрона UT.
Тиратрон не запалюється, і розрядка
конденсатора здійснюється через ключ
К. При n < n0
період слідування імпульсів напруги
від ДЧО збільшується. За цей час
конденсатор встигає зарядитися до UT.
Тиратрон відкривається (запалюється),
і конденсатор розряджається через
нього. При цьому з'являється світлова
сигналізація на блоці індикації у
вигляді періодичного спалахування
тиратрона, і вмикається гудок .
Для перевірки роботи основних блоків системи в процесі експлуатації застосовується блок контролю. Він являє собою генератор імпульсів, частота слідування яких більша за частоту імпульсів від ДЧО. При вмиканні режиму "КОНТРОЛЬ" імпульси від генератора одночасно подаються на входи всіх шести каналів. Виникнення сигналів "ВІДСУТНІСТЬ ВІДХИЛЕНЬ" у вигляді мигання тиратронів з великою частотою свідчить про роботоздатність системи.